Царебожжя
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Царебожжя (рос. Царебожие)[1] — реакційне ультраконсервативне імперське вчення про царя-спасителя, віра в особливу священну роль страченого царя Миколи II, у сакральне значення його страти і необхідність всенародного покаяння за цю страту.[2] Прихильники таких поглядів стверджують, що Микола II є «царем-спасителем», «спокутувачем гріха невірності власного народу».[3][4][5] Вчення має і есхатологічну сторону, зокрема, воно стосується особливої ролі Росії, російського народу і російського царя-спасителя, як «царя-переможця», у майбутньому світі.[6][7][8][9]
Розповсюджувачі таких ідей дуже часто є консервативними російськими націоналістами і монархістами. Узагальнюючого іменування апологети не використовують, з іншого боку, противники прямо називають це явище царебожжям або цареспокутуваною єрессю.[10][11]
Низкою церковних діячів, зокрема, покійним Даниїлом Сисоєвим, наголошується, що такі погляди мають явні ознаки єресі, сектантства всередині церкви[11][12][13][8][9] або навіть розколу.[11] Ідею «царя-спасителя» і спроби введення нових обрядів, з нею пов'язаних, прямо засудив патріарх Олексій II.[14][15] Крім того, на думку противників, «царебожжя» безпосередньо пов'язано з іншими сумнівними поглядами, існуючими серед деяких православних, наприклад, неприйняттям страхових полісів, ідентифікаційних номерів,[15] вірою в існування змови євреїв[3] або прагненням до канонізації Распутіна.[11][16] Критики вбачають тісний зв'язок з вченням секти хлистів.[6][13]
Існують так само езотеричні/конспірологічні твори з цього приводу в середовищі російського націоналізму. Як приклад «Царебожжя, та Русь Божественна»[17]
|
На Русі кристикіцунізм зійде криком півня, Імперство процвітати, підняти російську гордість, недарма. Руйнується південний скіпетр, горезвісний і зніжений, Заклик з Богом, підкоримо кордони, братики та сестри, На віки віків стоятимуть російські храми-цариці, |
|
Можна помітити слова про Бога і про «майбутню могутню Русь».
- «Секта царебожников», отец Сергий и Наталья Поклонская — Новая газета [Архівовано 6 вересня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ А. Л. Дворкин «Царь Иван Грозный и современное сектантство» (рос.)
- ↑ Чин всенародного покаяния. Ответы на типичные вопросы о Всенародном покаянии Русского Народа [Архівовано 20 лютого 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б НГ-Религии. Утвердится ли в России новая ересь? Анализ богослужебных текстов, посвященных Николаю II, говорит о такой возможности. Александр Иванович Кырлежев — религиозный обозреватель газеты «Русская мысль». [Архівовано 22 травня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ 2010 год объявлен годом соборного покаяния русского народа [Архівовано 3 липня 2010 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Марьянова Е. Весь народ виновен в пролитии крови своего Царя. // «Русь Державная». 2000, № 5.(рос.)
- ↑ а б Журнал «Благодатный огонь» № 14. Н. Каверин, «Священство выше царства» [Архівовано 7 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ «Завтра» #02 (162). Елена Родченкова. Власть совести [Архівовано 24 грудня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Иерей Даниил Сысоев. Живучесть древних ересей. [Архівовано 19 вересня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Иерей Даниил Сысоев. Ересь царебожия. [Архівовано 19 вересня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ НГ-Религии 17 ноября 2010 г. Информационный центр Св. Иринея Лионского. Андрей Григорьев. «Теология царя-искупителя.» (рос.)
- ↑ а б в г Игумен Игнатий (Душеин): «Движение „царебожников“ — путь к расколу». Доклад на секции «Чудеса и духовность» XI Богородично-Рождественских чтений. Калужская епархия. [Архівовано 7 квітня 2011 у Wayback Machine.](рос.)
- ↑ Священник Петр Андриевский.Еще раз о «царе-искупителе» [Архівовано 28 липня 2010 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ а б Журнал «Благодатный огонь» № 4. Диакон Даниил Сысоев. Богословские соблазны монархического движения. [Архівовано 8 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Кураев А. Искушение, которое приходит «справа». М.: Издательский совет РПЦ, 2005. С. 67 (рос.)
- ↑ а б Предстоятель Русской Церкви осудил т. н. «чин всенародного покаяния» [Архівовано 18 травня 2011 у Wayback Machine.] Православие.Ru, 24 декабря 2007. (рос.)
- ↑ Журнал «Благодатный огонь» № 10. Протоиерей Петр Андриевский, Евгений Ямщиков. Царебожническое словоблудие в радиоэфире. [Архівовано 5 травня 2012 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Царебожие, да Русь Божественная (рос.).
| ||||||||||||||||||||
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
