Зли́дні — у східнослов'янській міфології, зокрема українців і білорусів, — злі духи, які приносять у дім нещастя. У переносному значенні злидні — бідність (жити в злиднях — жити в бідноті).

Злидні уявлялися як маленького зросту діди в лахмітті або як Злидня — стара негарна жінка. Відомі й уявлення про злиднів як нечітких круглих створінь. Зазвичай злиднів дванадцять і живуть вони в запічку^[1]. Часом вважалися слугами Лиха, що живе в старих млинах. Саме з млинів вони переселяються за вказівкою Лиха в хати^[2].

Цим духам приписувалося принесення нещасть — якщо вони оселяються в хаті, то хазяїн швидко бідніє і ніяк не може розбагатіти. Шляхом позбутися злиднів вважалося заманити їх у пляшку, табакерку, діжку, мішок тощо, закрити її та викинути чи закопати. Тоді хазяїн швидко розбагатіє, але якщо хтось інший випустить злиднів, вони причепляться до нього та оселяться вже в його хаті. Вважалося, коли мести підлогу в напрямку дверей — можна вигнати злиднів, якщо від дверей — навпаки впустити. Коли пронизати злиднів кілком, вони помруть і їх слід викинути в болото. Проте щойно витягнути кілок злидні оживуть^[1]. За іншими переказами злидні селяться там, де не турбуються належно про свою оселю, лінуються виконувати хатню роботу, пиячать. У роботящого хазяїна злидні не заводяться, а якщо є, то тікають^[2].

В одному селі жив чоловік — здається, й роботящий, однак весь час діло в нього не йшло на лад: б'ється, як риба об лід, а ніяк не може вибитися з убозтва. Якось він замислився: «Що за причина така, що я ніяк не розживуся? Невже мене злидні обсіли?». А йому хтось відповідає: «Бо й справді обсіли, і скільки б ти не бився, не розбагатієш, доки ми будемо в тебе». Чоловік був не дурень. Розкинув думками туди й сюди та й питає: «Та хіба вас багато в мене розвелося?»

— «Багато», — озвалося те ж саме. — «А чому ж вас не видно?» — знов питається. — «Це ми такі маленькі, що нас ніхто не бачить». — «Де ж ви поміщаєтесь?» — «Та ми будь-де можемо бути».

Саме тоді чоловікові схотілося понюхати тютюну, й він відкрив ріжок. «А ось тут, у ріжку вміститесь?» — питає. — «Аякже!» — відгукнулось те, і вмить почувся голос із ріжка: «Ось ми вже всі в ріжку!». Чоловік швидко заткнув ріжок закладкою, а далі гайда до занедбаного млина й поклав ріжок під вал. Відразу ж після цього все в чоловіка пішло чудово. З'явився в нього достаток, а там і багатство.

Жив собі чоловік, та такий бідний, що іноді нічого було їсти не лише йому, а навіть і маленьким діткам. А бідняк той був музикою. От після вечері взяв він скрипку й почав грати. Діти, як тільки почули, одразу посхоплювалися й давай танцювати. Коли дивиться, а разом із дітьми й злидні танцюють посеред хати, а коли перестав грати, злидні так і посунули під піч. Як вони поховалися, чоловік той і питає: «Може, вам під піччю зле, тісно сидіти?». А один і каже: «Де там тобі, чоловіче, добре! Тіснява така, що й не доведи Матір Божа!». Швидко вибіг він тоді надвір, узяв діжку, вніс її до хати й каже злидням: «Улізьте-но всі сюди!». Злидні повлазили всі у діжку і наповнили її до краю, а він схопив пруток та вмить заднив діжку, вивіз її у поле й покинув там. Минуло там, може, з півроку, господарювання в нього пішло так добре, що й багаті люди стали йому заздрити…

Жили собі бідний та багатий брати. Запріг бідний брат коня, приїхав додому й каже: «Ану, злидні, поїдемо в ліс!». Вилізли злидні з-під печі (а було їх там аж дванадцятеро), посідали на воза й поїхали. Приїхали в ліс. Бідний випряг коня, пустив його пастися, а сам зрубав грубий-прегрубий дуб, розколов його до половини та й каже злидням: «Братики-голубочки! Поможіть мені розколоти це дерево!» — «Як же, — питають, — станемо тобі допомагати, коли в нас і сокири немає?» — «А ви, — каже, — без сокири. Позакладайте усі руки в цю щілину по самі лікті й давайте з усієї сили роздирати дуба». Зробили злидні так. А бідний брат вибив обухом клинці, а обаполки так і збіглись докупи й защемили руки всім злидням.

