Вежа Корнякта
Успенська церква та вежа Корнякта
Координати: 49°50′32″ пн. ш. 24°02′04″ сх. д. / 49.84222° пн. ш. 24.03444° сх. д. / 49.84222; 24.03444
Статус	діюча
Країна	Україна
Розташування	Львів
Тип будівлі	вежа, дзвіниця
Архітектурний стиль	ренесанс, бароко
Автор проєкту	Петро Барбон, Павло Римлянин (будівництво) / Петер Бебер (перебудова в 1695 р.)
Засновник	Костянтин Корнякт
Засновано	1578
Будівництво	1572 — 1578
Перебудова	1695
Стан	використовується за призначенням
Вежа Корнякта (Україна)
Вежа Корнякта у Вікісховищі

Ве́жа Корня́кта — пам'ятка архітектури національного значення у Львові (вулиця Підвальна, 9), частина ансамблю Успенської церкви.

Вежа побудована в епоху ренесансу як дзвіниця Успенської церкви за проектом архітектора Петра Барбона за участю Павла Римлянина у 1572–1578 роках на кошти львівського купця грецького походження Костянтина Корнякта.

Її попередницею була вежа, збудована коштом львівського міщанина, купця, діяча Успенського братства Давида Русина під керівництвом будівничого Фелікса, потім — архітектора Петра Барбона, яка завалилася 1570 року^[1][2][3].

За версією Вацлава Урбана у Польському біографічному словнику вежу було зведено львівським магістратом замість списання К. Корняктом 1000 злотих боргу^[4].

На вежі, ще до завершення будівництва, повісили вилитий на замовлення купця найбільший у ті часи в Галичині дзвін діаметром у 2 метри, який був названий «Кирилом». З приводу цього дзвона розгорілася суперечка між Львівським Успенським братством та його сусідами — домініканцями, які неподалік мали свій монастир. Домініканці скаржилися не лише у магістрат, але і до короля, що «Кирило» за своїми розмірами перевищує усі дзвони в Польській державі. Осуд ченців викликали не лише розміри, але й голосний звук дзвона, який заважав їм слухати проповідь у церкві. Та, незважаючи на всі перепони, невдовзі «Кирило» почав виконувати функції головного дзвона міста, який оповіщав про військову небезпеку, пожежі, стихійні лиха та про смерть найвизначніших львів'ян, незалежно від їхнього віросповідання. «Кирило» служив братству до шведської навали, потім на його місце почепили інший.

Пожежа 1616 року, яка знищила значну частину міста, завдала значної шкоди й Руській вулиці. Дуже постраждала й вежа Корнякта: розтопився її олов'яно-свинцевий дах.

Вежа спочатку мала 3 різних за висотою яруси і 3-ступеневе шатрове завершення. У 1672 році під час турецької облоги дзвіниця постраждала від пожежі. Була відбудована в 1695 році архітектором Петром Бебером, який добудував ще один ярус і сучасне барокове завершення з чотирма витими обелісками по кутах.

У 1779 році пожежа знищила верхні яруси вежі. Їх було відновлено під час реставрації у 1780-х роках.

Під час релігійних свят на галереї верхнього ярусу грала капела і виступав братський хор. У приміщеннях вежі значний час зберігалася бібліотека Успенського братства (згоріла у 1779 році). Вежа Корнякта стала своєрідним гербом братства, її можна знайти на печатках братства, на видавничій марці.

Львівське братство використовувало вежу як місце кари для братчиків, що провинилися чим-небудь проти братських установ (зокрема, одного разу сидів Юрій Рогатинець)^[1].

Вежа-дзвіниця квадратна у плані, збудована з ламаного каменю і обнесена тесаним каменем, в обробці використана поліхромія. Сполучена з північним фасадом Успенської церкви. По вертикалі фасади прикрашені пілястрами тосканського ордеру з червоними видовженими арковими нішами з невеликими віконними прорізами. Висота ярусів поступово зменшується, а точно знайдені пропорційні співвідношення додають дзвіниці стрункості та витонченості. Загальна висота вежі без хреста 65,8 метрів^[5].

