Ігор Сергійович Дручин
рос. Игорь Сергеевич Дручин
Ім'я при народженні	Игорь Сергеевич Дручин
Народився	6 лютого 1929(1929-02-06) Смідович
Помер	24 листопада 2002(2002-11-24) (73 роки) Чебоксари
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	прозаїк
Alma mater	ОНУ ім. І. І. Мечникова
Мова творів	російська
Роки активності	1968–1993
Напрямок	проза
Жанр	фантастична повість, роман, оповідання
Magnum opus	«Крихкий час Ауени»
Членство	СП СРСР

І́гор Сергі́йович Дру́чин (рос. И́горь Серге́евич Дру́чин, 6 лютого 1929(19290206), Смідович — пом.24 листопада 2002, Чебоксари) — російський радянський письменник-фантаст.

Ігор Дручин народився у селищі Смідович (натепер Єврейська автономна область) у сім'ї залізничників. У 1937 році майбутній письменник з родиною перебрався до Одеси, де Ігор Дручин закінчив до початку радянсько-німецької війни чотири класи школи. Під час війни Дручин із родиною жив у евакуації, де закінчив сім класів школи. Після закінчення війни він повертається до Одеси, після закінчення середньої школи вступає на геологічний факультет Одеського університету, який закінчує у 1952 році. Після закінчення навчання Дручин працює у Московській комплексній геологічній експедиції, під час роботи в якій бере участь у багатьох експедиціях у північні райони СРСР та на Алтай. з 1956 року Ігор Дручин працює у зоні освоєння цілинних земель. У 1971 році Дручин перебирається на постійне місце проживання в Чебоксари, адміністративний центр Чуваської АРСР, в якому він тривалий час був керівником геологічної експедиції. У 1984 році він стає професійним літератором. У Чебоксарах Ігор Дручин жив до кінця свого життя, помер письменник 24 листопада 2002 року в столиці Чувашії.

Літературну творчість Ігор Дручин розпочав у 1967 році публікацією науково-фантастичного оповідання «Дивна хвороба» в робітничій газеті геологічного управління. Першою офіційною публікацією стало фантастичне оповідання «Бумеранг», опубліковане наступного року в газеті «Кузнецкий рабочий». Пізніше Дручин опублікував у цій же газеті кілька гумористичних оповідань, а в 1971 році він опублікував у альманаху «Огни Кузбасса» нефантастичне оповідання «Лайма». Після переїзду до Чебоксар Ігор Дручин більш активно займався письменницькою діяльністю, більшість його творів опубліковані в місцевих періодичних виданнях, а також видавалися книжковими видавництвами Чебоксар. Більшість його творів присвячені освоєнню найближчих до Землі планет, зокрема, цій темі присвячена його перша повість «Тіні місячних кратерів», а також цикл творів "Група «Система». Найбільший та найвідоміший із творів письменника — роман «Крихкий час Ауени», опублікований уперше в чебоксарському альманаху «Дружба», а пізніше перевиданий у однойменній збірці в чебоксарському книжному видавництві в 1990 році, також присвячений темі освоєння найближчих до Землі планет.

Син Ігора Дручина, Олександр Шведов, який ніколи не проживав разом із батьком, також став російським письменником-фантастом.

• 1984 — Хрупкое время Ауэны
• 1993 — Глухая орбита вечности

• 1971 — Тени лунных кратеров
• 1974 — Ритм галактик
• 1975 — Дороги ведут в Сантарес
• 1980 — Древняя музыка Земли
• 1980 — Шорохи пространства
• 1987 — Пять дней до осени

• 1968 — Бумеранг
• 1969 — Лайма
• 1971 — Подарок роботов
• 1973 — Власть космоса
• 1977 — Лабиринт
• 1977 — Яд змеи
• 1978 — Особое мнение
• 1978 — Полигон неожиданностей
• 1978 — Сок филофтерсии

• 1978 — Дороги ведут в Сантарес
• 1980 — Пепельный свет Селены
• 1990 — Хрупкое время Ауэны

• Дручин Игорь Сергеевич [Архівовано 13 серпня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
• Ігор Дручин на сайті fantlab.ru [Архівовано 15 червня 2018 у Wayback Machine.] (рос.)
• Ігор Дручин на publ.lib.ru [Архівовано 22 квітня 2021 у Wayback Machine.] (рос.)
• Энциклопедия фантастики: Кто есть кто. ДРУЧИН, Игорь Сергеевич [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)