Під час першої світової війни криптографія, і, в особливості, криптоаналіз стає одним з інструментів ведення війни. Відомі факти розшифровки російських повідомлень австрійцями, а також росіянами німецьких шифрів (завдяки знайденій водолазами копії кодової книги), після чого результати були передані союзникам. Для перехоплення радіоповідомлень були побудовані спеціальні підслуховуючі станції, в результаті роботи яких (разом з умінням дешифрувати німецький шифр, який використовувався в тому числі турками) російський флот був обізнаний про склад і дії противника. У британському адміралтействі було створено спеціальний підрозділ для дешифрування повідомлень (відоме як «кімната 40», офіційна назва — NID25), яке за час війни розшифрувало близько 15 тисяч повідомлень. Цей результат зіграв важливу роль у битві при Доггер-банку і в Ютландському бою.

Можливо, найвідомішим результатом є розшифровка телеграми Циммермана, яка підштовхнула США до вступу у війну на боці Антанти.

У російській армії на початку XX століття найчастіше використовували словникові ключі — тип шифрів, в якому кожному слову з певного спеціалізованого словника зіставлялося одне або кілька кодових чисел з трьох-п'яти цифр. Ключ Військового міністерства № 6 1906 року являв собою тризначний багатоваріантний цифровий код з маскуванням і прихованим початком повідомлення. Ключ Військового міністерства № 7 1905 року був алфавітним тризначним цифровим кодом на 900 словникових величин, розміщених на 18 таблицях 5x10. Ці шифри використовувалися для передачі повідомлень по телеграфу і радіо.

Вже восени 1914 року частина російських військових шифрів була розшифрована австрійцями. Незабаром після цього російський шифр був змінений на новий. Почалося змагання між шифровщиками і ворожими дешифровщиками. До весни 1915 року російські війська повністю відмовилися від старої системи шифрів і стали застосовувати простий шифр Цезаря. 17 червня 1916 року в російській армії був введений новий тип шифру з 300 шифровальними групами. Однак повної секретності повідомлень добитися так і не вдалося.

Російський флот, порівняно з армією, домігся набагато більших успіхів у шифрувальній війні. Незабаром після початку війни 26 серпня 1914 року біля острова Ольденсхольм сів на мілину і був знищений російським флотом німецький крейсер «Магдебург». Лейтенант Михайло Васильович Гамільтон посланий капітаном Адріаном Івановичем Непеніним знайшов у капітанській каюті німецьку книгу кодів. Згодом російськими водолазами була витягнута з води друга копія німецької кодової книги, викинута німцями за борт. Німецький морський шифр був розшифрований. У 1914 році німецький шифр був переданий британським союзникам. Капітан I рангу Кедрів і капітан II рангу Смірнов вручили його першому лорду Адміралтейства Вінстону Черчиллю в присутності першого морського лорда (начальника Морського Генерального штабу) принца Людвіга Баттенбергского і начальника штабу контр-адмірала Олівера. Для перехоплення німецьких радіоповідомлень в Балтійському морі і в Севастополі були побудовані спеціальні підслуховуючі станції. Кілька разів німці і турки (які користувалися німецьким шифром) змінювали свій шифр, не чіпаючи його системи, і щоразу він був розгаданий російськими дешифровщиками.

Завдяки розшифровці німецьких радіограм в Балтійському морі російський флот був обізнаний про склад і дії ворожих сил. Така ж гігантська перевага над німецьким флотом отримав британський флот, що багато в чому визначило результат війни на морі в першу світову війну.

Герберт Ярдлі розпочав кодування клерком в Державному департаменті. Після початку війни він став главою криптографічного підрозділу військової розвідки (МІ-8)^[1] і брав участь в американських експедиційних силах у Франції. Пізніше він очолив Бюро шифрів, яке було засноване в 1919 році, відразу після Першої світової війни, і фінансувалося спільно Державним департаментом і армією США.

ВМС США використовували криптографічний код A-1.

