Рубен Юрій Янович
4-й Голова Ради міністрів Латвійської РСР
5 травня 1970 — 6 жовтня 1988
Попередник:	Віталій Рубен
Наступник:	Вілніс Едвінс Бресіс
Народження:	15 квітня 1925(1925-04-15)[1] Могильов, Білоруська РСР, СРСР[1]
Смерть:	14 березня 2004(2004-03-14) (78 років) Рига, Латвія
Країна:	Латвія
Освіта:	Латвійський університет
Партія:	КПРС
Нагороди:

Юрій Янович Рубен (Рубеніс) (латис. Jurijs Rubenis; 15 квітня 1925, Могильов, Білоруська РСР — 14 березня 2004, Рига, Латвія) — латвійський радянський партійний і державний діяч. Депутат Верховної ради СРСР 8—11-го скликань (1970—1989), депутат Верховної Ради Латвійської РСР. Кандидат у члени ЦК КПРС у 1971—1989 роках.

Народився в родині військового.

У січні 1943 року призваний ло лав РСЧА Кіровським РВК м. Чкалова. Учасник німецько-радянської війни. Воював на Карельському фронті на посаді радиста 815-го артилерійського полку 262-ї стрілецької дивізії. 3 червня 1943 року отримав важке осколкове поранення, внаслідок якого втратив праве око. Демобілізований за станом здоров'я у 1943 році.^[2]

З вересня 1943 по лютий 1946 року навчався у Московському вищому технічному училищі імені Баумана. У лютому 1946 року перевівся до Латвійського державного університету.

У 1951 році закінчив механічний факультет Латвійського державного університету.

З квітня 1951 по вересень 1952 року працював інженером-технологом на ризькому заводі «Компресор».

У вересні 1952 — січні 1955 року — 1-й секретар Пролетарського районного комітету ЛКСМ Латвії міста Риги.

Член КПРС з 1953 року.

У січні 1955 — вересні 1958 року — інструктор, заступник завідувача промислово-транспортного відділу Ризького міського комітету КП Латвії.

У вересні 1958 — серпні 1960 року — слухач Вищої партійної школи при ЦК КПРС.

У листопаді 1960 — січні 1963 року — 1-й секретар Лієпайського міського комітету КП Латвії.

У січні — червні 1963 року — завідувач відділу партійних органів ЦК КП Латвії.

У червні 1963 — квітні 1966 року — 1-й секретар Ризького міського комітету КП Латвії.

15 квітня 1966 — 5 травня 1970 року — секретар ЦК КП Латвії.

5 травня 1970 — 6 жовтня 1988 року — голова Ради міністрів Латвійської РСР.

З жовтня 1988 року — персональний пенсіонер союзного значення. Працював консультантом інженерного центру «Дельта» інституту Держплану Латвійської РСР. Мешкав у Ризі, де й помер.

• три ордени Леніна;
• орден Жовтневої Революції;
• орден Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985);
• два ордени Трудового Червоного Прапора;
• медалі.

• Nekropole: Юрий Рубэн (рос.)
• Рубэн Юрий Янович (Rubenis Jurijs) (рос.)

п о р Прем'єр-міністри Латвії
Республіка (1918—1940)	Карліс Улманіс (1918—1919, 1919—1919, 1919—1920, 1920—1921) · Зіґфрід Меєровіц (1921—1923) · Яніс Паулюкс (1923—1923) · Зіґфрід Меєровіц (1923—1924) · Волдемарс Замуелс (1924) · Хуго Целміньш (1924—1925) · Карліс Улманіс (1925—1926) · Артурс Алберінгс (1926—1926) · Мардєрс Скуєньекс (1926—1928) · Петеріс Юрашевскіс (1928—1928) · Хуго Целміньш (1928—1931) · Карліс Улманіс (1931—1931) · Мардєрс Скуєньекс (1931—1933) · Адолфс Бльодніекс (1933—1934) · Карліс Улманіс (1934—1934, 1934—1940) · Аугустс Кірхенштейнс (1940—1940)
Голова Виконавчого комітету Латвії	Фріціс Розіньш
Голова Радянського уряду Латвії	Петеріс Стучка
1940—1990 (Латвійської РСР)	Віліс Лацис (1940—1959) · Яніс Пейве (1959—1962) · Віталій Рубен (1962—1970) · Юрій Рубен (1970—1988) · Вілніс Едвінс Бресіс (1988—1990)
1941—1944 (німецька окупація)	Оскарс Данкерс
Республіка (з 1990)	Іварс Годманіс (1990-1993) · Валдіс Біркавс (1993-1994) · Маріс Гайліс (15 вересня 1994-1995) · Андріс Штєле (1995-1997) · Гунтарс Крастс (1997-1998) · Віліс Кріштопанс (1998-1999) · Андріс Штєле (1999-2000) · Андріс Берзіньш (2000-2002) · Ейнар Репше (2002-2004) · Індуліс Емсіс (2004-2004) · Айгар Калвітіс (2004-2007) · Іварс Годманіс (2007-2009) · Валдіс Домбровскіс (2009-2014) · Лаймдота Страуюма (2014-2016) · Маріс Кучінскіс (2016-2019) · Кріш'яніс Каріньш (2019-2023) · Евіка Сіліня (з 2023)

Це незавершена стаття про політичного діяча. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.