Піпін III Короткий
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Піпін III Короткий лат. Pippinus Brevis фр. Pépin le Bref | |
|---|---|
 | |
| Король франків | |
| Правління | 751-768 |
| Попередник | Хільдерік III |
| Наступник | Карл I Великий Карломан I |
| Інші титули | Король Бургундії |
| Біографічні дані | |
| Народження | 714 Льєж, Франкське королівство[1] |
| Смерть | 24 вересня 768 Сен-Дені[2] |
| Поховання | Абатство Сен-Дені |
| Дружина | Бертрада Лаонська |
| Діти | Карл, Карломан |
| Династія | Каролінги |
| Батько | Карл Мартел |
| Мати | Хротруда |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Піпін ІІІ Короткий (фр. Pépin le Bref; 714 — 24 вересня 768) — король франків із династії Каролінгів, батько Карла I Великого. 741 року Піпін із братом Карломаном успадкували від батька Карла Мартела мажордомство, що в ті часи означало фактичне правління франками. Піпін, заручившись згодою папи Захарія, повалив останнього короля з династії Меровінгів, і з 751 року посів трон.
Піпіна Короткого називали також Піпіном III, оскільки його діда й діда його діда теж звали Піпіном: Піпін Герістальський та Піпін Ланденський, відповідно.
Відомий також «дар Піпіна» — коли 756 року франкський король Піпін III звільнив Равенну від лангобардів та допоміг Папі Римському стати світським правителем держави в серединній Італії, до якої входив Рим. У політичному плані Папа перебував під захистом франкських королів.
Після поділу з братом Карломаном батьківської спадщини отримав більшу частину Нейстрії, Бургундію, Прованс і досить гіпотетичний контроль над Аквітанією.
Ледь Карл Мартел був похований в абатстві Сен-Дені, як почалися смути й війни. Кровний брат королів, Грифон, що перебував під впливом своєї матері Свангільди, опанував Ланом і зажадав собі рівної частки з братами. Карломан і Піпін пішли на нього війною, відняли ті крихти, що він отримав з волі батька, і помістили Грифона в Арденнський замок.
Слідом за тим брати повинні були вести важку війну проти відпалих від них аквітанців, баварців і алеманів. 742 року вони виступили в похід проти аквітанського герцога Гунольда, спустошили країну на південь від Луари, зруйнували Лош, але марно намагалися заволодіти Буржом. Звідти вони пішли в Алеманію і дійшли до берегів Дунаю, всюди вимагаючи данини й заручників. Через те, що вороги звинувачували синів Мартела в тому, що вони відібрали владу у законної династії, Піпін і Карломан у 742 році звели на престол одного з Меровінгів, Хільдеріка III, не давши йому, втім, ніякої реальної влади.
- ↑ Settipani C. La Préhistoire des Capétiens: Première partie : Mérovingiens, Carolingiens et Robertiens — Villeneuve-d'Ascq: 1993. — P. 181–185. — ISBN 978-2-9501509-3-6
- ↑ http://encyclopedia.kids.net.au/page/st/St._Denis_Basilica
- Pippin III. на сайті genealogie-mittelalter.de
- Urkunde Pippins für Kloster Fulda, 760 — фото з архіву зображень давніх грамот Марбурзького університету
| Попередник Хільдерік III |
|
Король франків 751-768 |
|
Наступник Карл I Великий Карломан I |
| Предки | |
|---|---|
| Королі франків | Піпін III Короткий (751—768) • Карломан I (768—771) • Карл I Великий (768—814) • Піпін († 810) • Людовик I Благочестивий (814—840) |
| Королі Західно-Франкського королівства | Карл II Лисий (843—877) • Людовик II Заїка (877—879) • Людовік III (879—882) • Карломан II (879—884) • Карл III Простуватий (893—929) • Людовік IV Заморський (936—954) • Лотар (954—986) • Людовик V Лінивий (986—987) • Карл Лотаринзький († 991) • Оттон († 1002) |
| Королі Італії, Лотарингії і Провансу | Лотар I (843—855) • Людовик II Юний (855—875) • Лотар II (855—869) • Карл (855—863) • Цвентібольд (895—900) |
| Королі Східно-Франкського королівства | Людовик II Німецький (843—876) • Карломан (876—880) • Людовик III Молодший (876—882) • Карл III Товстий (876—888) • Арнульф Каринтійський (887—899) • Людовік IV Дитя (899—911) |
| Королі Аквітанії | |
Жирним шрифтом виділені імператори Заходу. Курсивом виділені претенденти без реальної влади. | |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
