Нічниця велика
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Велика нічниця | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Нічниця велика у Мартинівській печері
| ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Myotis myotis (Borkhausen, 1797) | ||||||||||||||||
 Ареал | ||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||
|
Нічниця велика або звичайна нічниця (Myotis myotis) — рідкісний вид кажанів родини лиликових (Vespertilionidae). Маса представників зазвичай становить 16—40 г, довжина тіла 62—83 мм, довжина хвоста 51—60 мм, довжина передпліччя 57—66 мм, розмах крил 35—43 см.
Вуха середньої довжини, широкі; маска майже не оволоснена, з рожевою шкірою; ступня з кігтями приблизно рівна половині гомілки. Крила великі, широкі. Криловая перетинка кріпиться до підстави зовнішнього пальця ступні. Епіблема нерозвинена. Хутро довге, нерівне. Забарвлення спини від попелясто-сірого до оливково-бурого, черева — сірувато- або палево-білясте.
Велика нічниця поширена в лісовій зоні від Західної Європи (включаючи Велику Британію) до заходу Білорусі, Молдови і південного заходу України.
На території України поширені у печерах Тернопільської та Чернівецької областей; зокрема велика кількість особин у печері Угринь, Чортківського району, Тернопільської області, де нічниці розмножуються та впадають у зимову сплячку.
Селиться в печерах і старих штучних спорудах. Вилітає на полювання пізно, політ спокійний, маневрений. Годуються зазвичай в листяних лісах, або на галявинах, полюючи в повітрі і збираючи з підстилки комах та інших безхребетних. Ехолокаційні сигнали середньої інтенсивності в діапазоні 65-25 кГц, з максимальною амплітудою на частоті біля 35-40 кГц.
Розмножується на початку літа, виводкові колонії складають до кількох тисяч самок, самці зазвичай тримаються відокремлено. Зимує в різних підземних притулках, в межах 100—150 км від літніх місць мешкання. Спаровування після закінчення лактації або протягом зимування. Приносить 1 дитинча в кінці травня — початку червня, вагітність триває близько 60 діб, лактація — близько 40 діб.
В місцях співіснування з нічницею гостровухою формує гібриди з нею. Гібридні особини описано, зокрема, із Закарпаття й Буковини, а також з Румунії (див. також гібриди ссавців).
- ↑ Coroiu, I., Juste, J. & Paunović, M. (2016) Myotis myotis: інформація на сайті МСОП (версія 2016.2) (англ.) 25 квітня 2016
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
|
Це незавершена стаття про організм, що занесений до Червоної книги. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Ссавці, занесені до Червоної книги України | |
|---|---|
| Зниклі | |
| Недостатньо відомі | |
| Зникаючі | |
| Неоцінені | |
| Зниклі в природі | |
| Рідкісні | |
| Вразливі | Вечірниця дозірна • Вухань звичайний • Кандибка пустельний • Кіт лісовий • Лилик двоколірний • Мишівка темна • Мишівка донська • Нетопир білосмугий • Нетопир звичайний • Нічниця велика • Нічниця війчаста • Нічниця водяна • Нічниця вусата • Нічниця гостровуха • Нічниця довговуха • Пергач пізній • Підковик великий • Підковик малий • Полівка снігова • Фоцена звичайна |
 | |
|---|---|
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
