For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Богиня-мати.

Богиня-мати

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Частина серії статей на тему:
Традиційна релігія
Статуетка «Великої богині» з Чатал-Хююка (7500 — 5700 роки до н. е.)
Категорія Категорія Портал

Богиня-мати — головне жіноче божество в більшості міфологій світу.

Міфологічний сюжет

[ред. | ред. код]

Часто Богиня — мати співвідноситься із землею, вона є цілковитим втіленням жіночого творчого начала. Як і богині пізніших релігій, чий образ сходить до доісторичного образу Богині-матері, вона в різних культурах асоціюється також з печерами (які сприймаються як лоно богині), водною стихією, рослинністю[1], астральними об'єктами[2], що вказує на універсальний характер культу цього божества. Мати дарує життя, тому найважливіший її атрибут — плодючість. Але в найдавнішій міфології Богиня-мати не тільки дарувала життя, а й відбирала. Звідси часто вона і богиня підземного царства.

У давнину культ Матері носив майже універсальний характер. Археологія дає свідоцтва поширення культу Матері в кам'яній добі. На величезному просторі від Піренеїв до Сибіру: в доарійській Індії, в доізраільській Палестині, в Фінікії, в Шумері, і сьогодні знаходять жіночі фігурки, вирізані з каменю або кістки. Такі статуетки називають палеолітичними «Венерами». У них є спільні риси: великі груди, стегна, живіт. Голова і руки не виражені або відсутні.

В епоху неоліту уявлення про жіноче начало як джерела всього сущого під впливом зміни умов життя трансформувалися, але не втратили своєї початкової концепції. В неолітичному мистецтві Богиня-мати іноді зображувалася з дитиною на руках або у вигляді жінки, що народжує (в Чатал-Хююці вона зображується народжуючою голови биків і баранів). Образ Богині-матері є «проєкцією» зрілої стадії життя жінки, на відміну від двох інших — образів юної Діви і старої Прародительки. Цей культ дожив до історичних часів у збірному образі Великої Матері Близького Сходу і греко-римського світу. Релігійна спадкоємність його виразно простежується в образах таких відомих богинь, як Ісіда, Нут і Маат в Єгипті; Іштар, Астарта і Ліліт і регіоні Родючого Півмісяця; Деметра, Кора і Гера в Греції; Атаргатіс, Церера і Кібела в Римі.

Богиня-Мати не має рівновеликого собі чоловіка, вона може породжувати його, брати в чоловіки і потім губити (давньогрецькі Гея і Уран). Інший варіант — вона проковтує своє дитя і вагітніє від цього (єгипетська Нут).

У більш пізній період, коли в релігії провідне місце зайняли боги, а не богині, культ Богині-Матері часто набуває оргіастичний характер. Прихильники міфологічної школи вважають, що традиція вшанування Богині-матері знайшла відображення в образах Цариці Небесної, каббалістичної Шехіни та християнської Богородиці-Мадонни[3].

Богиня-мати в різних міфологіях

[ред. | ред. код]
  • Анаїт — богиня-матір, богиня родючості й любові.
  • Богиня Міноха

Галлська міфологія

[ред. | ред. код]

Давньоарабська міфологія

[ред. | ред. код]

Зороастрійська міфологія

[ред. | ред. код]
  • Анаїта — богиня чистоти і непорочності
  • Ану (Ана), Дана — матір ірландських богів
  • Бригита

Малоазійський міфологія

[ред. | ред. код]
  • Амма — фригійська богиня
  • Ма — каппадокійська богиня
  • Кибела

Міфологія Кавказу

[ред. | ред. код]
  • Еос (міфологія). у Нахов (Нана)

Міфологія Центральної Америки

[ред. | ред. код]
  • Сейба — богиня- матір майя
  • Атлатонін (науатль Atlatonin) — одне з імен ацтекської богині-матері

Міфологія Південної Америки

[ред. | ред. код]
  • Мати - Сира Земля — прародителька людини і всього живого.
  • Мокоша, Мока — богиня шлюбу та пологів, богиня долі, пряха, що пряде нескінченну пряжу
  • Лада — богиня весни, весняної оранки та сівби, покровителька шлюбу і кохання
  • Рожаниці — жіночі божества родючості, покровительки роду, родини, домашнього вогнища

Тюркська міфологія

[ред. | ред. код]
  • Умай

Міфологія модерну

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Горшунова О. В. Священні дерева Ходжі Барора. Фітолатрія і культ жіночого божества в Середній Азії//Етнографічний огляд. 2008, № 1. С.71-82.
  2. Горшунова О. В. Ідея двох начал в культі родючості у народів Середньої Азії//Середньоазійський етнографічний збірник. Ред. В. І. Бушков. Москва: Наука, 2001. С.219—231.
  3. Горшунова О. В. Жіноче божество в системі релігійно-світоглядних уявлень народів Середньої Азії. М .: ІЕА РАН, 2007. — С. 380.

Література

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Богиня-мати
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?