місто Ставрополь
Герб Прапор
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Ставропольський край
Код ЗКАТУ:	07401000000
Код ЗКТМО:	07701000001
Основні дані
Час заснування	1777
Населення	▲ 425 853 осіб (2015)
Площа	244,8 км² км²
Поштові індекси	355000-355099
Телефонний код	+7 8652
Географічні координати:	45°03′ пн. ш. 41°59′ сх. д. / 45.050° пн. ш. 41.983° сх. д. / 45.050; 41.983Координати: 45°03′ пн. ш. 41°59′ сх. д. / 45.050° пн. ш. 41.983° сх. д. / 45.050; 41.983
День міста	24 вересня
Влада
Вебсторінка	ставрополь.рф
Міський голова	Іван Ульянченко
Мапа
Ставрополь
Ставрополь у Вікісховищі

Ста́врополь, Ставропіль (рос. Ставрополь, від грец. Σταυρός — «хрест», πόλις — «місто») — місто крайового підпорядкування на півдні Росії, адміністративний центр Ставропольського краю (у 1918 році столиця Ставропольської Радянської Республіки), також культурний, діловий і промисловий (машинобудування, приладобудування) центр краю.

Ставрополь засновано в 1777 року як фортецю Озово-Моздоцької укріпленої лінії для охорони південних кордонів Російської імперії. Назва «Ставрополь» впроваджена російською імператрицею Катериною II в рамках її «Грецького проєкту»^[1] й походить від грецького «stauros» — хрест. З 1785 — повітове місто Кавказької губернії, з 1822 — центр Кавказької області, з 1847 — Ставропольської губернії. Через Ставрополь проходив головний поштовий шлях, який сполучав Кавказ з Європою. До 1917 мав торговельно-адміністративний характер (торгівля хлібом і худобою). Тепер Ставрополь — промисловий, адміністративний і культурний центр.

До 1935 року місто мало назву Ставрополь-Кавказький, до 1943 року — Ворошиловськ.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ставрополь

Галузі промисловості: машинобудування, хімічна, харчова, легка та ін.

Ставрополь розташувався на пагорбах і розпадках в центральній частині Передкавказзя на Ставропольської височини, у верхів'ях річки Ташла (сточище Східного Манича), за 1450 км на південь від Москви, на перетині автошляхів Ростов-на-Дону — Ставрополь, і Астрахань — Еліста — Невинномиськ — Черкеськ. Крайні висотні позначки — від 230 до 660 м над рівнем моря. Одна з вулиць міста носить назву 45-я паралель, що відображає її точне широтне положення. Таким чином Ставрополь рівновіддалений від Північного полюса і від екватора. Серединність міста відзначена і в іншому вимірі. Ставши на одній з найвищих точок Передкавказзя, він опинився на вододілі басейнів Азовського і Каспійського морів, рівно в середині між ними. Це центральне розташування спочатку надало місту важливе геополітичне значення, яке точно відображено в символічній фразою: «Ставрополь — врата Кавказу».

Місто займає площу 244,8 км². Його територія витягнута з південного заходу на північний схід на 30,5 км і з півдня на північ — на 16,5 км. Протяжність кордону міста — 165,3 км. За 5 км розташоване місто Михайловськ.

