Єнс Крістіан Скоу
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Єнс Скоу | |
|---|---|
| Jens Christian Skou | |
 | |
| Ім'я при народженні | дан. Jens Christian Skou |
| Народився | 8 жовтня 1918 (105 років) Лемвіг, Данія |
| Помер | 28 травня 2018[1][2][…] (99 років) Оргус, Центральна Ютландія, Данія |
| Поховання | Risskov Kirkegårdd[4] |
| Країна |  Данія |
| Діяльність | хімік, автобіограф, викладач університету, фізіолог, біохімік |
| Alma mater | Копенгагенський університет |
| Галузь | Біохімія |
| Заклад | Оргуський університет |
| Членство | Леопольдина Національна академія наук США Американська академія мистецтв і наук Європейська організація молекулярної біології Європейська академія[5][6] Данська королівська академія наук The Japanese Biochemical Societyd[5] American Physiological Societyd[5] |
| Відомий завдяки: | відкрив Na+-K+-АТФазу |
| Нагороди |  Нобелівська премія з хімії (1997) |
 Єнс Крістіан Скоу у Вікісховищі | |
Єнс Крістіан Скоу (*8 жовтня 1918, Лемвіг, Данія — 28 травня 2018) — данський хімік, лауреат Нобелівської премії з хімії.
Скоу народився в 1918 році в старовинному данському містечку Лемвіг в багатій родині лісо- і вуглепромисловця. Він закінчив Копенгагенський університет в 1944 році і там же захистив дисертацію в 1954 році. З 1947 року Скоу працював в Оргуському університеті.
На початку 1950-х років Скоу вивчав механізм дії анестетиків. Він виявив, що дія анестетика пов'язана з його здатністю розчинятися в шарі ліпіду клітинної мембрани і перекривати натрієві канали. Скоу припустив, що канал є білковою молекулою і його блокування у нейронах призводить до того, що нервові клітини втрачають здатність збуджуватися, що призводить до анестезії. Скоу також намагався виділити АТФазу з нерва краба, але в нього нічого не вийшло і він тривалий час продовжував інші дослідження анестезії, не усвідомивши величезну потенційну важливість цього відкриття. У 1958 році на конференції у Відні, в розмові з іншим дослідником Постом, Скоу дізнався про відкриття серцевого глікозиду уабаїну, інгібітора натрій-калієвого насоса. Використовуючи уабаїн, Скоу швидко довів зв'язок між ферментом АТФази і іонним каналом.
З 1988 року — на пенсії. У 1997 році Скоу отримав Нобелівську премію з хімії за відкриття Na+-K+-АТФази.
- ↑ Nobelpristager, læge og fysiolog Jens Christian Skou er død 99 år. — Оргуський університет, 2018.
- ↑ Енциклопедія Брокгауз
- ↑ Brozović D., Ladan T. Hrvatska enciklopedija — LZMK, 1999. — 9272 с.
- ↑ Gravsted.dk
- ↑ а б в http://health.au.dk/#news-8836
- ↑ https://www.ae-info.org/ae/User/Skou_Jens_Christian
- Біографія на сайті Нобелівського комітету. [Архівовано 6 липня 2008 у Wayback Machine.]
- Нобелівські премії за 1997 рік //Світ науки. Травень 1998 р. С. 6-9.
| 1901—1925 | Вант-Гофф (1901) • Е. Фішер (1902) • Арреніус (1903) • Ремзі (1904) • Беєр (1905) • Муассан (1906) • Бухнер (1907) • Резерфорд (1908) • Оствальд (1909) • Валлах (1910) • Кюрі (1911) • Гріньяр / Сабатьє (1912) • Вернер (1913) • Річардс (1914) • Вільштеттер (1915) • Габер (1918) • Нернст (1920) • Содді (1921) • Астон (1922) • Прегль (1923) • Зігмонді (1925) |
|---|---|
| 1926—1950 | Сведберг (1926) • Віланд (1927) • Віндаус (1928) • Гарден / фон Ейлер-Хельпін (1929) • Фішер (1930) • Бош / Бергіус (1931) • Ленгмюр (1932) • Юрі (1934) • Фредерік / Ірен Жоліо-Кюрі (1935) • Дебай (1936) • Говорт / Каррер (1937) • Кун (1938) • Бутенандт / Ружичка (1939) • де Гевеші (1943) • Ган (1944) • Віртанен (1945) • Самнер / Нортроп / Стенлі (1946) • Робінсон (1947) • Тіселіус (1948) • Джіок (1949) • Дільс / Альдер (1950) |
| 1951—1975 | Макміллан / Сіборг (1951) • Мартін / Сінг (1952) • Штаудінгер (1953) • Полінг (1954) • дю Віньо (1955) • Гіншелвуд / Семенов (1956) • Тодд (1957) • Сенгер (1958) • Гейровський (1959) • Ліббі (1960) • Калвін (1961) • Перуц / Кендрю (1962) • Ціглер / Натта (1963) • Годжкін (1964) • Вудворд (1965) • Маллікен (1966) • Ейген / Норріш / Портер (1967) • Онсагер (1968) • Бартон / Гассель (1969) • Лелуар (1970) • Герцберґ (1971) • Анфінсен / Мур / Стайн (1972) • Е.О. Фішер / Вілкінсон (1973) • Флорі (1974) • Корнфорт / Прелог (1975) |
| 1976—2000 | Ліпском (1976) • Пригожин (1977) • Мітчелл (1978) • Браун / Віттіг (1979) • Берг / Гілберт / Сенгер (1980) • Фукуї / Гофман (1981) • Клуг (1982) • Таубе (1983) • Мерріфілд (1984) • Гауптман / Карлі (1985) • Гершбах / Лі Ян / Полані (1986) • Крам / Лен / Педерсен (1987) • Дайзенгофер / Губер / Міхель (1988) • Олтмен / Чек (1989) • Корі (1990) • Ернст (1991) • Рудольф Маркус (1992) • Малліс / М. Сміт (1993) • Ола (1994) • Крутцен / Моліна / Роуленд (1995) • Керл / Крото / Смолі (1996) • Бойєр / Вокер / Скоу (1997) • Кон / Попл (1998) • Зевейл (1999) • Гігер / Макдіармід / Сіракава (2000) |
| 2001—дотепер | Ноулз / Нойорі / Шарплесс (2001) • Фенн / Танака / Вютріх (2002) • Егр / Маккінон (2003) • Чехановер / Гершко / Роуз (2004) • Граббс / Шрок / Шовен (2005) • Корнберг (2006) • Ертль (2007) • Чалфі / Сімомура / Цянь (2008) • Рамакрішнан / Стейц / Йонат (2009) • Гек / Негісі / Судзукі (2010) • Шехтман (2011) • Лефковіц / Кобилка (2012) • Карплус / Левітт / Варшель (2013) • Гелль / Бетциг / Мернер (2014) • Ліндаль / Модрич / Санджар (2015) • Соваж / Стоддарт / Ферінга (2016) • Дюбоше / Франк / Гендерсон (2017) • Арнольд / Дж. Сміт / Вінтер (2018) • Гудінаф / Віттінгем / Йосіно (2019) • Шарпантьє / Даудна (2020) • Макміллан / Ліст (2021) • Бертоцці / Мелдал / Шарплесс (2022) Бавенді / Брюс / Єкімов (2023) |
|
Це незавершена стаття про хіміка. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
