Література Південно-Африканської Республіки представлена творами одинадцятьма національними мовами. Найчастіше зустрічаються англійська та африкаанс, крім них використовуються мови групи банту, нама (готтентотська) та койсанські (бушменські) мови.

Література Південної Африки відома з доколоніальних часів, коли вона була представлена усною народною творчістю. До неї відносяться, наприклад, казки, прислів'я та приказки зулусів, легенди та сказання бушменів та готтентотів. У період колонізації виникає героїчний епос.

Починаючи з XIX століття, одночасно з використанням серед місцевих народів писемності, у Південній Африці з'являється писемна література. Одним із перших опублікованих творів стає роман на сесото «Чака» (1925) Томаса Мофоло.

Наприкінці XIX — першій половині XX століття у літературі Південної Африки з'являється антиколоніальна тема. Вона зачіпає як прозу, і поезію. Відомим автором цього періоду була Олівія Шрейнер^[en] (перший південноафриканський твір великої форми — роман «Африканська ферма», 1883^[1]). У 1939 році з'являється роман Роберта Зломо мовою ісізулу про вождя Шаку. Після Другої світової війни, з встановлення режиму апартеїду, з'являється група авторів, чиї твори висловлюють протест проти порядків, що встановилися. Серед них — Пітер Абрагамс, Гаррі Блум, Алекс Ла Гума^[ru], Надін Гордімер^[1].

У 1991 році Надін Гордімер стає першим південноафриканським автором, який отримав Нобелівську премію з літератури^[1]. 2003 року Нобелівську премію отримує Джон Максвелл Кутзее^[1].

Перший чорношкірий президент ПАР Нельсон Мандела 1995 року опублікував автобіографічну повість «Довгий шлях до свободи»^[1].

Сучасну літературу Південної Африки репрезентують заслужені автори XX століття: Надін Гордімер (у 2003 році вийшов новий збірник оповідань «Здобич») та Джон Максвелл Кутзее (у 2013 році опублікував роман «Дитинство Ісуса»). Серед інших авторів, відомих не лише в ПАР, а й за межами країни, — Антьє Крог^[en], Дален Метті^[en], Вілбур Сміт^[en][1].

Відомі поети Південної Африки — Брейтен Брейтенбах^[en], Монган Валлі Сероте^[en][1].

З 2006 року в Кейптауні проводиться міжнародний книжковий ярмарок^[en].

п о р  Південно-Африканська Республіка в темах
Державний лад	Конституція (Право) • Парламент (політичні партії) • Уряд • Президент • Верховний суд • Конституційний суд • адміністративний поділ • зовнішня політика • збройні сили (Сухопутні війська • ВПС • ВМС) • державні символи (прапор (провінцій) • герб • гімн)
Географія	місцевий час • кордони • геологія • рельєф • Клімат (Зміна клімату) • річки • озера • флора • фауна (ссавці • птахи • плазуни • земноводні • риби) • національні парки
Історія	Капська колонія • Республіка Наталь • Оранжева Республіка • Республіка Трансвааль • англо-бурські війни (перша • друга) • Південно-Африканський Союз та Монархія Південної Африки • апартеїд • бантустан • Прикордонна війна • ядерна програма • Нельсон Мандела
Економіка	валюта • центральний банк • промисловість • гірнича промисловість • корисні копалини • агровиробництво • енергетика • туризм • транспорт (автошляхи) • зовнішня торгівля
Населення	столиці (Преторія • Кейптаун • Блумфонтейн) • міста • африканери • англо-африканці • зулуси • басото • коса • тсонга • тсвана • українська діаспора • мови • релігія • освіта • охорона здоров'я
Культура	Азартні ігри • архітектура • кухня • література • мистецтво • музика • кінематограф • ЗМІ • наука • свята • спорт (Олімпіади) • світова спадщина
Інше	інтернет • пошта • поштові марки • паспорт
Категорія • Портал • Проєкт