Владислав Лозинський припускав, що її взірцем була вежа Санто-Спіріто у Римі, а Січинський вказував на подібність її з вежами костелів Мадонни дель Орто та св. Стефана у Венеції^[6].

Вежа Корнякта була однією з найгарніших споруд Європи свого часу.

• Вежа Давида Русина
• Успенська церква (Львів)
• Успенська церква (комплекс)
• Каплиця Трьох Святителів

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Вежа Корнякта

• Вуйцик В.С., Липка Р.М. Зустріч зі Львовом: Путівник / Художник: О.І. Дмитрівєв, Б.Р.Пікулицький. — Львів : Каменяр, 1987. — С. 32.
• Крип'якевич І. Історичні проходи по Львові. — Львів : Каменяр, 1991. — 168 с. — ISBN ISBN 5-7745-0316-X.
• Mańkowski T. Barbon Piotr // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków: PAU, 1935. — T. 1. — S. 299—300. (пол.)
• Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР; (Ил. справ.-каталог). В 4-х т / Гл. Редкол.: Н. Л. Жариков (гл. ред.) и др. — Киев : Будивельник, 1985. — Т. 3: Львовская обл., Николаевская обл., Одесская обл., Ровенская обл. — С. 92. (рос.)

Зовнішні відеофайли
	Львів, Церква Успіння Пресвятої Богородиці, Каплиця трьох святителів, Вежа Корнякта

• Фотогалерея Вежі Корнякта. prysjan.ucoz.ua. Архів оригіналу за 2 серпня 2019. Процитовано 7 липня 2024.

п о р Визначні пам'ятки Львова
Загальне	Львів (хронологія) Старе місто
Сакральна архітектура	Церкви та костели Вірменський собор (ансамбль: Дзвіниця Вірменського собору • Палац вірменських архієпископів • Колона святого Христофора • Монастир вірменських бенедиктинок • Вірменський банк • Вівтар «Голгофа») Комплекс Успенської церкви (Каплиця трьох святителів • Вежа Корнякта) Собор святого Юра Костел і монастир домініканців Церква Матері Божої Неустанної Помочі Преображенська церква Церква святих Ольги і Єлизавети Церква святого Миколая Церква святої Параскеви П'ятниці Церква Успіння Богородиці Храм святого Івана Хрестителя Костел і монастир кармелітів босих Костел Марії Магдалини Латинська катедра Костел Святого Антонія Костел єзуїтів Королівський арсенал Костел Бернардинців Копець Люблінської унії Монастир святого Онуфрія Шпиталь святого Лазаря Церква Володимира і Ольги Синагоги Велика міська Золота Роза Передміська Цорі-Ґілод Староцвинтарна Хасидим Шуль Хадашим Темпль
Світська архітектура	Палаци Палац Бандінеллі Палац Бєльських Палац губернаторів Палац Корнякта Палац Любомирських Палац Потоцьких Палац римо-католицьких архієпископів Палац Сапіг Палац Бесядецьких Кам'яниці Палац Сосновського Будинок вчених Палац латинських архієпископів Палац Бандінеллі Чорна кам'яниця Фортифікації Високий замок Міський арсенал Порохова вежа Цитадель Музеї Історичний музей Національний музей Галерея мистецтв Театри Оперний театр Театр імені Марії Заньковецької Навчальні заклади Львівський університет Львівська Політехніка Інше Бібліотека імені Стефаника Будинок Галицького намісництва Бригідки Вернісаж Головний залізничний вокзал Залізниця Підзамче — Личаків Лев Лоренцовича Митрополичі палати Тюрма на Лонцького Аптека «Під чорним орлом» Шотландська кав'ярня
Старе місто	Глинянська брама • Каплиця Боїмів • Площа Ринок • Проспект Свободи • Ратуша
Парки	Парк «Знесіння» Стрийський парк Бернарденгарден Парк Івана Франка Митрополичі сади Шевченківський гай (Кайзервальд)
Цвинтарі	Личаківський цвинтар Польський військовий меморіал Янівський цвинтар