Битва під Любечем
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Битва під Любечем | |||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Усобиця Володимировичів | |||||||
._1.jpeg) Радзивіллівський літопис Битва під Любечем, Радзивіллівський літопис | |||||||
| |||||||
| Сторони | |||||||
| Командувачі | |||||||
| Святополк Окаянний | Ярослав Мудрий Еймунд Грінґссон | ||||||
| Військові сили | |||||||
| невідомо | новгородці 40 000 варязькі найманці з конунгом Еймундом 1 000 | ||||||
| Втрати | |||||||
| значні | невідомо | ||||||
Лю́бецька би́тва (1016) — битва між військами турівського князя Святополка Володимировича і новгородського князя Ярослава Володимировича Мудрого в 1016 біля міста Любеча на Чернігівщині.
Після смерті Володимира Святославича (1015) між його синами розпочалась міжусобна боротьба за великокнязівський престол. Старший з них — Святополк Володимирович зайняв київський престол, і намагаючись позбутись інших претендентів на великокнязівську владу, вбив своїх братів Бориса, Гліба та древлянського князя Святослава.
Проти Святополка виступив Ярослав Володимирович, який зібрав велике військо (40 тисяч новгородців і 1 тисяча варягів з князем Еймундом). Дві дружини зустрілись неподалік Любеча і протягом трьох місяців не відважувались розпочати бойові дії.
Врешті-решт наприкінці 1016 року відбулася вирішальна битва, в якій військо Святополка зазнало поразки, а він сам втік до свого тестя, польського короля Болеслава І Хороброго.
Ярослав вступив у Київ і вперше став великим князем київським.
Водночас в літературі висловлювалися припущення, що опонентом Ярослава в битві під Любечем міг бути не Святополк, який за свідченнями Тітмара Мерзебурзького втік до Польщі одразу після смерті Володимира, а Мстислав Хоробрий[1] або ж Святослав Деревлянський[2].
- ↑ Котляр М. Ф. Любецька битва 1016 [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 375. — ISBN 978-966-00-1028-1.
- ↑ Олексій Мустафін. Княжа «Гра на виліт». Гинуть святі, виживають мудрі?. Київ24. 2022-01-08.
- Котляр М. Ф. Любецька битва 1016 [Архівовано 16 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2009. — Т. 6 : Ла — Мі. — С. 375. — ISBN 978-966-00-1028-1.
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Битва під Любечем
| |||||
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
