Жером Феррарі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Жером Феррарі́ | ||||
|---|---|---|---|---|
| фр. Jérôme Ferrari | ||||
 Жером Феррарі у 2010 році | ||||
| Народився | 1968 Сартен (Корсика) | |||
| Громадянство |  Франція | |||
| Національність | Франція | |||
| Діяльність | письменник, перекладач | |||
| Alma mater | Університет Париж I Пантеон-Сорбонна | |||
| Мова творів | французька | |||
| Жанр | роман | |||
| Magnum opus | The Sermon on the Fall of Romed | |||
| Нагороди | ||||
|
| ||||
 Жером Феррарі у Вікісховищі | ||||
 Висловлювання у Вікіцитатах | ||||
Жером Феррарі́ (фр. Jérôme Ferrari; нар. 1968, Сартен) — французький письменник та перекладач[3]. Лауреат Гонкурівської премії 2012 року за роман «Проповідь на падіння Риму»[4].
Уродженець містечка Сартен (Корсика). Феррарі викладав філософію в різних навчальних закладах: на Корсиці в ліцеї Порто-Веккьйо, потім протягом декількох років в міжнародному ліцеї Олександра Дюма в Алжирі, і після цього в ліцеї міста Аяччо. Останнім часом він професор філософії у французькій школі Абу-Дабі[5]. 2012 року одержав Гонкурівську премію за роман «Проповідь на падіння Риму», проте журі не було одностайним: за Феррарі проголосували 5 з 9 членів журі. Решту 4 голосів отримав роман «Чума і холера» Патріка Девілля.
- 2012 Le Sermon sur la chute de Rome (Проповідь на падіння Риму)
- 2010 Où j 'ai laissé mon âme (Там, де я залишив душу)
- 2009 Un dieu un animal (Бог тварина)
- 2008 Balco Atlantico
- 2007 Dans le secret (У секреті)
- 2002 Aleph zéro
- 2012: Гонкурівська премія, Le Sermon sur la chute de Rome
- 2010: Grand Prix Poncetton, Où j'ai laissé mon âme
- 2010: Prix Roman France Télévisions, Où j'ai laissé mon âme
- 2009: Prix Landerneau, Un dieu un animal
У 2017 підписав петицію до президента Росії з вимогою звільнити українського режисера Олега Сенцова[6]
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ datos.bne.es: El portal de datos bibliográficos de la Biblioteca Nacional de España — 2011.
- ↑ Le Prix Goncourt 2012 décerné à Jérôme Ferrari (фр.). France television. Архів оригіналу за 17 січня 2013. Процитовано 9 листопада 2012.
- ↑ У Франції вручено дві найпрестижніші літературні премії. Українська правда. 7 листопада 2012 року. Архів оригіналу за 10 листопада 2012. Процитовано 9 листопада 2012.
- ↑ Jérôme Ferrari. http://www.actes-sud.fr. Архів оригіналу за 20 серпня 2021. Процитовано 14 листопада 2022.
- ↑ Il faut libérer d'urgence Oleg Sentsov, en grève de la faim depuis plus de 45 jours [Архівовано 24 лютого 2019 у Wayback Machine.] // Change.org
 | |
|---|---|
| Література та бібліографія | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | Autoritats UB: a1325316 · BIBSYS: 12030499 · BNC: a11736446 · BNE: XX5313887 · BNF: 135811954 · CANTIC: 981058528601606706 · CONOR.SI: 229625955 · Freebase: /m/0nd4jbb · GND: 144050072 · ICCU: TO0V630554 · ISNI: 0000000118733278 · J9U: 987007526182805171 · LCCN: no2008124270 · MAK: 9810632649105606 · NKC: mub2014816486 · NLP: a0000002867760 · NTA: 352842776 · NUKAT: n2011104056 · SHARE: 617014 · SUDOC: 074324446 · VIAF: 14941838 |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
