Великий Альфельд (угор. Alföld (Nagyalföld), хорв. Panonska nizina, рум. Câmpia Tisei, словац. Veľká dunajská kotlina, серб. Панонски басен) — рівнина, що займає південну та східну частину Угорщини, частину східної Словаччини (Východoslovenská nížina - Східнословацька низовина), південно-західну Україну (Закарпатська низовина), західну Румунію (Campia de Vest), північну Сербію (різні назви), і східну Хорватію (різні назви). Це найбільша частина Панонійської рівнини.

Обмежена Карпатськими горами з півночі і сходу. Задунайською височиною і Динарським нагір'ям на південному заході і річкою Сава на півдні.

Плоска рівнина, здебільшого покрита лісами, з родючими ґрунтами, розораними під зернові культури. По центральній частині протікають річки Тиса та її приток Переш, тут знаходяться великі міста: в Угорщині Сегед, Кечкемет і Дебрецен, а в Хорватії Осієк, Славонський Брод і Вуковар.

У перекладі з угор. Alföld - низовина.

Альфельд - одна із трьох великих виноробних зон Угорщини, який ділиться на дрібніші регіони (у тому числі Куншаг, Чонград)^[1].

Степова рівнина, вкрита переважно чорноземами.

Важливий с.-г. район (посіви пшениці, кукурудзи, рису, бавовнику). Поширене виноградарство, садівництво. Розвинуте вівчарство.

У Сербії рівнину головним чином поділяють на 3 великі географічні райони: Бачка, Банат і Срем, більшість з яких знаходяться у Воєводині.

У Румунії це два регіони: Банат і Кришана.

• Євразійський степ
• Панонський басейн
• Малий Альфельд
• Віденський басейн
• Пуста

• Körös Regional Archaeological Project: Neolithic and Copper Age archaeology in the Great Hungarian Plain