Волинська група Дієвої армії УНР
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Волинська група Армії УНР | |
|---|---|
| На службі | 1919 |
| Країна | .svg){kind=small} УНР |
| Належність |  Армія УНР |
| Вид | сухопутні війська |
| Чисельність | 5 200 |
| Війни/битви | |
| Командування | |
| Визначні командувачі | Всеволод Петрів Олександр Загродський |
Волинська група Армії УНР — військове з'єднання Армії Української Народної Республіки.
У травні 1919 року Північна та Холмська групи армії УНР були розгромлені на Волині в результаті наступу польських та більшовицьких військ. Після цього вони були реорганізовані в однойменні дивізії та зведені у Волинську групу.
Волинська група брала участь у спільному поході Дієвої армії УНР та Української Галицької армії на Київ, складаючи разом з Київською групою праве крило українських військ (Східна армійська група під керівництвом Василя Тютюнника). Вела бої проти більшовиків у районі Кам'янця-Подільського. Брала участь в наступі на Одесу проти більшовицьких, а потім проти білогвардійських військ.
15-16 листопада 1919 року, після важких втрат, була реорганізована в 2-гу Волинську дивізію.
- Всеволод Петрів (2 червня 1919 — 9 липня 1919)
- Віктор Осмоловський (9 липня 1919 — 29 вересня 1919), начальник штабу Євген Мєшковський
- Олександр Загродський (29 вересня 1919 — 16 листопада 1919), начальник штабу Євген Мєшковський
Станом на 16 серпня 1919 року до складу Волинської групи входили:
1-ша Північна дивізія (командир — Петро Єрошевич)
- 1-й піший Гайсинський полк;
- 2-й піший Берестейський полк;
- 3-й піший Подільський полк;
- 1-ша Північна гарматна бригада;
- 1-й технічний Північний курінь;
- 1-й Північний запасний курінь.
4-та Холмська (Сіра) дивізія (командир — Володимир Янченко)
- 10-й полк Сірожупанників;
- 11-й полк Сірожупанників;
- 10-й гарматний полк;
- 4-й технічний курінь;
- 4-й запасний курінь;
- 1-й кінний ім. М. Залізняка полк.
Деякий час до складу групи входила Житомирська юнацька школа.
Загальна чисельність Волинської групи станом на 23 серпня становила більше 5 200 чоловік, з них близько 2 600 багнетів і шабель. На її озброєнні у цей час знаходилося 107 кулеметів та 18 гармат.
- Ковальчук М. Дислокаційна відомість і бойовий розпис Дієвої армії військ УНР станом на 16 серпня 1919 р. // Пам'ятки: археогр. щорічник/Держкомархів, УНДІАСД. — Київ, 2010. — Т. 11. — С. 102-143.
- Ковальчук М. Чисельність Армії УНР за Кам'янецької доби Директорії (червень – листопад 1919 р.) // Військово-історичний альманах. — Ч. 1 (14). — Київ, 2007. — С. 4-37.
- Пінак Є., Чмир М. Військо української революції 1917-1921 років. — Харків : Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля", 2017. — 432 с. — 3000 прим. — ISBN 978-617-12-3399-7.
- Тинченко Я.Ю. Офіцерський корпус Армії Української Народної Республіки (1917-1921): Наукове видання. — Київ : Темпора, 2007. — Т. 1. — 536 с. — 2000 прим. — ISBN 966-8201-26-4.
- СВОЄЇ ЧЕСТІ НЕ ВІДДАВ НІКОМУ [Архівовано 26 червня 2013 у Wayback Machine.]
- Збройні сили Директорії та другій напад більшовицької Московщини на Україну [Архівовано 1 січня 2019 у Wayback Machine.]
- Ковальчук, Михайло. Українсько-білогвардійська війна (вересень 1919 р.). — Військово-історичний альманах, число 2, 2004 р. — Стор. 15-47.
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