З початком Першої світової в британському Адміралтействі було створено спеціальний підрозділ, який займався дешифровкою німецьких повідомлень, відомий як кімната 40 (офіційна назва NID25). За всю війну цей підрозділ розшифрувало близько 15,000 німецьких повідомлень. Розшифровка німецьких повідомлень зіграла важливу роль у битві при Доггер-банку і в Ютландському бою. Мабуть найважливішим досягненням кімнати 40 була розшифровка Телеграми Циммермана, яка підштовхнула США до вступу у війну на боці Антанти.

Найдраматичнішим моментом у криптографії Франції був червень 1918 року, коли було життєво необхідно дізнатися напрямок німецького наступу на Париж. Жорж Пенвен зумів за кілька напружених днів, втративши 15 кілограм ваги, розкрити німецький шифр ADFGVX в результаті Париж був врятований^[2].

Кожній німецькій дивізії був доданий професор математики, спеціаліст з криптоаналізу, які читали радіопередачі російських військ, що, зокрема, забезпечило нищівну перемогу німців над переважаючими силами російської армії в Битві під Танненбергом. Втім, через нестачу криптографів, а також телефонних проводів, росіяни часто вели передачі по радіо відкритим текстом. Так чи інакше, генерал Людендорф до 11 вечора мав у своєму розпорядженні всі російські депеші за день.

