П'яноборська культура
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Історія Удмуртії | |
|---|---|
 | |
| Доісторична Удмуртія | |
| Новоільїнська культура | |
| Гарінська культура | |
| Юртиковська культура | |
| Приказанська культура | |
| Ананьїнська культура | |
| П'яноборська культура | |
| Мазунінська культура | |
| Поломська культура | |
| Єманаєвська культура | |
| Верхньоутчанська культура | |
| Чепецька культура | |
| Чумойтлинська культура | |
| Кочергинська культура | |
| Середньовічна Удмуртія | |
| Арська земля | |
| Московське царство | |
| Російська імперія | |
| Радянський Союз | |
| Вотська АО | |
| Удмуртська АО | |
| Удмуртська АРСР | |
| Російська Федерація | |
| Удмуртська Республіка | |
Портал «Удмуртія» |
П'яноборська культура — археологічна культура ранньої залізної доби, Щодо п'яноборської культури в науці існують різні думки. Одні поширюють її на весь басейн р. Ками в епоху 200 р. до н. е. — 500 р. н. е., інші — тільки на Нижнє Прикамье 200 р. до н. е. — 300 р. н. е. або тільки на гирло річки Білої з 200 р. до н. е..
Була розповсюджена в районі річки Кама. Названа по могильнику біля села П'яний Бор (нині Красний Бор Єлабузького району Татарстану).
Носії культури займалися полюванням, скотарством, мотичним землеробством. Селища патріархальних громад розташовувалися на піднесених місцях. Чоловіків ховали зі зброєю й знаряддями праці, жінок — із прикрасами. Характерні речі: поясні еполетоподібні застібки, залізні мечі й шоломи, жіночі прикраси — багаті убори для кіс із пронизками й привісками у вигляді стилізованих фігурок конячок.
Серед знахідок — римські й середньоазійські предмети, що вказує на торгові зв'язки народу.
Племена п'яноборської культури належали до числа угрофінських.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
