місто Чебоксари
рос. Чебоксары чув. Шупашка́р
Герб Чебоксар Прапор Чебоксар
Країна	Росія
Суб'єкт Російської Федерації	Чувашія
Муніципальний район	Чебоксари
Код ЗКАТУ:	97401
Код ЗКТМО:	97701000001
Основні дані
Час заснування	1469
Статус міста	1781
Поділ міста	4 райони: Калінінський, Ленінський, Московський та Заволжье [1]
Населення	▲497 618 (2020)
Площа	250,87 (у межах міського округу)[2] км²
Густота населення	1983,6 осіб/км²
Поштові індекси	428000-428038
Телефонний код	+7 8352
Географічні координати:	56°08′ пн. ш. 47°15′ сх. д. / 56.133° пн. ш. 47.250° сх. д. / 56.133; 47.250Координати: 56°08′ пн. ш. 47°15′ сх. д. / 56.133° пн. ш. 47.250° сх. д. / 56.133; 47.250
Часовий пояс	UTC+4
День міста	17 серпня
Влада
Вебсторінка	gcheb.cap.ru
Міський голова	Н. И. Емельянов(рос.)
Мапа
Чебоксари
Чебоксари у Вікісховищі

Чебокса́ри або Шупашка́р (рос. Чебоксары, чув. Шупашкар) — столиця Чуваської Республіки в Російській Федерації. Населення міста складає 497 618 осіб (2020).

Чебоксари розташовані на правому березі річки Волга між містами Нижній Новгород і Казань. Місто є архітектурною пам'яткою Росії.

До складу Чебоксар входять три райони — Калінінський, Ленінський, Московський і Заволзьке територіальне управління. Селища, що входять до складу Чебоксар: Нові Лапсари, Соснівка, Альгешеве.

Чебоксари мають місто-супутник — Новочебоксарськ (населення коло 125 тис. осіб). День міста Чебоксари: третя неділя серпня.

Загальна довжина сучасних кордонів міста становить 83,3 км, з них по суходолу — 67 км, вздовж набережної Волги — 16,3 км. Площа міста, разом з заволзькою частиною, становить 23 302 га.

Основні промислові підприємства та комунально-складські заклади об'єднані в промислові зони: Східну і Південну (80 % робочих місць промисловості міста). В центральному секторі міста мешкає близько 7 % населення, зосереджено близько 70—75 % робочих місць невиробничої сфери. Північний сектор — Заволжя — найменш заселений район і характеризується в основному як відпочинкова зона.

• У письмових джерелах Чебоксари згадуються з 1469 року, коли московські воїни зупинились тут на своєму шляху на Казанське ханство. Однак як населений пункт він існував набагато раніше. За даними археологічним розкопок на його місці з рубежу XIII–XIV сторіч існувало булгаро-чувашське поселення.
• У 1555 було збудовано московську військову фортецю Чебоксари, крім фортець був закладений ще торгово-промисловий посад.
• У 1625 в Чебоксарах налічувалось 458 військовослужбовця; за даними 1646 року, в посаді мешкав 661 чоловік.
• У 1-й чверті XVIII сторіччя деякі категорії служилих людей (стрільці, козаки) були переведені в податні стани. За результатами 1-ї ревізії 1723 року, в Чебоксарах налічувалось 1924 чол. податного населення (чоловіків); в 1879 мешкало 4498 людей (2308 жін., 2190 чол.), в тому числі 2450 міщан, 277 купців, 146 дворян.
• З кінця XVII — початку XVIII сторіччя Чебоксари вважалися великим торговельним містом Поволжя, у 1781 році набули статусу провінційного міста Казанської губернії. На початку XIX сторіччя його населення становило п'ять з половиною тисяч мешканців, а промисловість обмежувалась лісопилкою та декількома невеличкими заводиками. Місто було відоме також багатьма церквами (25 церков и 4 монастирі), а чебоксарські дзвони знали в Лондоні и Парижі.
• У XVI — 1-й половині XVII сторіччя в місті були побудовані Введенський собор, 4 монастирі: 2 чоловічих — Троїцький та Преображенський, 2 жіночих — Миколаївський та Благовіщенський, 1 чоловічий пустинь Сретенська (Володимирська, пізніше монастир), 8 церков.
• У XVIII сторіччі в Чебоксарах були збудовані кам'яні будинки скарбниці й архіву, магістрату, 10 кам'яних церков. 1880 року тут налічувалось 783 будинки (в тому числі 33 кам'яних), 91 крамниця и магазин, 3 училища, 2 лікарні, 1 банк.
• На початку XX сторіччя в місті мешкало 5,1 тис. осіб. Загальна площа території, разом з передмістями: Геронт'ївською слободою, Лакріївкою, Усадкою, Набережною, Кнутихою, Будайкою, Селиванівкою, Якимівою, Свічкиним, становила приблизно 600 га.

До складу Чебоксар входять три адміністративних райони:

• Калінінський,
• Ленінський,
• Московський.