Ставрополь — південне місто. Положення на 45-й паралелі північної широти — головний фактор, що визначає кліматичні особливості, в першу чергу кількість сонячного тепла. Найкоротший день — 22 грудня триває в Ставрополі 8 год 44 хв, а найдовший — 22 червня — 15 год 37 хв. Велика кількість сонячного тепла (сумарна сонячна радіація 121,3 ккал /  см² на рік) визначає тривалий вегетаційний період, який становить 160 днів з 22 квітня по 15 жовтня. Місто відоме частими сильними вітрами зі швидкістю 35-40 м / с, 50 ​​днів на рік швидкість вітру перевищує 10 м / с. [Джерело не вказано 1092 дня] Самі вітряні місяці — лютий і березень, переважають повітряні потоки західних і східних напрямків. Велику частину року в місті панує континентальне повітря помірних широт. Влітку з ним пов'язана суха, спекотна, малохмарна погода. Взимку він надходить з Сибіру і Казахстану і приносить морозну, суху, ясну погоду. З Атлантичного океану приходить морозне повітря помірних широт, що несе опади, влітку — зливові з грозами, взимку — снігопади. Арктичне повітря з Баренцева моря супроводжується холодною, похмурою погодою, а повітря з Карського моря зазвичай знижує температуру, посилює вітри, викликає хвилі холоду. У всі сезони можливе проникнення тропічного повітря, континентальний його тип приходить з Середньої, Малої Азії, а також Ірану та приносить влітку суховії, восени — бабине літо. Морський тропічне повітря з Середземного моря влітку приносить задушливу, вологу погоду, взимку — відлиги, навесні і восени — потепління.

Ставрополь знаходиться в часовому поясі, що позначається за міжнародним стандартом як Moscow Time Zone (MSK / MSD). Зсув відносно Всесвітнього координованого часу UTC становить +4:00. Оскільки на території Росії діє декретний час, час у Ставрополі відрізняється від поясного на 02:00.

Згідно з даними територіального органу федеральної служби державної статистики по Ставропольському краю станом на 2015 рік в Ставрополі проживали 425 853 осіб.

Розподіл населення по районах міста станом на 1 січня 2011 року:

• Ленінський район 116,6 тис. осіб
• Жовтневий район 80,9 тис. осіб
• Промисловий район 201,4 тис. осіб.

З постійного населення нараховується:

• росіян — 88,7 %
• вірмен — 4,3 %
• українців — 1,6 %
• греків — 0,6 %
• карачаївців — 0,5 %
• білорусів — 0,4 %
• азербайджанців — 0,4 %
• татар — 0,3 %
• грузин — 0,3 %
• чеченців — 0,3 %

• 1926 року українці в Ставрополі становили 10 % населення;
• 2005 року українці в Ставрополі становили 1,64 % населення.

Нині освітній комплекс міста включає в себе 48 установ, в тому числі — чотири гімназії, сім ліцеїв, 12 шкіл з поглибленим вивченням різних предметів. У місті працюють 69 дитячих дошкільних установ, з яких 57 — муніципальні, п'ять дитячих будинків, 27 закладів додаткової освіти. У Ставрополі 20 вищих навчальних закладів, дев'ять з яких мають статус державних. Крім цього, професійну підготовку здійснюють 11 середніх спеціальних навчальних закладів. Ставропольський аероклуб РОСТО, що базується на аеродромі Ставрополь (Хуторская) здійснює підготовку льотчиків-спортсменів на літаках Як-52, а також парашутистів-спортсменів усіх розрядів.

Мережа закладів культури складається з 20 бібліотек, шести музеїв, 17 клубних закладів.

Центральний музей — Ставропольський державний краєзнавчий музей імені Г. Н. Прозрітелева і Г. К. Праві міста Ставрополя.

У місті два театри: Ставропольський академічний театр драми імені М. Ю. Лермонтова і Ставропольський крайової театр ляльок. Крім того, Ставропольська крайова філармонія, Ставропольський державний цирк, два парку культури та відпочинку, органний зал, єдиний в краї центр сучасного мистецтва. Концертну діяльність ведуть п'ять муніципальних колективів.

У міста вісім кінотеатрів:

• «Атлантіс»
• «Мир»
• «Жовтень»
• «Піонер»
• «Прем'єра» (кінотеатр тимчасово не працює)
• «СтаврополецСтаврополець»
• «Чапаєвець»
• 3D-кінотеатри: «Жовтень»

«Салют».

• Білайн (GSM, 3G)
• МТС (GSM, 3G)
• Мегафон (GSM, 3G)

У 2000-х роках у місті діяли також оператори «Ставропольський Стільниковий зв'язок» (AMPS / DAMPS), «Мобільний Стільниковий Зв'язок Ставропілля» (NMT-450), «Російська Мережа Ділового Обслуговування» (IS-95 A / B, припинила надавати послуги 1 липня 2010 року).

