Рене Кассен
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 Пам'ятник Рене Кассену | |
Нині на посаді | |
| Народився | 5 жовтня 1887 Байонна[1][2] |
|---|---|
| Помер | 20 лютого 1976 (88 років) XIII округ Парижа, Париж, Франція[3] |
| Похований | Пантеон |
| Відомий як | правник, дипломат, політик |
| Місце роботи | Паризький університет, Університет Лілльd, Sciences Po Aix-en-Provenced і Faculté de droit d'Aix-en-Provenced |
| Країна | Франція |
| Alma mater | Lycée Massénad, Faculté de droit d'Aix-en-Provenced, Паризький університет, Університет Провансу і Університет Поля Сезанна |
| Політична партія | Республіканська партія радикалів і радикал-соціалістівd |
| Релігія | юдаїзм |
| Нагороди |  Нобелівська премія миру (1968) |
| Підпис |  |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Рене́ Кассе́н (фр. René Cassin; 5 жовтня 1887 — 20 лютого 1976) — французький юрист, один з авторів Загальної декларації прав людини, лауреат Нобелівської премії миру і премії ООН з прав людини 1968 року, голова Європейського суду з прав людини в 1965—1968 роках. В 1941—1943 роках міністр юстиції в уряді Вільної Франції.
Рене Кассен народився в єврейській родині в містечку Форбак (Лотарингія, Франція). Після гімназії в Ніцці навчався у Університеті Екс-ан-Провансу та в Паризькому університеті, де захистив докторську дисертацію з права. З 1920 року — професор Лільського університету, а з 1929 року — професор Сорбонни. У 1940 році разом з Шарлем де Голлем покидає Францію й тимчасово оселяється в Лондоні. У 1941—1943 роках був Національним комісаром вільного французького уряду в Лондоні. З 1944 по 1960 рік — віце-президент Державної ради Франції, голова Вищої адміністративної школи в Парижі та голова Вищого апеляційного суду Франції. У 1945 році Кассен був одним із засновників ЮНЕСКО. З 1947 року — член Академії моральних і політичних наук. З 1946 по 1958 — представник Франції в ООН. З 1959 року — віце-президент Європейського суду з прав людини, а з 1965 по 1968 рік — президент Європейського суду з прав людини. 1968 року став лауреатом Нобелівської премії миру як ініціатор та один з авторів Загальної декларації прав людини. Грошову частину премії використав на заснування в Страсбурзі Міжнародного інституту з прав людини.
- ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #120076713 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ свідоцтво про народження
- ↑ свідоцтво про народження — С. 27.
- Nürnberger Menschenrechtszentrum NMRZ: René Cassin 1887—1976 — Центр прав людини в Нюрнберзі, фото, тексти
- «Pour que l'esprit ne meurt.» Конференція перед заснуванням UNESCO в Лондоні у листопаді 1945 року[недоступне посилання з липня 2019]
- R. C.: La mise en oeuvre de la Déclaration universelle 16 S.[недоступне посилання з липня 2019]
- R. C.: La Tradition libérale occidentale des droits de l'homme 10 S., Mskr.[недоступне посилання з липня 2019]
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