• Чебоксарський завод промислових тракторів
• Чебоксарський агрегатний завод
• Чебоксарський електроапаратний завод
• Текстільмаш
• Чебоксарський приладобудівний завод
• Чебоксарський завод електровимірювальних приладів
• Чебоксарський дослідно-експериментальний завод «Энергозапчасть»
• Чебоксарський завод кабельних виробів «Чувашкабель»
• Чебоксарський бавовняний комбінат
• Чебоксарська панчішно-трикотажна фабрика
• Чебоксарська лентоткацька фабрика
• Чувашенерго
• Чебоксарська кондитерська фабрика
• Лікеро-горілчаний завод «Чебоксарський»
• Чебоксарський пивоварний завод
• Чебоксарське виробниче об'єднання імені В. І. Чапаєва

Економіко-географічне положення міста характеризується наявністю автомагістралей «Нижній Новгород — Чебоксари — Ульяновськ», а через дамбу Чебоксарської ГЕС — на Казань і Йошкар-Олу. Через Чебоксари проходять дві федеральні автомагістралі: М7 «Волга» і A119 А119 «В'ятка».

Місто має власний аеропорт і залізничний вокзал.

Міський громадський транспорт представлений тролейбусом, автобусом, маршрутними таксі і таксі.

14 січня 2020 року відкрито новий міжміський тролейбусний маршрут № 100 «Чебоксари (Червона площа) — Новочебоксарськ (Бібліотека)». Маршрут руху в Чебоксарах пролягає по Президентському проспекту, вулиці Калініна, Марпосадському шосе, у Новочебоксарську — вулицею Радянською. Випуск на лінію становить 4 тролейбуси, інтервал руху — 24 хвилини. На маршруті працюють тролейбуси з можливістю автономного ходу УТТЗ-6241-10-02 «Горожанин» (№ 909—912), які обслуговуються тролейбусним депо № 1 міста Чебоксари.

• Національне радіо Чувашії

• Чуваський державний університет імені І. М. Ульянова
• Чуваський державний педагогічний університет імені І. Я. Яковлєва
• Чуваська державна сільськогосподарська академія
• Чебоксарський кооперативний інститут — філія Російського університету кооперації
• Чуваська державний інститут культури і мистецтв
• Чебоксарська фізико-математична школа-інтернат

Крім вище перерахованих діє декілька філій інститутів з інших міст.

• Чуваський державний академічний драматичний театр імені К. В. Іванова
• Чуваський державний театр опери та балету
• Державний ордена «Знак пошани» Російський драматичний театр
• Чуваський державний ордена Дружби народів театр юного глядача ім. Михайла Сеспель
• Чуваський державний театр ляльок
• Чуваська державна філармонія

• Чуваський національний музей
• Чуваський державний художній музей
• Музей Мішші Сеспеля
• Літературний музей ім. К. В. Іванова.
• Музей чуваської вишивки

У Чебоксар існують побратимські відносини з трьома містами:

• Санта-Клара,  Куба
• Егер,  Угорщина

• Введенський собор (1651)
• Церква Михаїла Архангела (1702)
• Ансамбль Свято-Троїцького монастиря (XVII—XVIII ст.)
• Свято-Троїцький чоловічий монастир
• Володимирська церква (1716)
• Воскресенська церква (1758)
• Успенська церква (1763)
• Усипальниця Єфремова (1911)
• Спасо-Преображенський жіночий монастир
• Казанська церква
• Храм-годинникова вежа Іоанна Воїна
• Церква 2000-річчя Різдва Христового
• Храм Святих Новомучеників і Сповідаючихся Російських
• Храм Взискання загиблих

• Гагарінський міст
• Калінінський міст
• Московський міст
• Октябрський міст
• Сугутський міст

Тут народилися філолог і методист Сергій Абакумов, космонавт Андріян Нікалаєв, біатлоністка Лілія Вайгіна-Єфремова та інші відомі особистості.

Тривалий час у місті жив та керував геологічною партією відомий радянський письменник-фантаст Ігор Дручин, помер у Чебоксарах у листопаді 2002 року.

• Чебоксари // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 728.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Чебоксари

• Офіційний сайт міста Чебоксари [Архівовано 7 грудня 2006 у Wayback Machine.] (рос.)
• Міський інформаційний портал [Архівовано 5 грудня 2006 у Wayback Machine.] (рос.)
• Мапа Чебоксар [Архівовано 2 квітня 2022 у Wayback Machine.] (рос.)

п о р Чуваська Республіка Столиця Чебоксари Міські округи Алатирський · Канаський · Новочебоксарський · Чебоксарський · Шумерлинський Райони Алатирський район · Аліковський район · Батиревський район · Вурнарський район · Ібресинський район · Канаський район · Козловський район · Комсомольський район · Красноармійський район · Красночетайський район · Маріїнсько-Посадський район · Моргауський район · Поріцький район · Урмарський район · Цівільський район · Чебоксарський район · Шемуршинський район · Шумерлинський район · Ядринський район · Яльчицький район · Янтіковський район

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво MusicBrainz Географія та географічні карти GeoNames · INaturalist · UN/LOCODE · Who's on First Тематичні сайти Quora Словники та енциклопедії Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · De Agostini · Encyclopædia Britannica · Enzyklopädie des europäischen Ostens · Internetowa encyklopedia PWN Нормативний контроль FAST: 1314762 · Freebase: /m/02dn0_ · GND: 4236742-6 · J9U: 987007557668505171 · LCCN: n84195644 · NKC: ge306819 · SUDOC: 087676265 · VIAF: 158330362