Фредерік Пассі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 Фредерік Пассі | |
Нині на посаді | |
| Народився | 20 травня 1822[1][2][…] Париж, Франція[4] |
|---|---|
| Помер | 12 червня 1912[1][5][…] (90 років) Неї-сюр-Сен[4] |
| Похований | Пер-Лашез[7] |
| Відомий як | економіст, політик, дипломат |
| Країна | Франція |
| Alma mater | Кондорсе і ліцей Людовика Великого |
| У шлюбі з | Marie Blanche Passyd |
| Діти | Jean Passyd[8] і Marie-Alix Passyd |
| Нагороди |  Нобелівська премія миру (1901) |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Фредерік Пассі (фр. Frédéric Passy); (20 травня 1822 — 12 червня 1912) — французький політеконом і захисник миру.
Народився у Парижі у великій заможній родині, члени якої займали важливі державні посади. Домашнє оточення, навчання в паризьких ліцеях, де викладали філософію, право й економіку, вплив дядька-міністра викликали в Пассі інтерес до політичної економії й відіграли важливу роль у формуванні його світогляду. 1844 р. Пассі отримав спадщину, залишив державну службу й заглибився у вивчення політекономії. Під час поїздки до Італії він познайомився з Бланш Сегаре й 1846 р. одружився з нею. У них народилося 12 дітей.
У Європі на той час активізувався рух за мир, але Пассі мало цікавився їм до кінця Кримської війни (1853—1856), в якій Франція воювала на стороні Англії й Туреччини проти Росії. Численні жертви з обох боків жахнули Пассі, і він стає активним поборником миру.
1857 року Пассі опублікував свою позицію в збірнику есе «Проблеми економіки». Він читав лекції, але уникав державної служби, тому що не хотів присягнути імператору Наполеонові ІІІ. Він відмовився від нагородження орденом Почесного легіону й деяких призначень.
1870 року не зважаючи на всі зусилля Пассі, між Францією і Пруссією розпочалася війна, яка закінчилася для Франції катастрофою. Пассі опублікував маніфест «Помста чи відродження», де закликав до мирного врегулювання відносин між Францією і Німеччиною на основі арбітражу.
1871 року була заснована Третя французька республіка. Пассі починає викладати в паризьких школах. 1881 року він був обраний у палату депутатів, де підтримав свободу торгівлі, робоче законодавство і резолюцію про міжнародний арбітраж, а також рішуче засуджував агресивну колоніальну політику Франції.
Пассі дедалі більше захоплювався рухом за арбітраж як альтернативою міжнародним збройним конфліктам.
1888 року він організував зустріч французьких і англійських парламентаріїв для обговорення перспективи арбітражу між їхніми країнами та США.
1889 року представники 10 європейських країн і США заснували в Парижі Міжнародний союз для розробки пропозицій щодо арбітражу й роззброюванням під головуванням Пассі.
1901 року Пассі було нагороджено Нобелівською премією Миру за багаторічні миротворчі зусилля. Цю почесну нагороду він розділив з Ж. Дюнаном.
Визначений лідер європейського руху за мир, він продовжував роботу й після нагородження. Пассі звернувся до королеви Вікторії із закликом не починати війну з бурами в Південній Африці, переконував Росію й Японію вирішити територіальну суперечку шляхом арбітражу, що й було зроблено 1906 р. за допомогою Теодора Рузвельта. До кінця життя Пассі був упевнений, що майбутнє належить миру, праці й арбітражу.
Пассі помер 12 червня 1912 р. і був похований на цвинтарі Пер-Лашез у Парижі.
- Mélange économique, Guillaumin, Paris, 1857.
- De la propriété intellectuelle (avec V.Modeste et P.Paillote), Guillaumin, Paris, 1859.
- Leçons d'économie politique (recueilli par E.Bertin et P.Glaize), Gras, Montpellier, 1861.
- La Démocratie et l'instruction, Guillaumin, Paris, 1864.
- Les Machines et leur influence sur le développement de l'humanité, Hachette, Paris, 1866.
- Malthus et sa doctrine, 1868.
- Histoire du travail: leçons faites aux soirées littéraires de la Sorbonne, Paris, 1873.
- Pour la paix, Charpentier, Paris, 1909.
- Sophismes et truismes, Giard et Brière, Paris, 1910.
- American Journal of International Law: Frédéric Passy (September 1912)
- Lucien Le Foyer: Un Grand Pacifiste (29. Juni 1912)
- Herbert Maza: Frédéric Passy: La Fondation de l'Union Interparlamentaire (1965)
- ↑ а б Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ Sycomore / Assemblée nationale
- ↑ база даних Léonore — ministère de la Culture.
- ↑ а б Deutsche Nationalbibliothek Record #11605283X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ Encyclopædia Britannica
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Find a Grave — 1996.
- ↑ English Wikipedia community Wikipedia — 2001.
 | |
|---|---|
| Література та бібліографія | |
| Наука | |
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Універсальна литовська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Энциклопедия Кругосвет · Britannica (12-th) · Brockhaus Enzyklopädie · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN · Lur Hiztegi Entziklopedikoan |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | BIBSYS: 2112939 · BNCHL: 000166002 · BNF: 119187347 · CCAB: 000477006 · CiNii: DA06469653 · FAST: 384160 · Freebase: /m/01vs81 · GND: 11605283X · ICCU: RAVV057642 · ISNI: 0000000121244344 · J9U: 987007286776705171 · LCCN: no96063311 · MAK: 9810572504805606 · NCF: ncf10907034 · NKC: skuk0001054 · NLG: 230632 · NLP: a0000001859995 · NLW: passy-frederic-1822-1912 · NSK: 000748248 · NTA: 074689185 · NUKAT: n2005113419 · PTBNP: 159146 · RERO: 02-A003673962 · SHARE: 383092 · SUDOC: 027059839 · VIAF: 24606197 |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
