Культура абажурних поховань
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Культура абажурних поховань, дзвоникових поховань, підкльошових[1] поховань (біл. Культура падклошавых пахаванняў; рос. Культура подклёшевых погребений, абажурных погребений, колокольчатых погребений; пол. Kultura grobów kloszowych, podkloszowych) — археологічна культура залізної доби, існувала близько 500—400 років до н. е..
На думку В. В. Сєдова, носії культури абажурних поховань були найбільш ранніми слов'янами, В. П. Кобичев вважав їх венедами[2]. Як вважали ці дослідники, саме з культури абажурних поховань вдається виявити елементи наступності в розвитку аж до достовірно слов'янських старожитностей другої половини I тисячоліття н. е..
Утворена шляхом синтезу (інвазії) поморської культури в східну частину ареалу лужицької культури. Шляхом експансії на південний схід і підпорядкування племен милоградської культури брала участь в утворенні зарубинецької культури.
Склалася на рубежі V-IV століть до н. е. на основі злиття лужицької та поморської культур Польщі в басейні р. Вісли і р. Варнови. Ряд дослідників розглядають її як пізній, локальний варіант поморської культури.
Первісна територія культури — басейни середнього і верхньої течії р. Вісли й р. Варти (припливу р. Одри), що була обмежена зоною змішування лужицького та поморського населення. У середньо-латенський період ареал культури абажурних поховань розширився до середньої течії р. Одри на заході й до західних, окраїнних регіонів Волині та Прип'ятського Полісся на сході. Найбільш східними пам'ятками її є могильники с. Млинищі поблизу м. Володимира і м. Дорогичина неподалік від м. Пінська[3].
Носії культури абажурних поховань, просуваючись на схід і південний схід, проникли у Західне Полісся аж до річки Горині (притока р. Прип'яті) та зіграли значну роль в історичній ситуації на території Польщі й Білорусі до кінця I тисячоліття до н. е..
Поселення цієї культури були неукріпленими. Більшість поселень налічували по 20-40 мешканців, що розташовувалися на піщаних горбистостях в заплавах річок або ж на річкових терасах. Житла в основному ареалі представлені напівземлянками й наземними будинками стовпової конструкції. Залишки наземного будинку, що складався з житлової кімнати та прибудови у вигляді сіней були виявлені В. Б. Нікітіною на поселенні Кусічі в Кам'янецькому районі Берестейської області Білорусі. Житло опалювалося вогнищем, розташованому в неглибокій ямі.
Могильники безкурганні з трупоспаленнями. Залишки кремації поміщали в глиняний посуд-урни або зсипали прямо на дно могильної ями. Часто поховання прикривали зверху перекинутим догори дном горщиком-кльошем, звідки і пішла інша назва культури. У похованнях, крім урн, зустрічаються шпильки, фібули, кільця, глиняні посудини та інші знахідки. На теренах Білорусі відомі два могильники цієї культури, досліджені В. Б. Нікітіною і Ю. В. Кухаренко. Біля м. Дрогичина було розкопано 5 поховань, з них 2 урнових і три ямних. Обидва урнових поховання були перекриті в одному випадку двома мисками, в другому — мискою і горщиком. У могильнику біля села Тростяниці Кам'янецького району Берестейської області крім кераміки були знайдені бронзова фібула ранньо-латенської схеми, залізне кільце й підвіски з бронзи. Цілий ряд могильників лужицької культури продовжував функціонувати й під час культури абажурних поховань, бо свідчить про те, що остання культура була прямим продовженням лужицької. Одним з таких могильників є некрополь «Варшава-Грохув», де розкопано 370 могил лужицької культури і понад 20 абажурних поховань[4].
Посуд культури абажурних поховань частково продовжує поморські традиції (урни та кльоші зі спеціально зробленим шершавим тулубом і гладеньким верхом, миски з ребристими краями, амфорні посудини), частково розвивається з лужицької (кльоші яйцеподібних форм, колобокі горщики з вушками і т. ін.). Таке ж зміщення спостерігається і в прикрасах, зокрема, в шпильках.
- ↑ ЛСК, Подклошевых погребений культура [Архівовано 24 липня 2018 у Wayback Machine.], 2015 // генофонд.рф. (рос.)
- ↑ (рос.)Кобычев В. П., В поисках прародины славян [Архівовано 14 липня 2018 у Wayback Machine.]
- ↑ (рос.)Седов В. В., Славяне. Историко-археологическое исследование [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ (пол.)Podkowińska Z., Groby podkłoszowe w Grochowie, w pow. warszawskim // Księga pamiątkowa ku wczesniu siedemdziesiątej rocznicy urodzin prof. dr. Włodzimierza Demętrykiewicza. Poznań, 1930. — S. 241—264. (пол.)
- (рос.)Седов В. В., СЛАВЯНЕ Историко-археологическое исследование [Архівовано 6 жовтня 2014 у Wayback Machine.]
- (рос.)Гимбутас М., Балты. Люди янтарного моря. Глава 3. Приморские балты в бронзовом и раннем железном веке [Архівовано 10 липня 2018 у Wayback Machine.]
Це незавершена стаття з археології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Загальновизнані |
|
---|---|
Дискусійні |
|
Давнокам'яна доба | Аренсбурзька • Ашельська • Броме-Люнгбю • Волкушанська • Ґраветтська • Епіграветська • Мадленська • Мікок • Мустьєрська • Оріньяцька • Селетська • Свідерська |
---|---|
Середньокам'яна доба | Гамбурзька • Дуфензеє • Коморницька • Кудлаївська • Кундська • Стар-Кар • Хойницько-пеньківська • Яніславицька |
Новокам'яна доба | Баденська • Лінійно-стрічкової кераміки • Лендельська • Малицька • Полгар • Прип'ятсько-німанська • Штрихованої кераміки • Дунайська |
Мідна доба | Баденська • Жуцевська (Вісло-німанська) • Злота • Ертебеле • Кулястих амфор • Лійчастого посуду • Нарвська • Поодиноких поховань • Передкарпатська • Шнурової кераміки (Бойових сокир) |
Бронзова доба | |
Залізна доба | Богачевська • Вельбарська • Галльштаттська • Густовська • Долькайм-Коврово • Зарубинецька • Західнобалтська • Латенська • Любошицька • Оксивська • Підкльошових поховань (Абажурних поховань) • Поморська • Полів поховальних урн • Пшеворська • Судовська культура • Черняхівська • Ясторфська |
Раннє середньовіччя | |
Давньокам'яна доба | |
---|---|
Середньокам'яна доба | |
Новокам'яна доба | Верхньодніпровська • Деснянська новокам'яна • Дніпро-донецька • Кампінійська • Нарвська • Німанська • Північнобілоруська • Прип'ятсько-німанська • Свідерська • Усвятська • Ямково-гребінцева |
Енеоліт | |
Бронзова доба | |
Залізна доба | Банцеровська-тушемлінська • Вельбарська • Дніпродвінська • Дяковська • Зарубинецька • Західнобалтська • Західнобалтських курганів • Київська • Лужицька • Милоградська • Поморська • Пшеворська • Судовська культура • Черняхівська • Штрихованої кераміки • Юхнівська |
Раннє середньовіччя | Колочинська • Лука-райковецька • Полоцько-Смоленських довгих курганів • Празька • Корчацька • Ранніх довгих курганів • Роменська • Східнолитовських курганів |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.