Зулу, Зулуси amaZulu
Танець воїнів зулу для туристів, 1999
Кількість	10,4 млн (2001, оцінка[1])
Ареал	ПАР: Квазулу-Наталь, Гаутенг, Мпумаланга, Вільна держава ПАР
Близькі до	коса, ндебеле, матабеле, свазі, народи банту
Входить до	банту і Нгуні
Мова	зулу
Релігія	християнство традиційні культи

Зулу́си (зу́лу, ісізу́лу, зу́нда, зулу amaZulu) — народ банту в Південній Африці.

Зулуси проживають в історичній області Зулуленд (англ. Zululand «Країна зулу») у Південній Африці. Територіально це переважно ПАР, зокрема провінція Квазулу-Наталь, також живуть у Малаві (37,5 тис. чол.), Лесото (248 тис. чол., 1993), Мозамбіку, Свазіленді (76 тис. чол.), Зімбабве, Замбії тощо.

Загальна чисельність зулусів — бл. 11 млн чол. (оцінка).

Зулуси розмовляють мовою зулу, однією з південних банту мов. Серед зулусів поширений білінгвізм — володіють англійською, африкаанс, також місцевими мовами, напр. мовою коса.

Мова зулусів є мовою вищої освіти; на ній видається багато книг, газет; ведеться радіомовлення. Приблизно 70 % зулусів письменні (поч. 1990-х рр.).

Додержуються в основному традиційних вірувань; частина зулу — прибічники християнсько-африканської Назаретської баптистської Церкви.

Спочатку власне зулуси були однією з підгруп (isizwe «народ», або isibongo «клан») мтетва. Свою назву (amaZulu, «діти неба») вони отримали на початку XVIII століття, коли близько 1709 року Зулу каНтомбела заснував новий клан. До 1781 року у клані зулусів було близько півтори тисячі осіб.

Союз племен зулу склався у 1-й чв. XIX ст. для боротьби проти колоніальної експансії бурів та англійців. Зулу підкорили місцеві племена й стали чинити опір англійцям і бурам. В історичній битві у 1879 р. були розбиті й зігнані у резервації (з 1962 р. бантустан Квазулу).

З падінням режиму апартеїду (кін. 1980-х р.р.) зулу — рівноправні «будівничі» нової Південної Африки отримали додаткові стимули до розвитку. Проте, етнічні сутички в ПАР не припинилися й з лібералізацією політичного життя в країні.

Традиційні заняття — ручне землеробство (сорго, просо, кукурудза, бобові), городництво, скотарство.

З ремесел поширені гончарство (серед жінок), ковальство, чинбарство, різьблення на дереві (серед чоловіків). Сьогодні серед зулу — наймані робітники на фермах та працівники заводів і фабрик.

• 1922 Зулу — астероїд, названий на честь народу.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Зулуси

• Народы мира. Историко-этнографический справочник., М., 1988 (рос.)
• Розділ історії на сайті округи Зулуленд [Архівовано 26 вересня 2008 у Wayback Machine.] (англ.)

п о р  Південно-Африканська Республіка в темах
Державний лад	Конституція (Право) • Парламент (політичні партії) • Уряд • Президент • Верховний суд • Конституційний суд • адміністративний поділ • зовнішня політика • збройні сили (Сухопутні війська • ВПС • ВМС) • державні символи (прапор (провінцій) • герб • гімн)
Географія	місцевий час • кордони • геологія • рельєф • Клімат (Зміна клімату) • річки • озера • флора • фауна (ссавці • птахи • плазуни • земноводні • риби) • національні парки
Історія	Капська колонія • Республіка Наталь • Оранжева Республіка • Республіка Трансвааль • англо-бурські війни (перша • друга) • Південно-Африканський Союз та Монархія Південної Африки • апартеїд • бантустан • Прикордонна війна • ядерна програма • Нельсон Мандела
Економіка	валюта • центральний банк • промисловість • гірнича промисловість • корисні копалини • агровиробництво • енергетика • туризм • транспорт (автошляхи) • зовнішня торгівля
Населення	столиці (Преторія • Кейптаун • Блумфонтейн) • міста • африканери • англо-африканці • зулуси • басото • коса • тсонга • тсвана • українська діаспора • мови • релігія • освіта • охорона здоров'я
Культура	Азартні ігри • архітектура • кухня • література • мистецтво • музика • кінематограф • ЗМІ • наука • свята • спорт (Олімпіади) • світова спадщина
Інше	інтернет • пошта • поштові марки • паспорт
Категорія • Портал • Проєкт

Тематичні сайти	Yleinen suomalainen ontologia
Словники та енциклопедії	Большая российская энциклопедия · Велика норвезька енциклопедія · Encyclopédie Larousse · Encyclopædia Britannica · Grove Art Online · Internetowa encyklopedia PWN · Treccanis Dizionario di Storia
Довідкові видання	Collaborative InterLingual Index
Нормативний контроль	BNE: XX4576701 · BNF: 11948763f · Freebase: /m/088zs · GND: 4079548-2 · J9U: 987007536537305171 · LCCN: sh85150054 · NKC: ph118238