Факс — документ, що пересилається телефонними лініями.

Факсимільну машину теж скорочено називають факсом. В різних формах схожі машини існували ще з кінця XIX століття, однак сучасні пристрої стали поширеними починаючи з 1970 років внаслідок збільшення попиту та здешевлення апаратів.

З появою інтернету, ним стали користуватись як заміною факсимільного зв'язку, однак попри різні негативні прогнози, факсами й далі користуються. Факс, як і телефон, залишаються звичними (якщо не обов'язковими) атрибутами великих підприємств та державних організацій.

Останнім часом попит зсувається у сторону багатофункціональних офісних апаратів.

Розрізняють багатофункціональні і монофункціональні типи факсів. Дії, які можуть виконувати монофункціональні факси, обмежуються базовим набором — вони дозволяють приймати і відправляти повідомлення, виконувати звичайне копіювання листів, керувати записною книгою телефона, списками розсилки та іншим.

Багатофункціональний факс вміщує в собі наступні функції (або, принаймні, більшість): факсу, копіра, принтера, сканера, стаціонарного телефона.^{[джерело?]}

Факси також бувають кольорові і монохромні. Розрізняють такі види факсів, які працюють на термоплівці, термопапері, струменеві і лазерні факси.

• Багатофункціональний пристрій
• Принтер

• Телефакс // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.

Це незавершена стаття про зв'язок. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.