Косарик-Коваленко Дмитро Михайлович
Народився	18 (31) жовтня 1904 Федорівка
Помер	21 лютого 1992(1992-02-21) (87 років) Київ, Україна
Поховання	Федорівка
Країна	Російська імперія  УНР  СРСР  Україна
Діяльність	письменник, літературознавець
Заклад	Інститут літератури імені Тараса Шевченка НАН України і Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського НАН України
Мова творів	українська
Членство	Плуг
Партія	ВКП(б)
Діти	Коваленко Олена Дмитрівна
Висловлювання у Вікіцитатах

Дмитро Михайлович Ковале́нко (псевдоніми — Коса́рик Дмитро, Оболонь, Рокитянський, Михай­­лович, Ген Ушер, Стьопченко; 31 жовтня 1904, Фидрівка — 21 лютого 1992, Київ) — український радянський письменник і літературознавець, кандидат філологічних наук з 1945 року; член літературної організації «Плугу». Батько радіоведучої Олени Коваленко.

Народився 18 [31] жовтня 1904(19041031) року у селі Фидрівцях (нині село Федорівка Кременчуцького району Полтавської області, Україна) у бідній селянській сім'ї. 1926 року закінчив Харківські вищі педагогічні курси імені Григорія Сковороди. Викладав у Рокитненському садово-городницькому технікумі. Брав участь у примусовій колективізації у Харківській області. На початку 1930-х років служив у Червоній армії. Під час служби систематично публікував нариси і новели у військових газетах та журналах^[1].

Після закінчення аспірантури при Харківському університеті^[1], протягом 1938—1952 років працював старшим науковим співробітником в Інституті літератури імені Тараса Шевченка Академії наук УРСР (під час німецько-радянської війни — кореспондентом республіканських газет^[1]). Член ВКП(б) з 1942 року.

У 1955—1963 роках працював в Інституті мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського Академії наук УРСР. Помер у Києві 21 лютого 1992 року. Похований на кладовищі рідного села.

Друкуватися почав 1922 року. Серед творів:

Написав чотири книги, присячені ролі Давида Гурамішвілі у розвитку україно-грузинських літературних зв'язків^[1]. У статті «Ленін і Шевченко» («Народна творчість та етнографія», 1964, № 2) розповів про ставлення Володимира Леніна до Тараса Шевченка та його поезії^[2].

Брав участь у створенні книги «Визначні місця України»^[1].

• Косарик Дмитро // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1959. — Кн. 2, [т. 3] : Зернове господарство — Кропивницький. — С. 1144. — ISBN 5-7707-4049-3.;
• Дмитрий Косарик // Писатели Советской Украины / Олег Килимник. — Київ : Радянський письменник, 1960. — С. 248—249. (рос.);
• Косарик Дмитро // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1967. — Т. 2 : Кабарда — Полюддя. — С. 212.;
• Косарик-Коваленко Дмитро Михайлович // Шевченківський словник / відповідальний редактор Є. П. Кирилюк. — Інститут літератури імені Тараса Шевченка Академії наук Української РСР, Головна редакція Української радянської енциклопедії. — Київ : «Поліграфкнига», 1976. — Т. 1 А—Мол. — С. 416 с. ., С. 320;
• Косарик-Коваленко Дмитро Михайлович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1980. — Т. 5 : Кантата — Кулики. — 566, [2] с., [24] арк. іл. : іл., портр., карти + 1 арк с.;
• В. Л. Микитась. Косарик-Коваленко Дмитро Михайлович // Українська літературна енциклопедія : у 3 т. / відп. ред. І. О. Дзеверін. — К. : Головна редакція УРЕ, 1995. — Т. 3 : К—Н. — С. 11. — 496 с. — ISBN 5-88500-023-9.;
• Олександр Боронь. Косарик Дмитро Михайлович // Шевченківська енциклопедія: У 6-ти т. — Т.3: І—Л : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, 2013. — С. 522—523.;
• Б. А. Деркач. Косарик Дмитро // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2014. — Т. 14 : Кол — Кос. — 767 с. — ISBN 978-966-02-7304-7.