For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Святослав Володимирович.

Святослав Володимирович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Святослав Володимирович
Святослав Володимирович
Святослав Володимирович
князь древлянський
? — 1015
Попередник: Олег Святославич
Наступник: Не було
 
Народження: бл.982
Смерть: 1015(1015)
Сколе
Поховання: Сколе, Україна
Країна: Деревляни
Рід: Рюриковичі
Батько: Володимир I Великий
Мати: Малфріда
Діти: Ян Святославич

CMNS: Медіафайли у Вікісховищі

Святосла́в Володи́мирович (бл. 982 — 1015) — князь древлянський (9901015). Представник династії Рюриковичів. Син київського князя Володимира Святославича.

Імена

[ред. | ред. код]

Біографія

[ред. | ред. код]

Київський князь Володимир Святославич (прозваний «Великим») мав шестеро жінок, від яких народилося 12 синів і шість дочок.

Матір'ю Святослава була «чехиня» Малфріда. Він був четвертим сином, народився не раніше 982 року, перед ним були Святополк (прозваний «Окаянним»), Борис і Гліб. Святослав отримав від батька древлянський престол (територія сучасних Волині і Рівненщини).[1]

У 1015 році, після смерті Володимира між його спадкоємцями розпочалася усобиця. За повідомленням літопису Святополк підіслав убивць до Бориса і Гліба. Святослав дізнався про вбивство братів, зрозумів загрозу і вирішив утікати в Угорщину або Чехію, де були родичі його жінки[1].

Водночас Тітмар Мерзебурзький стверджує, що Святополк втік до Польщі одразу після смерті Володимира, тож на київському престолі міг утвердитися інший син Володимира — Мстислав Хоробрий[2] або ж сам Святослав. В другому випадку саме Святослав був супереником Ярослава Володимировича в битві під Любечем і змушений був тікати на захід вже після своєї поразки[3].

За легендою з невеликою дружиною він зупинився біля теперішнього міста Сколе, де його в урочищі між Сколем і Гребеновим наздогнали переслідувачі. Нині це місце називається Святослав'я або Святослав. Ватажок нападників нібито наказав «Сколіть їх усіх!», звідки, начебто пішла назва міста Сколе. Святослав і більшість його дружинників загинули в нерівному бою, а решта зуміли втекти і згодом осіли, поклавши початок нинішньому селищу Славсько. На підтвердження легенди наводять навколишні топоніми — Святослав'я, Сколе, Славсько, річки Опір, Славка, Славчанка.

На відміну від двох інших своїх братів — Бориса і Гліба — Святослав не був зачислений у православній церкві до лику святих.

Сім'я

[ред. | ред. код]
  • Батько: Володимир (963? —1015), князь новгородський (970—980), великий князь київський (980—1015)
  • Матір: NN, чехиня
  • Брати і сестри:
    • Вишеслав (бл. 980—бл. 995? до 1010), князь новгородський (990—1010)
    • Ізяслав (981—1001), князь полоцький (бл.990—1001)
    • Святополк (981—після 1019), князь турівський (990—1015), великий князь київський (1015—1019)
    • Ярослав (бл.983—20.02.1054), князь ростовський (990—?), великий князь київський (1015—1054)
    • Мстислав (бл.983—1036), князь тмутороканський (бл. 990/1010—1023), чернігівський (1015—1036)
    • Предслава (між 983/986— після 1011 до 1042) ∞ наложниця польського короля Болеслава І
    • Всеволод (між 983/984—до 1015), князь володимирський (990—1008/1013)
    • Станіслав (бл.985—до 1015), князь смоленський (990—1015)
    • Судислав (бл.986? —1063), князь псковський (1014—1036)
    • Борис (л.986? —1015), князь ростовський (1010—1015)
    • Гліб (бл.987 ? —1015), князь муромський (1013—1015)
    • Прямислава (бл.987/988—?) ∞ Ласло Лисий, угорський князь
    • NN Володимирівна (?—?) ∞ Бернгард II, маркграф Північної марки
    • Позвізд (до 988/989—1015 ?), мав володіння на Волині.
    • Добронега (до 1011—1087) ∞ Казимир І, князь польський
  • Син: Ян (1002—до 1015?)
Родовід
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
4. Святослав, великий князь київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
2. Володимир, великий князь київський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
5. Малуша, ключниця
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
1. Святослав, князь древлянський
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
6. невідомо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
3. NN, чехиня
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
7. невідомо
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 
 

