Фріціс Розіньш латис. Fricis Roziņš
1-й Голова Виконавчого комітету Ісколату
грудень 1917 — березень 1918
Попередник:	Посаду започатковано
Наступник:	Посаду ліквідовано
Народження:	7 (19) березня 1870 Purmsāti Parishd, Латвія
Смерть:	7 травня 1919(1919-05-07)[1] (49 років) Lūznava Parishd, Латвія
Причина смерті:	пневмонія
Поховання:	Братський цвинтар (Рига)d
Країна:	Латвія, Російська імперія, Ісколат і Латвійська Соціалістична Радянська Республіка
Медіафайли у Вікісховищі

Фріціс Розіньш (латис. Fricis Roziņš; 7 (19) березня 1870 — 7 травня 1919) — латиський революціонер, марксист, видавець соціал-демократичної літератури, журналіст, публіцист.

Один із засновників Комуністичної партії Латвії та творців латиської марксистської преси. Очолював уряд Республіки Ісколату в 1917—1918 роках, а також обіймав посаду комісара землеробства в уряді радянської Латвії 1919 року.

Від 1891 року вивчав медицину в Юріївському університеті, втім 1894 був відрахований за революційну діяльність. Того ж року його статті почали друкувати у газетах. 1896 року відновився в університеті на факультеті права, проте вже влітку 1897 був заарештований за участь в антиурядовій діяльності. У вересні того ж року його звільнили з в'язниці в Лієпаї під домашній арешт.

1899 року емігрував до Англії та став професійним революціонером (партійний псевдонім «Козерог» (Āzis)). Був організатором і редактором латиських соціал-демократичних журналів. Став одним із засновників журналу «Latviešu Strādnieks» («Латиський робітник», 1899—1900), пізніше «Sociāldemokrats» («Соціал-демократ», 1900—1905), ще згодом журналу «Sociāldemokrāts» (1900—1905), серії книг «Бібліотека соціал-демократів» (1900—1906).

Брав участь у створенні Латвійської соціал-демократичної робітничої партії, був членом її Центрального комітету. Від листопада 1905 року провадив роботу в Латвії, керував партійним друком. Був делегатом 5-го з'їзду РСДРП (1907). 1908 року його знову заарештували та засудили до каторги; 1913 — заслали до Східного Сибіру, звідки він утік до США. Був редактором латиської соціал-демократичної газети «Робітник», що перебувала на більшовицьких позиціях.

У жовтні 1917 року повернувся до Латвії, де у грудні став головою Виконавчого комітету Ради робочих, солдатських і безземельних депутатів Латвії (Ісколату) — першого радянського уряду Латвії.

Був членом Установчих зборів від Ліфляндської губернії^[2]. У березні 1918 року обійняв посаду заступника народного комісара національностей РРФСР; був членом Президії ВЦВК. 1919 року очолив народний комісаріат землеробства в уряді радянської Латвії.

Є автором праць з питань марксистської філософії, міжнародного робітничого руху, аграрних відносин у Латвії.

Розіньш був одним з найбільш освічених й інтелігентних латиських більшовиків, але при цьому з доволі націоналістичними поглядами, за що його критикували всередині партії^[3].

Вперше переклав латиською мовою та видав 1900 року «Маніфест комуністичної партії» Карла Маркса та Фрідріха Енгельса.

Помер через пневмонію. Похований у Ризі на Братському цвинтарі.

• Коммунист Советской Латвии: общественно-политический журнал ЦК Коммунистической партии Латвии (рос.) . Латвийское газетно-журнальное изд-во. 1990. Архів оригіналу за 8 червня 2021. Процитовано 8 червня 2021.

• Розіньш [Архівовано 8 червня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)

п о р Прем'єр-міністри Латвії
Республіка (1918—1940)	Карліс Улманіс (1918—1919, 1919—1919, 1919—1920, 1920—1921) · Зіґфрід Меєровіц (1921—1923) · Яніс Паулюкс (1923—1923) · Зіґфрід Меєровіц (1923—1924) · Волдемарс Замуелс (1924) · Хуго Целміньш (1924—1925) · Карліс Улманіс (1925—1926) · Артурс Алберінгс (1926—1926) · Мардєрс Скуєньекс (1926—1928) · Петеріс Юрашевскіс (1928—1928) · Хуго Целміньш (1928—1931) · Карліс Улманіс (1931—1931) · Мардєрс Скуєньекс (1931—1933) · Адолфс Бльодніекс (1933—1934) · Карліс Улманіс (1934—1934, 1934—1940) · Аугустс Кірхенштейнс (1940—1940)
Голова Виконавчого комітету Латвії	Фріціс Розіньш
Голова Радянського уряду Латвії	Петеріс Стучка
1940—1990 (Латвійської РСР)	Віліс Лацис (1940—1959) · Яніс Пейве (1959—1962) · Віталій Рубен (1962—1970) · Юрій Рубен (1970—1988) · Вілніс Едвінс Бресіс (1988—1990)
1941—1944 (німецька окупація)	Оскарс Данкерс
Республіка (з 1990)	Іварс Годманіс (1990-1993) · Валдіс Біркавс (1993-1994) · Маріс Гайліс (15 вересня 1994-1995) · Андріс Штєле (1995-1997) · Гунтарс Крастс (1997-1998) · Віліс Кріштопанс (1998-1999) · Андріс Штєле (1999-2000) · Андріс Берзіньш (2000-2002) · Ейнар Репше (2002-2004) · Індуліс Емсіс (2004-2004) · Айгар Калвітіс (2004-2007) · Іварс Годманіс (2007-2009) · Валдіс Домбровскіс (2009-2014) · Лаймдота Страуюма (2014-2016) · Маріс Кучінскіс (2016-2019) · Кріш'яніс Каріньш (2019-2023) · Евіка Сіліня (з 2023)