Позаздрив багатий брат щастю бідного, почав розпитувати його, як він розбагатів. Той розповів йому, як позбувся злиднів і куди їх зачинив. Не міг змиритися багатій із тим, що його брат став заможнішим за нього, й захотів випустити злидні, щоб обсіли вони знову бідолаху. Побіг чимдуж до річки та за боклаг. Тільки-но відіткнув його, а злидні звідтіля вискочили і вчепилися за нього. «Тепер ти наш», — кажуть. Приходить він додому, коли все, яке багатство в його було, погоріло, а на тому місці, де стояла хата, лишилися самі головинки. Оселився він після того в тій землянці, де раніше жив його бідний брат разом із злиднями.

• Казка про злидні

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Злидні‎

• Завадська В., Музиченко Я., Таланчук О., Шалак О. С 100 найвідоміших образів української міфології. Вид. 2-е, випр. й допов. — К.: Орфей, 2002. — 456 с. — ISBN 966-8349-01-6
• Іларіон, митрополит. Дохристиянські вірування українського народу: Іст. реліг. моногр. — К.: АТ «Обереги», 1991. — 424 с. ISBN 5-8104-0005-1
• Кононенко О. А. Українська міфологія. Божества і духи / Олексій Кононенко; худож.-оформлювач О. А. Гугалова. — Харків: Фоліо, 2017. — 191 с.
• Анисов Л. М. (ред.) Славянская мифология. Энциклопедический словарь. М.: Эллис Лак, 1995. — 416 с.

• Злидні [Архівовано 4 травня 2021 у Wayback Machine.] // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1959. — Т. 2, кн. 4 : Літери Ж — Й. — С. 499. — 1000 екз.

п о р Міфічні істоти/Європа
Антична міфологія	Агдістіс Алікорн Алоей Антей Аргос Балій і Ксанф Букентавр Гекатонхейри Гелло Геріон Гіганти Гіппалектріон Гіпокамп Горгони Граї Дактилі Даміс (гігант) Дейм Дексамен Дельфіна Дракайна Евріала Евріном Егіпан Егеон Емпуса Енкелад Ерімантський вепр Єхидна Іхтіокентаври Келено Кентаври Кери Керинейська лань Клітій Коні Діомеда Критський бик Ладон Лелап Лемури Лернейська гідра Медуза Горгона Мінотавр Немейський лев Онокентавр Ортр Пан Пегас Піфон Подарга Поліфем Сатири Сирени Скілла Стероп Стімфалійські птахи Сфінкс Тевмесська лисиця Тифон Тісіфона Фенікс Форкіди Харібда Химера Цербер Циклоп
Слов'янська міфологія	Анциболот Алконост Амазони Анчутка Асилки Бабай Баба-Яга Баган Бадняк Баєчник Банник Барабашка Бісиці-трясиці Біс Білодан Богинки Болотниця Болотяник Босоркун Блуд Бродниці Вирлоок Відмінча Відогонь Відьма Відьмак Вій Вернидуб Вогневиця Віла Вовкулака Водяник Водяниця Вихор Герман Годованець Горгонія Гориня Глуханя Двоєдушник Діди Денниця Додола Дворовик Домовик Дрімота Дубиня Жар-птиця Жировик Житниця Здухач Злидні Змій Горинич Зміулан Іван-Дурень Індрик-звір Іпабог Ічетик Кощій Безсмертний Кікімора Кит-риба Китоврас Кликуша Коргоруші Коркуша Курдуші Ламя Лідниця Лядащий Лісавки Літавиця Листин Лісовик (Лішак) Лихо Марко Пекельний Лобаста Луговик Люди дивія Мавка Межовик Мольфар Мороз Навія Недоля Немертві Нечиста сила Нічниці Огуменник Очеретяник Пічник Перелесник Покутній Потерча Полудниця Польовик Песиголовці Планетники Повітруля Похвист Привид Примхи Пущовик Рарог Русалка Сава Сарайник Сирин Скарбник Скелет Соловей Розбійник Стодольник Стопан Страфіль-птаха Страх Стріча Судениці Пропасниця Тугарин Упир Усиня Фараонки Хлівник Ховала Хухи Цмок Чудинко Шерстнатий Шишига Шкряток Шулікуни Щезун Чорт Чугайстер
Германо-скандинавська міфологія	Адільс Альберіх Альви світлі темні Альсвід Андварі Анґрбода Арвак Аск і Ембла Аудумла Аун Старий Аурбода Аурванділь Бауґі Беовульф[en] Бестла Брокк Брунгільд Бьодвар Бьяркі[en] Валі Вафтруднір Ведрфйольнір Відфінн Вельсунґи Велюнд Гаґен з Троньє Гаддінґ Гаральд Боєзуб Гаріаса Гаті Гейдрун Гельблінді Гільд Гільдсвіні Гірроккін Гльок Гноми Гофварпнір Грейдмар Гріст Гротґар Грунґнір Гресвельґ Гуґін і Мунін Гюмір Ґарм Ґейррьод Ґері та Фрекі Ґондул Ґрані Ґрід Ґуллінбурсті Ґуллінкамбі Ґулльвейґ Ґулльтопп Ґулльфаксі Ґуннлед Ґунтер Ґуттунґ Ґюльві Двалін Діси (Норни, Валькирії) Домальді Домар Драугр Дріва Сньодаттер Дюґґві Еґір Ейнгерії Ейктюрнір Імір Ірпа Йормунґанд Йотун Крімгільд Кракен Лів Лівтрасір Менґльод Міст Мьйолль Моккуркальве Нарфі та Нарі Нідгьоґґ Огр Отр Рататоск Реґін Свадільфарі Сегрімнір Сіґмунд Сіґурд Перстень Сіндрі Скінфаксі та Грімфаксі Сколль Скульд Скьоґуль Слейпнір Снер Старкад Сурт Танґніостр й Танґріснір Торрі Тролі Трюм Тьяльфі Тьяцці Фарбауті Фафнір Фенрір Фонн Форнйот Фьйольнір Утґарда-Локі Ярнсакса
Кельтська міфологія	Абарта Авалон Бадб Беленус Боанн Брес Гейс Дагда Дал Фіатах Дану Еріу Лір Луг Маха Морріган Немайн Нуада Огма Огр Піксі Сид Сини Міля Сренг Тараніс Туата Де Дананн Улад Фея Фір Болг
Балтська міфологія	Айтварас Йодас Лачплесіс Ліетуоніс Пукіс Спідола Барздукі Верпея Совій
Міфологія басків	Басахаун Ламії Тартало