• 1147 Ставрополіс — астероїд, названий на честь міста^[2].
• Ставрополь (аеропорт)
• Міжнаціональні сутички у Ставрополі

Це незавершена стаття з географії Росії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

п о р Міста Європи з населенням понад 500 тисяч осіб
Понад 10 000 000	Стамбул (14 377 018) · Москва (13 097 539)
Понад 5 000 000	Лондон (8 787 892) · Санкт-Петербург (5 598 486)
Понад 3 000 000	Берлін (3 520 031) · Мадрид (3 165 541)
Понад 2 000 000	Київ (2 962 180) · Рим (2 864 731) · Париж (2 273 305) · Бухарест (2 158 758)
Понад 1 000 000	Мінськ (1 982 475) · Варшава (1 860 281) · Відень (1 797 337) · Гамбург (1 787 408) · Будапешт (1 759 407) · Барселона (1 608 746) · Мюнхен (1 450 381) · Харків (1 439 036) · Мілан (1 324 110) · Казань (1 308 660) · Прага (1 280 508) · Софія (1 270 284) · Нижній Новгород (1 249 861) · Белград (1 224 645) · Самара (1 173 299) · Уфа (1 144 809) · Ростов-на-Дону (1 142 162) · Бірмінгем (1 124 569) · Краснодар (1 099 344) · Кельн (1 060 582) · Воронеж (1 057 681) · Перм (1 034 002) · Волгоград (1 028 036) · Одеса (1 010 912) · Дніпро (1 004 105)
Понад 500 000	Неаполь (974 074) · Стокгольм (935 619) · Донецьк (927 201) · Саратов (901 361) · Турин (890 529) · Марсель (855 393) · Амстердам (834 119) · Краків (800 653) · Валенсія (790 201) · Лідс (781 743) · Запоріжжя (745 432) · Франкфурт-на-Майні (732 688) · Львів (727 968) · Севілья (690 566) · Загреб (686 568) · Тольятті (684 709) · Палермо (674 435) · Вроцлав (672 929) · Лодзь (670 642) · Кишинів (664 700) · Сарагоса (661 108) · Афіни (655 780) · Рига (641 423) · Кривий Ріг (636 294) · Гельсінкі (635 181) · Роттердам (629 078) · Штутгарт (623 738) · Іжевськ (623 472) · Махачкала (623 254) · Ульяновськ (617 352) · Глазго (615 070) · Дюссельдорф (612 178) · Копенгаген (602 481) · Осло (599 230) · Дортмунд (586 181) · Ессен (582 624) · Генуя (586 655) · Ярославль (577 279) · Шеффілд (575 424) · Малага (569 009) · Лейпциг (560 472) · Бремен (557 464) · Гетеборг (556 640) · Дублін (553 165) · Лісабон (552 700) · Набережні Челни (548 434) · Ставрополь (547 443) · Познань (546 859) · Дрезден (543 825) · Оренбург (543 654) · Манчестер (541 263) · Тирана (540 000) · Гомель (535 229) · Вільнюс (534 453) · Ганновер (532 163) · Рязань (528 599) · Балашиха (520 962) · Нюрнберг (509 975) · Единбург (507 170) · Ліон (506 615) · Пенза (501 109)

У соціальних мережах	Instagram
Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	MusicBrainz
Географія та географічні карти	GeoNames · INaturalist · UN/LOCODE · Who's on First
Література та бібліографія	Бібліографія історії чеських земель
Тематичні сайти	Quora
Словники та енциклопедії	Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Britannica (11-th) · Encyclopædia Britannica · Internetowa encyklopedia PWN
Довідкові видання	KBpedia · Open Directory Project (рос.)
Нормативний контроль	BNE: XX6104505 · BNF: 153780791 · FAST: 1312980 · Freebase: /m/02dvvr · J9U: 987007557315205171 · LCCN: n81039950 · NCF: ncf12013205 · NKC: ge160199 · SUDOC: 191641944 · VIAF: 123163132