For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Верба лапландська.

Верба лапландська

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Верба лапландська
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Евдикоти (Eudicots)
Клада: Розиди (Rosids)
Порядок: Мальпігієцвіті (Malpighiales)
Родина: Вербові (Salicaceae)
Рід: Верба (Salix)
Вид:
Верба лапландська (S. lapponum)
Біноміальна назва
Salix lapponum
L., 1753

Верба́ лапла́ндська (Salix lapponum)[1] — багаторічна рослина родини вербових. Релікт льодовикового періоду, занесений до Червоної книги України у статусі «вразливий». Кормова, медоносна та декоративна культура.

Кущ заввишки 0,5–1,5 м, нанофанерофіт. Крона куляста або яйцеподібна. Гілки вкриті темно-червоною або бурою корою, молоді — запушені. Бруньки голі, яйцеподібні, жовто-бурі. Листки на черешках завдовжки 5–10 мм, довгасті, довгасто-яйцеподібні або ланцетні, знизу, а іноді й зверху, вкриті густою білою повстиною, цілокраї або хвилясто-виїмчасті (іноді рідко-дрібно-зубчасті). Кожен листок завдовжки 5–8 см, завширшки 2–3 см. Його верхня поверхня ледь зморшкувата, на нижній добре помітне жилкування. Основа листка заокруглена або широко-клиноподібна, верхівка загострена.

Верба лапландська належить до дводомних рослин, тобто чоловічі і жіночі квітки розташовані у неї на різних особинах. Суцвіття — густо-квіткові циліндричні або овальні, майже сидячі сережки завдовжки 2–4 см. Приквіткові луски обернено-яйцеподібні, зверху майже чорні, знизу бурі. Тичинок дві, пиляки фіолетово-жовті. Зав'язь яйцеподібно-конічної форми, стовпчик довгий, з білим повстяним запушенням. Плід — коробочка завдовжки 7–8 мм. У ній міститься 12–16 насінин, кожна завдовжки до 1 мм.

Екологія

[ред. | ред. код]

Рослина світлолюбна, дуже морозостійка і вологолюбна. Віддає перевагу помірно плодючим, кислим ґрунтам. Зростає у лісотундрі, на великих галявинах північних лісів, в негустих заболочених лісах, на мезотрофних (рідше евтрофних) болотах. Як правило, вербу лапландську можна побачити в угрупованнях з осоками, шейхцерією, сфагнами.

Квітне у квітні-травні, плодоносить у червні-липні. Розмножується насінням і вегетативно.

Поширення

[ред. | ред. код]

Верба лапландська широко розповсюджена у північних широтах Євразії. Найбільші популяції знаходяться у Скандинавії, Шотландії, на півночі європейської частини Росії та в Сибіру, де вони утворюють майже суцільну смугу. Натомість південна межа ареалу розмита, оскільки у помірному поясі ця рослина представлена ізольованими осередками, розташованими на великій відстані один від одного. Найпівденніші ексклави знаходяться на Алтаї, у Піренеях і Болгарії.

На теренах України зона поширення верби лапландської майже повністю знаходиться у межах Полісся, причому у правобережній його частині вид може утворювати густі зарості. За межами Полісся достеменно відоме лише одне оселище на горі Говерла; раніше описані місця зростання біля Харкова і Львова, ймовірно, винищені.

Значення і статус виду

[ред. | ред. код]

У північних районах вид є ценозоформуючим, а тому відіграє важливу роль у харчових ланцюгах. Наприклад, у лісотундрі бруньки верби лапландської є незмінним компонентом зимового раціону білої та полярної куріпок. В Україні охорона верби лапландської особливо важлива з огляду на те, що ця рослина є реліктом льодовикового періоду. Головну загрозу для популяцій становить осушення боліт. Вид охороняється у Рівненському і Черемському заповідниках, національних парках «Прип'ять-Стохід», Деснянсько-Старогутському, Шацькому, Карпатському, Нобельському, заказнику «Нечимне». За межами України охороняється в Росії, де занесений до Червоних книг декількох регіонів.[2]

Верба лапландська, як і інші представники роду, легко культивується, а тому набула популярності як декоративна рослина. Завдяки кулястій кроні та сріблястому забарвленню листя рослина приваблює зір протягом усього вегетаційного періоду. На болотах відмерлі рештки цього чагарника у суміші з рештками сфагнів утворюють торф. Зелені гілки і листя придатні на корм худобі. Ця рослина є добрим медоносом, з якого бджоли збирають нектар і пилок.[3]

Галерея

[ред. | ред. код]

Синоніми

[ред. | ред. код]
  • Diplima stuartiana Raf.
  • Salix alaternoides J.Forbes
  • Salix albiphila Tausch ex Wimm.
  • Salix arenaria var. marrubiifolia Tausch
  • Salix buxifolia Schleich. ex Ser.
  • Salix canescens Fr.
  • Salix daphneola Tausch
  • Salix elaeagnifolia J. Forbes
  • Salix erythrophleba Tausch ex Wimm.
  • Salix glaucophylla Besser
  • Salix gnaphaloides Schleich. ex Andersson
  • Salix helvetica subsp. marrubiifolia (Tausch) Flod.
  • Salix huartina Sm.
  • Salix huteri A.Kern.
  • Salix lactea Bray
  • Salix laestadiana Hartm.
  • Salix lapponica St.-Leg.
  • Salix lapponum var. daphneola (Tausch) Wimm.
  • Salix lapponum var. marrubiifolia (Tausch) Wimm.
  • Salix leucophylla Willd.
  • Salix limosa Wahlenb.
  • Salix marrubiifolia Tausch ex Andersson
  • Salix multiglandulosa Wimm.
  • Salix pennina Schleich. ex Hallier
  • Salix sphenocarpa Tausch ex Wimm.
  • Salix sphenogyna Wimm.
  • Salix spuria Schleich. ex Ser.
  • Salix stuartiana Sm.
  • Salix subconcolor Ser.
  • Salix sudetica Host
  • Salix tauschiana Sieber[1]


Джерела

[ред. | ред. код]
  1. а б The Plant List [Архівовано 28 травня 2020 у Wayback Machine.].(англ.)
  2. Красная книга Республики Мордовия. В 2 т. / Сост. Силаева Т. Б. — Саранск: Мордов. кн. изд-во, 2003. — Т. 1: Редкие виды растений, лишайников и грибов. — С. 115. (рос.)
  3. Атлас медоносних рослин України / Боднарчук Л. І., Соломаха Т. Д., Ілляш А. М. та ін. — К.:Урожай, 1993. — С.124. — ISBN 5-337-01424-2.

Посилання

[ред. | ред. код]

Верба лапландська [Архівовано 2 січня 2015 у Wayback Machine.] в Червоній книзі України. — Переглянуто 2 січня 2015 р.

{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Верба лапландська
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?