Послання до галатів — один з листів апостола Павла, що увійшов до Нового заповіту. Адресовано жителям римської провінції Галатії, де апостол Павло особисто проповідував і заклав християнську церкву.

Більшість дослідників вважають, що ці листи були написані 53 року, після Єрусалимського Собору, вважаючи, що у вірші 2:1 («Потому, по чотирнадцяти роках, я знову ходив в Єрусалим із Варнавою, взявши й Тита з собою») йдеться про відвідини Павлом Собору. Інші дослідники вважають датою написання 48 рік, зважаючи на те, що в цьому листі немає жодних згадок про Собор.

У Галатських християнських громадах колишні язичники чисельно переважали над зверненими юдеями, і серед юдеїв з'являлися проповідники, що піддавали сумніву місію Павла і наполягали на обов'язковості дотримання юдейських законів, зокрема обрізанні язичників. Павло наголошує увагу на тому факті, що віра і благодать, а не виконання положень Закону є необхідною умовою для спасіння.

Структура листа виглядає так:

• Привітання (Гал. 1:1-Гал. 1:55)
• Законність місії Павла (Гал. 1:6-Гал. 1:23; Гал. 2:1)
• Закон Мойсея і християнська віра (Гал. 3:1)
• Закон і благодать (Гал. 4:1)
• Свобода у Христі (Гал. 5:1)
• Наставлення (Гал. 6:1)

• Послання апостола Павла

• Послання до галатів у перекладі О.Гижі^{[недоступне посилання з липня 2019]}
• коментарі на сайті biblicalstudies.ru(рос.)
• коментарі на сайті biblia.wiara.pl [Архівовано 24 червня 2011 у Wayback Machine.](пол.)