Острог, або посад, окольний град, передгороддя — зовнішня частина города, яка здебільшого розташовувалася з надвірного боку дитинця.^[1][2][3] «Окольний город, передгороддя, острог» є зовнішньою укріпленою частиною міста/населеного пункту/фортеці на відміну від протилежної — внутрішньої частини — дитинця.^[4] Історичний термін острог — у Київській Русі і в Московській державі до XVII століття — огороджене частоколом місто, селище, яке було укріпленим пунктом;^[5] Ця зовнішня частина города також оточувалась укріпленнями, іноді потужнішими за укріплення дитинця.^[1] В староукраїнській воєнній техніці — зовнішні укріплення міста в протиставленні до внутрішніх — дитинця чи вишгорода.^[3] За царських часів слово острог набрало у нас значення — в'язниці, тюрми.^[3]

Посад — на Русі X–XIV століть та в Московському царстві XV–XVIII століть — ремісничо-торговельна частина міста за міською стіною.^[6] Тобто, вони були розташовані за межами дитинця.^[1] Це термін на позначення передмістя міст Давньої Русі і середньовічної України, ремісничо-торгової частини міста. Сам термін «посад» вживається виключно у літописанні Новгорода Великого, звідки його й запозичили історики ХІХ століття.^[7] Староукраїнські літописи знають терміни «окольний город» та «подол».^[7] В часи Великого князівства Литовського і Речі Посполитої у джерелах вживався термін «місто» — торгово-ремісниче поселення, часом з правами самоуправління, яке протипоставлялося замку — осередку державної або приватновласницької адміністрації.^[7] Посад часом мав деякі укріплення полегшеного типу. Посад іноді називали «подолом» завдяки його розташуванню нижче рівня дитинця, який хотіли будувати на підвищенні («горі»).^[7] Осередком посаду була торгова площа — торг чи ринок, поблизу якого містилися двори людей з інших міст та іноземних купців, котрі регулярно приїжджали до даного міста.^[7] На посаді мешкали ремісники і купці. У ряді давньоруських міст на посаді були й двори бояр, які зазвичай мали інші двори в дитинці.^[7] На периферії посаду були розташовані майстерні ремісників, чиє виробництвово було пов'язане із вогнем, насамперед ковалів та гончарів.^[7]

Після поділу в Російській імперії посадських людей на купецтво і міщан наприкінці XVIII століття (Жалувана грамота містам, видана в 1785 році) назва посад вийшла з ужитку, проте вона зберігається у топонімах — назвах міст Центральної Росії (Сергієв Посад, Гаврилов Посад, Маріїнський Посад, Павловський Посад, Китай-город (раніше Большой посад) тощо) та деяких районів міст, зокрема, історичний центр Казані називається Казанським посадом.

• М. Ф. Котляр, А. Г. Плахонін. Посад // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2011. — Т. 8 : Па — Прик. — С. 434. — ISBN 978-966-00-1142-7.
• Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1983. — Т. 9 : Поплужне — Салуїн. — 558, [2] с., [24] арк. іл. : іл., табл., портр., карти + 1 арк с. — С. 25—26.
• Острог // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
• Посад // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
• Острог // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Буенос-Айрес, 1962. — Т. 5, кн. X : Літери Ол — Пер. — С. 1255. — 1000 екз.

• Городище
• Поділ (частина міста)
• Посадник
• Посадські люди
• Палісад
• Кремль
• Блокгауз
• Фортеця
• Замок
• Терем

п о р Фортифікація Античність Вал Вітрифікована фортеця Городище Дитинець Засіка Звіроловна яма Каструм Контрвалаційна лінія Кранног Лімес Огорожа Оборонний мур Палісад Рів Фортеця Фортечна вежа Циркумвалаційна лінія Середні віки Амбразура Апрош Барбакан Бартизана Бастея Бійниця Бойовий хід Бруствер Вагенбург Габіон Герса Гуляй-город Данскер Діри-вбивці Донжон Жива фортеця Заборола Замок Захаб Концентричний замок Кремль Машикулі Мерлон Міська брама Мот-і-бейлі Напільний бік Острог Паланка (фортеця) Парапет Передовий рів Підйомний міст Підсябиття Потерна Прясло Пунтоне Редюїт Рогатка Розвідний міст Сторожова вежа Тауергауз Турель Цитадель Часник Новий час Абшніт Бастіон Бастіонна система Барикада Батардо Берма Блокгауз Больверк Валганг Гласис Горжа Горнверк Еполемент Ескарп Еспланада Кавальєр Каземат Капонір Напівкапонір Контргард Контрескарп Кофр Кронверк Кувр-фас Куртина Кюнет Ложемент Люнет Орильйон Плацдарм Прикритий шлях Пунт Равелін Редан Редут Ретраншемент Мішки з піском Теналь Траверс Фас Фашина Фланк Флеш Форт Фосебрея Хід сполучення Шанець XIX сторіччя Банкет Барбет Башта Берегова артилерія Берегові укріплення Бронебаштова батарея Бронекаретка Габіон Колючий дріт Окоп Опорний пункт Сангар XX сторіччя та сучасність Автоматична турель Аркове укриття Апарель Бліндаж Блокпост Бомбосховище Бункер Габіон Hesco ДЗОТ ДОТ Зенітна башта Колючий дріт Колюча стрічка Спіраль Бруно Кулеметне гніздо Кулеметний ковпак Криївка Мінне поле Надовб Наземна міна Огорожа під напругою Павукова нора Перекрита щілина Протитанкова міна Протитанковий їжак Протитанковий рів Протитанкові загорожі Рубіж оборони Траншея Укріплений район Загальні поняття Інженерне забезпечення Фортифікаційне обладнання

Це незавершена стаття з військової справи. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

Нормативний контроль GKG: /g/11h0b94tn0