• М. А. Партала Радіорозвідка балтійського флоту в Першу світову війну

п о р Перша світова війна
Військові плани:	План Шліффена План Австро-Угорщини План Росії План XVII
Причини:	Причини Першої світової війни Перша Марокканська криза Агадирська криза Липнева криза Колоніальний розподіл Африки Боснійська криза Антисербські заворушення в Сараєві Сараєвське вбивство Російсько-японська війна Італійсько-турецька війна Захоплення Марокко Францією
Учасники:	Антанта: Росія Російська імперія Російська республіка Франція Французька колоніальна імперія: Алжир Туніс В'єтнам Британська імперія Велика Британія: Австралія Канада Британська Індія Нова Зеландія Ньюфаундленд Південна Родезія ПАС Італія Бельгія Румунія Королівство Чорногорія Греція Королівство Сербія Португалія США Китай Японія Вірменія Бразилія Сіам Асір Неджд і Хаса Королівство Хіджаз Князівство Албанія Центральні держави: Німеччина • (Камерун • Тоголанд • Східна Африка • Південно-Західна Африка)  Австро-Угорщина (Угорщина • Хорватія) Османська імперія Болгарія Союзники блоку центральних держав: Україна • Військо Донське • Польща • Литва • Герцогство Курляндії і Семигалії • Об'єднане Балтійське герцогство • Фінляндська Республіка/Королівство Фінляндія • Республіка Горців Кавказу • Держава дервішів • Джебель-Шаммар • АДР • Республіка Трансвааль • Дарфурський султанат • Білоруська Народна Республіка • Кримський крайовий уряд • Грузинська Демократична Республіка Нейтральні: Люксембург Швейцарія Швеція Данія Норвегія Нідерланди Іспанія
Театри:	Європейський: Балканський (Сербський фронт) • Західна Європа • Східна Європа (Румунська кампанія) • Італія Близькосхідний: Дарданельська операція • Синайсько-Палестинська кампанія • Кавказький • Месопотамська кампанія • Перська кампанія • Південна Аравія Африканський: Південно-Західна Африка • Тоголенд • Камерун • Східна Африка • Північна Африка Азійсько-Тихоокеанський: Циндао • Німецьке Самоа Війна на морі: Атлантика • Середземне море • Балтика • Чорне море • Дарданелли • Східна Азія • Коронель • Фолкленди • Ютландія
Хронологія:	1914: Прикордонна битва • 1-ша битва на Марні • Битва біля Цери • Східно-Прусська операція • Битва під Танненбергом • Галицька битва • Варшавсько-Івангородська операція • Біг до моря • 1-ша Мазурська битва • Лодзька битва • Битва біля Колубари • Великий відступ на Заході • Сарикамиська битва • 1-ша Іпрська битва • Перша шампанська битва 1915: 1-ша битва при Артуа • Карпати • Перемишльська фортеця • Августівська операція • 2-га Іпрська битва • 2-га битва при Артуа • Битви біля Ізонцо • Великий відступ на Сході • Друга шампанська битва • 3-тя битва при Артуа • Косовська операція • Облога Ель-Куту • Салоніцький фронт • Віленська операція • Горлицький прорив 1916: Ерзурумська битва • Верденська битва • Нарочанська операція • Битва біля Асіаго • Битва на Соммі • Брусиловський прорив • Барановицька операція • Битва біля Романі • Монастирська операція • Битва в Трансильванії 1917: Битва за Багдад • Наступ Нівеля (Битва біля Арраса • Друга битва на Ені)  • П'ята Галицька битва • Битва біля Пашендейла • Битва біля Мерешешті • Битва при Капоретто • Південнопалестинський наступ • Битва біля Камбре • Операція «Альбіон» 1918: Операція «Фаустшлаг» • Кримська операція • Битва за Баку • Весняний наступ • 2-га битва на Марні • Битва при П'яве • Стоденний наступ • Вардарський наступ • Битва біля Мегіддо • Битва біля Алеппо • Битва при Вітторіо-Венето • Третій Трансйорданський наступ • Мез-Аргоннська операція • Великопольське повстання • Війна за незалежність Естонії • 5-та Іпрська битва • Битва при Імбросі
Пов'язані конфлікти:	Українська революція Радянсько-українська війна Польсько-українська війна Війна за незалежність Литви Польсько-литовська війна Війна за незалежність Ірландії Арабське повстання Перша Балканська війна Друга Балканська війна Бурське повстання Заянська війна Мексиканська революція Великоднє повстання Антибританське повстання в Іраку Туарезьке повстання Російська революція Лютнева революція Жовтневий переворот Громадянська війна в Росії Листопадова революція Іноземна військова інтервенція в Росії Громадянська війна у Фінляндії Громадянська війна в Ірландії Сомалілендська кампанія Кампанія Сенуссі Дарфурська експедиція Польсько-радянська війна Радянсько-грузинська війна Війна за незалежність Ірландії Греко-турецька війна Війна за незалежність Туреччини Вірмено-азербайджанська війна Вірмено-грузинська війна Франко-сирійська війна Чехословацько-угорська війна Румунська інтервенція в Угорщину Війна за незалежність Латвії Третя англо-афганська війна Єгипетська революція Вірмено-турецька війна Війна за Вльору
Спеціальні теми:	Воєнне мистецтво: Авіація • Артилерія • Кіннота • Конвої • Тайнопис • Технології • Стратегічні бомбардування • Отруйні гази • Залізниці • Позиційна війна • Тотальна війна Окупації: Бельгії • Обер Ост • Люксембургу • Сербії Злочини проти мирного населення: Талергоф • Геноцид вірмен • Геноцид ассирійців • Геноцид понтійських греків
Угоди та договори:	Англо-франко-російська угода • Лондонська угода • Угода Сайкса — Піко • Дамаський протокол • 1-й Бухарестський договір • Перемир'я у Фокшанах • 2-й Бухарестський договір • Угода Сен-Жан-де-Мор'єнн • Солунське перемир'я • Комп'єнське перемир'я • Паризька мирна конференція (Договори: Версальський • Сен-Жерменський • Неїський • Тріанонський • Севрський)  • Мудроське перемир'я • Перемир'я у Вілла Джусті • Белградське перемир'я • Лозаннський мирний договір Капітуляція Німеччини Берестейський мир (УНР) • Берестейський мир (РРФСР)
Додатково:	Роль жінок Мистецтво Іспанський грип Ветерани Різдвяне перемир'я Пломбований вагон
Наслідки:	Втрати Розпад Австро-Угорської імперії Розпад Османської імперії Розпад Російської імперії Меморіали 14 пунктів Вілсона Ліга Націй Втрачене покоління
Категорія:Перша світова війна  • Портал:Перша світова війна