Всесвітня виставка 1893
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Всесвітня виставка 1893 англ. World's Fair: Columbian Exposition | |
|---|---|
| |
| 41°47′24″ пн. ш. 87°34′48″ зх. д. / 41.79000000002777426° пн. ш. 87.58000000002778052° зх. д.Координати: 41°47′24″ пн. ш. 87°34′48″ зх. д. / 41.79000000002777426° пн. ш. 87.58000000002778052° зх. д. | |
| Країна |  США |
| Розташування | Чикаго |
| Тип | Expo |
| Площа | 280 га |
| Дата заснування | 1 травня 1893 |
  Всесвітня виставка 1893 Всесвітня виставка 1893 (США) | |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Всесвітня виставка 1893 року проходила з 1 травня по 1 листопада в Чикаго (Іллінойс, США) і стала однією з наймасштабніших в історії. Бувши присвячена 400-річчю відкриття Америки, вона була названа «Колумбівською» (англ. World's Columbian Exposition)[1]. Виставка стала вагомою соціальною та культурною подією, адже експонувала світові досягнення в архітектурі та містоплануванні і мала значний вплив на імідж Чикаго (одна із зірочок на прапорі міста присвячена саме цій події).
З архітектурного погляду виставка стала тріумфом принципів стилю боз-ар щодо американського містобудування. Виставкове містечко проектували провідні архітектори того часу — Деніел Хадсон і Фредерік Олмстед. Підготовка до виставки проходила одночасно з відновленням міста після великої пожежі 1871 року[1].
На території в 600 акрів були представлені 200 споруд, канали і лагуни, люди і культури з усього світу. Критий навісом конвеєр завдовжки 730 метрів з встановленими на ньому лавками становив рухомий тротуар. Відвідувачі виставки, прибувши озером на катерах, переходили з причалу на конвеєр і зі швидкістю пішохода їхали до входу на виставку[2]…
Щоб забезпечити безпеку й безперебійну доставку гостей, влада Чикаго першими в світі побудувала колію на високих опорах (теперішня лінія «L» — Loop). На виставці вперше в світі були представлені оглядове колесо — Ferris Wheel інженера Джорджа Ферріса[1] та люмінесцентне світіння інженера Томаса Едісона. На честь виставки на прапорі Чикаго розміщено одну з чотирьох зірок[3].
Справжній фурор[прояснити] на виставці справила картина Іллі Рєпіна «Запорожці пишуть листа турецькому султанові»[джерело?].
За 6 місяців виставку відвідали 27 млн осіб, а найвдалішого дня виставку одночасно відвідували 47 тисяч осіб. Це була серйозна заявка Чикаго на звання лідера серед міст США, а самої Америки — на світове лідерство.
На основі експонатів виставки в 1895 році був створений Філадельфійський торговий музей — найбільший у світі.
- ↑ а б в Bird's-Eye View of the World's Columbian Exposition, Chicago, 1893. World Digital Library. 1893. Архів оригіналу за 25 серпня 2013. Процитовано 19 липня 2013.
- ↑ «Предвидения» Герберта Уэллса // Юрий Фролов «Наука и жизнь» № 10, 2008 (рос.)
- ↑ Українське Чикаго // Прапор Чикаго. Архів оригіналу за 27 липня 2012. Процитовано 23 січня 2013.
| ХІХ століття | 1851 (Лондон) • 1855 (Париж) • 1862 (Лондон) • 1867 (Париж) • 1873 (Відень) • 1876 (Філадельфія) • 1878 (Париж) • 1886 (Мельбурн) • 1888 (Барселона) • 1889 (Париж) • 1893 (Чикаго) • 1897 (Брюссель) • 1900 (Париж) |  |
|---|---|---|
| ХХ століття | 1904 (Сент-Луїс) • 1905 (Льєж) • 1906 (Мілан) • 1909 (Сіетл) • 1910 (Брюссель) • 1913 (Гент) • 1915 (Сан-Франциско) • 1925 (Париж) • 1929 (Барселона) • 1933 (Чикаго) • 1935 (Брюссель) • 1937 (Париж) • 1939 (Нью-Йорк) • 1958 (Брюссель) • 1962 (Сіетл) • 1964 (Нью-Йорк) • 1967 (Монреаль) • 1968 (Сан-Антоніо) • 1970 (Осака) • 1974 (Спокан) • 1975 (Окінава) • 1982 (Ноксвиль) • 1984 (Новий Орлеан) • 1985 (Цукуба) • 1986 (Ванкувер) • 1988 (Брісбен) • 1992 (Севілья) • 1992 (Генуя) • 1993 (Теджон) • 1998 (Лісабон) • 2000 (Ганновер) | |
| ХХІ століття | 2005 (Наґакуте) • 2008 (Сарагоса) • 2010 (Шанхай) • 2012 (Йосу) • 2015 (Мілан) • 2017 (Астана) • 2020 (Дубай) • 2023 (Буенос-Айрес) • 2025 (Осака) • 2030 | |
 | |
|---|---|
| Тематичні сайти | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
