«Капітанський мундир» (рос. Капитанский мундир) — оповідання А. П. Чехова, вперше опубліковане у 1885 році.

Оповідання Чехова «Капітанський мундир» було вперше опубліковане в 1885 році в журналі «Осколки» № 4 від 26 січня з підписом А. Чехонте, в 1886 році твір був включений у збірник «Строкаті оповідання», увійшов до видання А. Ф. Маркса.

За життя Чехова оповідання перекладалося болгарською, німецькою, польською, сербськохорватською, словацькою і чеською мовами.

Критика своєчасно відгукнулася на твір, зазначивши в ньому відображення «приниженої і ображеної» людини. Критик В. Гольцев писав: «Чехов добре розуміє зло несправедливих і невільних суспільних умов…», «те моральне скалічення, якому піддавалися люди за кріпосного права»^[1].

Критик Басаргін у 1900 році відносив оповідання до творів, в яких «за розкатів нешкідливого сміху» «чується гіркота жалю і досади на нашу суцільно і зокрема жалюгідну й вульгарну дійсність»^[2].

Дія оповідання відбувається вранці в повітому місті. Рано вранці в шинку зібралися нетверезі кравець Меркулов, городовий Жратва і казначейський розсильний Смехунов. Між ними відбулася розмова. Кравець Меркулов міркував про те, як він шив мундири для знатних осіб і для справників, яких в Петербурзі «як собак нерізаних». Настав полудень, а Меркулов все говорив і говорив — тепер вже для дяка. Дяк дорікав кравцеві, що той загордився, але Бога і релігію не слід забувати.

Потім Меркулова покликала його дружина, Аксінья, сказавши, що вдома його шукав якийсь офіцер. Повернувшись додому, Меркулов знайшов там капітана , який хотів замовити кравцеві зшити мундир. Кравець погодився і зняв з капітана мірку. Гроші на сукно він взяв у дружини, отримані нею за продану корову. Через тиждень мундир був готовий. Меркулов вирушив з ним до капітана. Повернувся він без мундира і без грошей. Вирішивши, що капітан розплатиться пізніше, він на третій відправився за получкою. Проте капітан розпорядився прогнати його «в шию». Теж він чув і в наступні вихідні. Постійні походи до капітана йому навіть стали подобатися, а вигуки — «гони в шию» стали звучати «солодкою мелодією». Аксінья ж кожен раз запитувала про гроші.

Одного разу Меркулов повертався з дружиною з ринку і побачив, як по вулиці женеться за кимось капітан Урчаєв з криком: «Я навчу тебе, протобестія, як грати з порядними людьми!»

Дружина змусила кравця підійти до капітана і заговорити про гроші. На це капітан послав Меркулова геть, назвав тлею і, розлютившись, вдарив. Однак для кравця це не було чимось незвичайним. Також з ним розправлялися барон Шпуцель, Едуард Карлич і підпоручник Зембулатов. Махнувши рукою, він пішов до дому.

• Чехов А. П. Капитанский мундир // Чехов А. П. Полное собрание сочинений и писем: В 30 т. Сочинения: В 18 т. / АН СССР. Ин-т мировой лит. им. А. М. Горького. — М.: Наука, 1974—1982.2.
• Voir Dictionnaire Tchekhov, Page 297, Françoise Darnal-Lesné, Édition L'Harmattan, 2010, ISBN 978 2 296 11343 5.

• Чехов А. П. Капітанський мундир [Архівовано 5 травня 2017 у Wayback Machine.]. Оригінальний російський текст.

п о р Антон Павлович Чехов
Оповідання	Агафія Аґрус Альбом Анна на шиї Анюта Аріадна Архієрей Баби Бабине царство Барон Без заголовку Беззахисна істота Біда Білолоба Бродіння умів Будинок з мезонином Ванька Вбивство Вдома Випадок з класиком Випадок з практики Витвір мистецтва Відьма Вінт Вірочка Володя Володя великий і Володя маленький Вороги Вчитель Вчитель словесности Ганчірка Горе Гриша Гусєв Дама з собачкою Дітвора Добрі люди Довгий язик Дочка Альбіона Драма Дрібнота Єгер Жалобна книга Жартик Жива хронологія Жінка без забобонів Загадкова натура Зайві люди Зелена коса Злий хлопчик Зловмисник Злодії Знайомий чоловік Інтелігентна колода Історія одного торговельного підприємства Йонич Капітанський мундир Каштанка Кінь и трепетна лань Кінське прізвище Княгиня Кошмар Красуні Кухарка одружується Лев і Сонце Людина у футлярі Минь Мрії На дачі На підводі На путі Наречена На святках На чужині Необережність Неприємність Неспокійний гість Нещастя Ну, публіка! Обидва краще Орден Панахида Парі Перед весіллям Перекотиполе Печеніг Після бенефісу Після театру Порожній випадок Поцілунок Про кохання Репетитор Рожева панчоха Розповідь старшого садівника Роман з контрабасом Серденько Сирена Скрипка Ротшильда Смерть чиновника Сопілка Спати хочеться Страх Стрибуха Студент Супруга Сусіди Таємниця Твань Тиф То була вона! Тонкий і товстий Трагік Туга Тяганина У засланні У знайомих У лазні У морі У Москві на Трубній площі У номерах Унтер Пришибєєв У пансіоні У Париж! У предводительши Уривок У рідному кутку У садибі У святу ніч У справах служби У суді Утікач У цирульні Хамелеон Хірургія Хлопчики Холодна кров Хористка Чоловік Шампанське Шведський сірник Швець і нечиста сила Щастя
Повісті	Непотрібна перемога (1882) Квіти запізнілі (1882) Драма на полюванні (1884) Вогні (1888) Степ (1888) Нудна історія (1889) Дуель (1891) Палата № 6 (1892) Розповідь невідомої людини (1893) Чорний чернець (1894) Три роки (1895) Моє життя (1896) Мужики (1897) У яру (1899)
П'єси	Безбатченківщина (1878) На великому шляху (1884) Про шкоду тютюну (1886) Іванов (1887) Лебедина пісня (Калхас) (1887) Ведмідь (1888) Дідько (1889) Пропозиція (1889) Весілля (1889) Тетяна Рєпіна (1889) Трагик мимоволі (1889) Дядя Ваня (1896) Чайка (1896) Три сестри (1900) Вишневий сад (1903)
Документальні твори	Острів Сахалін (1893—1895)
Авторські збірники	У сутінках (1887)
Інше	Ольга Кніппер (дружина) Марія Чехова (сестра) Будинок Чехова (місце народження) Садиба Меліхово (дім і музей) Будинок-музей Чехова в Ялті Пам'ятник Чехову (Таганрог) Чеховська рушниця