п о р Слов'янська міфологія
Головні боги	Велес Дажбог Мокош Перун Сварог Святовит Симаргл Стрибог Триглав Хорс Ярило
Міфічні народи	Рахмани Фалярони Трип'ястки / Краснолюдки Песиголовці Амазони
Міфічні місця	Вирій Китеж Буян Дунай Калиновий міст Лиса Гора Хатка на курячій лапці Пучай
Міфічні предмети	Квітка папороті Латир-камінь Меч-кладенець Оберіг Плакун-трава Розрив-трава Жива вода Мертва вода
Міфічні істоти	Алконост Анциболот Анчутка Арись-поле Бабай Баба-Яга Баган Бадняк Баєчник Банник Берегиня Барабашка Білун Білодан Біс Богинки Божич Болотяник Болотник Босоркун Боян Блуд Бродниці Вирлоок Вихор Відміна Відогонь Відьма Відьмак Вій Віла Вовкулака Водяник Водяниця Волосині Волх Волхви Гамаюн Герман Годованець Горгонія Гориня Двоєдушник Дворовик Денниця Домовик Доньки Мари Дрімота Дубиня Жар-птиця Здухач Злидні Змій Горинич Зміулан Іван-Дурень Іван-Царевич Індрик-звір Іпабог Ічетик Каган Каракон-Джали Кирпа Корочун Костій Бездушний Кит-риба Китоврас Клітник Кликуша Коргоруші Коров'яча смерть Кукер Курдуші Ламя Лядащий Лісавки Літавиця Листин Лісовик Лихо Луговик Люди дивія Мавка Марко Пекельний Масляна Межовик Мороз Морок Моховик Нава Заложні мерці Недоля Немертві Нечиста сила Нічниці Огуменник Осилки Очеретяник Пічник Перелесник Повітруля Покутній Потерча Полудниця Польовик Планетники Полазник Полоз Похвист Привид Примхи Пущовик Рожаниці Рарог Русалка Сава Сатана Сирин Скарбник Соловей Розбійник Стодольник Стопан Страфіль-птаха Страх Стріча Судениці Суседко Тугарин Упир Усиня Хала Ховала Хухи Цмок Чаклун Чорт Чугайстер Чудинко Чудь Шерстнатий Шишига Шкряток Шулікуни Щезун

Це незавершена стаття зі слов'янської міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.