Всесвітня виставка 1851
51°30′11″ пн. ш. 0°10′10″ зх. д. / 51.50320000002777476° пн. ш. 0.169700000028° зх. д. / 51.50320000002777476; -0.169700000028Координати: 51°30′11″ пн. ш. 0°10′10″ зх. д. / 51.50320000002777476° пн. ш. 0.169700000028° зх. д. / 51.50320000002777476; -0.169700000028
Країна	Велика Британія
Розташування	Лондон
Тип	Expo
Всесвітня виставка 1851 Всесвітня виставка 1851 (Велика Британія)
Медіафайли у Вікісховищі

Велика виставка промислових робіт усіх народів (англ. The Great Exhibition of the Works of Industry of All Nations) — виставка, що проходила у лондонському Гайд-парку з 1 травня до 15 жовтня 1851.

Досить швидко прозвана всесвітньою через участь великої кількості країн світу і стала віхою в історії промислової революції. На першій в історії світовій виставці були представлені промислові товари та різні ремісничі вироби, машини, виробничі методи, а також корисні копалини і роботи образотворчого мистецтва.

Ініціатива проведення виставки належить британському союзу ремісників (англ. Society of Arts). Реакція британських промисловців і бізнесменів на проєкт, офіційно представлений в 1849, була досить позитивною. Вони бачили у виставці ідеальну платформу для підтримки всесвітньої вільної торгівлі.

Організацією і керівництвом виставки займався британський держслужбовець і винахідник Генрі Коул і комітет із 24 людей, названий «королівською комісією» (англ. Royal Commission) за сприяння принца Альберта^[1]. Склад комітету затверджувався особисто Королевою, що надавало йому державний авторитет. Але фінансуванням проєкту займалися організатори. Вони оплачували роботу навіть поліцейських, які охороняли виставки.

Для проведення виставки зведений Кришталевий палац, велична гігантська будівля зі скла і сталі розміром 80 тисяч м². До речі, у 1936 Кришталевий палац було повністю знищено пожежею. Всередині палацу глядачам демонстрували дивовижні винаходи — такі, як прототип факс-машини чи «провісник бур» (англ. Tempest prognosticator) (унікальний прилад, який використовував п'явок для передбачення погоди). Для привернення публіки демонструвалися різні дивовижі — наприклад, відомий діамант Кохінур^[1]. Також були виставлені багаті мисливські трофеї, які здобув відомий мисливець та дослідник Південної Африки Роелін Гордон-Каммінг^[en].

Всесвітня виставка була справжньою вітриною Британської імперії, вона допомогла їй продемонструвати свою міць і промислові успіхи. Виставка стала символом Вікторіанської епохи.

Ажіотаж навколо виставки, яку відвідало приблизно 6 мільйонів людей^[1] (третина населення Британії), приніс організаторам величезний прибуток. Кошти пішли на заснування музеїв Абертополя. Ініціативу проведення всесвітніх виставок одразу підхопили французи, які через чотири роки провели всесвітню виставку 1855 року. З тих пір такі заходи почали проводити постійно.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Всесвітня виставка 1851

• Map Of London 1851 - Cross's London Guide [Архівовано 9 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
• Memorials of the Great Exhibition (англ.)
• Charlotte Bronte at the Great Exhibition, 1851 (англ.)
• The Great Exhibition of 1851 and its legacy (англ.)
• National Art Library Great Exhibition collection [Архівовано 2 серпня 2012 у Wayback Machine.] (англ.)
• Watercolours of the Great Exhibition [Архівовано 14 серпня 2014 у Wayback Machine.] (англ.)
• The Great Exhibition of 1851 (Програма BBC) [Архівовано 5 листопада 2012 у Wayback Machine.] (англ.)

• John R. Davis: The Great Exhibition. Sutton, Stroud 1999, ISBN 0-7509-1614-1

п о р Всесвітня виставка
ХІХ століття	1851 (Лондон) • 1855 (Париж) • 1862 (Лондон) • 1867 (Париж) • 1873 (Відень) • 1876 (Філадельфія) • 1878 (Париж) • 1886 (Мельбурн) • 1888 (Барселона) • 1889 (Париж) • 1893 (Чикаго) • 1897 (Брюссель) • 1900 (Париж)
ХХ століття	1904 (Сент-Луїс) • 1905 (Льєж) • 1906 (Мілан) • 1909 (Сіетл) • 1910 (Брюссель) • 1913 (Гент) • 1915 (Сан-Франциско) • 1925 (Париж) • 1929 (Барселона) • 1933 (Чикаго) • 1935 (Брюссель) • 1937 (Париж) • 1939 (Нью-Йорк) • 1958 (Брюссель) • 1962 (Сіетл) • 1964 (Нью-Йорк) • 1967 (Монреаль) • 1968 (Сан-Антоніо) • 1970 (Осака) • 1974 (Спокан) • 1975 (Окінава) • 1982 (Ноксвиль) • 1984 (Новий Орлеан) • 1985 (Цукуба) • 1986 (Ванкувер) • 1988 (Брісбен) • 1992 (Севілья) • 1992 (Генуя) • 1993 (Теджон) • 1998 (Лісабон) • 2000 (Ганновер)
ХХІ століття	2005 (Наґакуте) • 2008 (Сарагоса) • 2010 (Шанхай) • 2012 (Йосу) • 2015 (Мілан) • 2017 (Астана) • 2020 (Дубай) • 2023 (Буенос-Айрес) • 2025 (Осака) • 2030

Література та бібліографія	Бібліотека Александера Тернбулла
Тематичні сайти	SNAC
Словники та енциклопедії	BabelNet · Encyclopædia Britannica
Довідкові видання	Google Doodle · KulturNav · National Historical Museums of Sweden · Open Plaques · SNAC
Нормативний контроль	BAV: ADV12573889 · BLBNB: 000502274 · BNE: XX40718 · BNF: 12264651j · Freebase: /m/0q1t3 · GND: 5083699-7 · ISNI: 0000000121899527 · J9U: 987007378134505171 · LCCN: n50043081 · LIBRIS: 0xbdgvwj00lk9xj · NKC: mzk2017938764 · NLI: 004938077 · NUKAT: n01070892 · SELIBR: 225346 · SHARE: 7645 · SUDOC: 031430910 · VIAF: 155385646