Коваленко Олена Дмитрівна
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Коваленко Олена Дмитрівна | |
|---|---|
 | |
| Народилася | 4 грудня 1927 Рокитне, Нововодолазький район, Харківська область |
| Померла | 27 грудня 2000 (73 роки) Київ, Україна |
| Поховання | Байкове кладовище |
| Країна |  СРСР Україна |
| Діяльність | дикторка, акторка, викладачка |
| Alma mater | Харківський державний театральний інститут (1950) |
| Вчителі | Мар'яненко Іван Олександрович |
| Відомі учні | Канішевський Микола Дмитрович і Нагорняк Майя Володимирівна |
| Заклад | Полтавський академічний обласний український музично-драматичний театр імені Миколи Гоголя, Українське радіо і Київський педагогічний інститут імені Горького |
| Батько | Косарик-Коваленко Дмитро Михайлович |
| У шлюбі з | Авдєєв Вадим Миколайович |
| Нагороди |   |
Оле́на Дми́трівна Ковале́нко (4 грудня 1927, Рокитне — 27 грудня 2000, Київ) — українська актриса, педагог, диктор Українського радіо. Заслужений працівник культури УРСР з 1975 року[1], народний артист України з 1997 року[2]. Дружина співака Вадима Авдєєва.
Народилась 4 грудня 1927 року у селі Рокитному (нині Харківський район Харківської області, Україна). Дочка письменника Дмитра Косарика. 1950 року закінчила Харківський державний театральний інститут, де навчалася у Івана Мар'яненка.
У 1950—1952 роках — актриса Полтавського українського музично-драматичного театру імені Миколи Гоголя. З 1952 року (з перервою) працювала на Українському радіо, з 1992 року — старший диктор. Серед її учнів на радіо: тележурналіст Микола Канішевський, журналіст і педагог Майя Нагорняк, ведучий інформаційних новин Андрій Вільколек та інші. Одночасно у 1962—1966 роках викладала у Київському педагогічному інституті.
Померла у Києві 27 грудня 2000 року. Похована у Києві у колумбарії Байкового кладовища разом із чоловіком та матір'ю.
Часто виступала на урочистих подіях: ювілейних вечорах, концертах, брала участь в літературно-драматичних передачах, озвучувала науково-популярні фільми і телефільми. Знімалась в кіно:
- 1958 — «Сашко» (епізод);
- 1965 — «Криниця для спраглих» (Наталка, дочка);
- 1977 — «Тачанка з півдня» (дружина Цибулі);
- 1981 — «Ніч коротка» (тітка Шура);
- 1984 — «Прелюдія долі» (сусідка);
- 1987 — «Виконати будь-яку правду» (епізод).
У 1999 році був відзнятий документальний фільм про Олену Коваленко у рамках телепрограми «Забута афіша».
- ↑ Відомості Верховної Ради Української РСР. Том 34. — К.: Рада, 1975. — С. 543
- ↑ Указ Президента України від 5 грудня 1997 року № 1334/97 «Про присвоєння О. Коваленко почесного звання «Народний артист України»»
- Н. М. Подоляко. Коваленко Олена Дмитрівна // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6814-2.
 | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