Усипальниця

[ред. | ред. код]

В серпні 2012 в урочищі Святослав'я між містом Сколе і селом Гребенів де, за легендою, похований Святослав відкрито пам'ятний знак, що являє собою усипальницю у вигляді насипної зрізаної піраміди, на якій розташований саркофаг з бронзовою фігурою Святослава Володимировича. Над спорудою височіє 18-метровий хрест із кам'яних блоків.[4]

Будівництво монумента тривало чотири роки. Один із авторів пам'ятного знаку — графік, заслужений художник України, лауреат Національної премії ім. Тараса Шевченка Євген Безніско.[4]

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Вулиця Князя Святослава у місті Сколе.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Микола Клепуц. Спогади про спорудження Меморіалу УСС на горі Маківка та усипальниці князя Святослава біля м. Сколе. — Дрогобич, 2018. — С. 26. — ISBN 978 617-642-364-5.
  2. Котляр М. Ф. Любецька битва 1016 [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 375. — ISBN 978-966-00-1028-1.
  3. Олексій Мустафін. Княжа «Гра на виліт». Гинуть святі, виживають мудрі?. Київ24. 2022-01-08.
  4. а б Тетяна Козирєва (22 серпня 2012). На Львівщині відкрили пам’ятник князю Святославу (фото). Газета "День". Процитовано 5 травня 2022.

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Монографії

[ред. | ред. код]

Довідники

[ред. | ред. код]
  • Котляр М. Ф. Святослав Володимирович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 486. — ISBN 978-966-00-1290-5.
  • Войтович Л. Генеалогія династій Рюриковичів і Гедиміновичів. — Київ, 1992. — 199 с.
  • Войтович Л. Слідами білих хорватів // Літопис Червоної Калини. — 1992. — № 5-6. — С. 2-57.
  • Грушевський М. С. Історія України-Руси. — Київ, 1992. — Т. 2. — 633 с.
  • Карпов А. Ю. Владимир Святой. — М.: Мол. гвардия; Рус. слово, 1997. — 447 с. — (Жизнь замечательных людей: Серия биографий: Вып. 738). — ISBN 5-235-02274-2 (рос.)
  • Карпов А. Ю. Ярослав Мудрый. — М.: Мол. гвардия, 2001. — 581 с. — (Жизнь замечательных людей, Вып. 1008(808)). — ISBN 5-235-02435-4 (рос.)
  • Мельникова Е. А., Подосинов А. В., Бибиков М. В. Древняя Русь в свете зарубежных источников: Учеб. пособие для студентов вузов / Под ред. Е. А. Мельниковой. — М.: Логос, 1999. — 606 с. — ISBN 5-88439-088-2 (рос.)
  • Назаренко А. В. Древняя Русь на международных путях. — М.: Языки русской культуры, 2001. (рос.)
  • Пашуто В. Т. Внешняя политика Древней Руси. — М., 1968. — 472 с. (рос.)
  • Шушарин В. П. Русско-венгерские отношения в IX в // Международные связи России до XVII века. — М., 1961. (рос.)
  • Györfry G. Zur Geshichte der Eroberung Ochride durch Basileos II // Art. / Congres International das Etudes Byzantines, 12-e. — Beograd, 1964. — Т. 2. — С. 151—159. (нім.)
  • Dworzaczek W., Genealogia, Warszawa 1959, tabl. 21. (пол.)

Про усипальницю

[ред. | ред. код]

Про усипальницю князя Святослава біля м. Сколе

  • Микола Клепуц. Спогади про спорудження Меморіалу УСС на горі Маківка та усипальниці князя Святослава біля м. Сколе / М. Клепуц. — Дрогобич, 2018. — С. 48. ISBN 978-617-642-364-5

Примітки

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Святослав Володимирович

{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Святослав Володимирович
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?