For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for I-55/I-155.

I-55/I-155

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Історія
Японія
Назва: I-55/I-155
Будівник: корабельня ВМФ у Куре
Закладений: 1 квітня 1924
Спуск на воду: 2 вересня 1925
Отриманий: 5 вересня 1927
Знятий: 20 листопада 1945
Доля: затоплений у травні 1946
Основні характеристики
Клас і тип: Підводний човен типу KD3 (підтип KD3A)
Водотоннажність: 1829 над водою, 2337 при зануренні
Довжина: 100 м
Ширина: 8 м
Осадка: 4,8 м
Двигуни:
  • 2 дизелі потужністю 5,1 МВт
  • 2 електромотори потужністю 1,3 МВт
Швидкість: 20 вузлів (над водою), 8 вузлів (при зануренні)
Дальність
плавання:
19 000 км при швидкості 10 вузлів (над водою)
Максимальна
глибина:
60 м
Екіпаж: 60
Озброєння:
  • 8 × 533 мм торпедних апаратів (6 носових та 2 кормові), запас 16 торпед
  • 1 × 120 мм палубна гармата
  • 1 х 7,7-мм кулемет

I-55/I-155 — підводний човен Імперського флоту Японії, який взяв участь у бойових діях на початковому етапі Другої світової війни. Споруджений як І-55, корабель 20 травня 1942-го був перейменований на І-155, щоб звільнити нумерацію для нових крейсерських підводних човнів (так само вчинили щодо всіх субмарин KD типів).

Довоєнна служба

[ред. | ред. код]

І-55 належав до типу KD3 (підтип KD3A). Його спорудили у 1927 році на корабельні ВМФ у Куре та включили до 18-ї дивізії підводних човнів, у складі якої І-55 перебував і на момент вступу Японії у Другу світову війну.

Під час довоєнної служби з кораблем сталось кілька навігаційних інцидентів. Так, 11 липня 1929-го на маневрах в районі Нагасакі І-55, який провадив навчальну атаку на важкий крейсер «Кінугаса», зіткнувся зі своєю ціллю та пошкодив обшивку. 10 лютого 1932-го так само на навчаннях біля Нагасакі І-55 таранив інший підводний човен І-54, на якому виникли проблеми з кермуванням. Втім, пошкодження обох кораблів були незначними.

23 липня 1936-го на маневрах біля Кюсю флот потрапив під дію тайфуну Беппу. І-55 сів на мілину та серйозно пошкодив зовнішній корпус. Лише 31 липня після максимального полегшення човен вдалось зняти з ґрунту та відбуксирувати до Куре на ремонт.

Перший похід

[ред. | ред. код]

1 грудня 1941-го, за кілька діб до відкриття бойових дій, І-55 уже вирушив з порту Самах (китайський острів Хайнань) до визначеного йому району в Південнокитайському морі, де разом з цілим рядом інших човнів сформував патрульну лінію поблизу півострова Малакка, на який вже 8 грудня (тобто в день нападу на Перл-Гарбор — тільки останній відбувся по інший бік лінії зміни дат) висадились японські десанти.

14 грудня 1941-го західніше від островів Анамбас нідерландський підводний човен K XII виявив у перископ та невдало спробував таранити іншу субмарину, якою могли бути І-55 або І-54.

20 грудня 1941-го І-55 повернувся з походу до бухти Камрань (центральна частина узбережжя В'єтнаму).

Другий похід

[ред. | ред. код]

29 грудня 1941-го І-55 вирушив для дій поблизу північно-східного узбережжя Суматри. Тут він не досяг якогось успіху, а 14 січня 1942-го прибув у Камрань.

Третій похід

[ред. | ред. код]

31 січня 1942-го І-55 вирушив для дій у Індійському океані на південь від острова Ява (можливо відзначити, що в цей період сюди спрямували групу японських підводних човнів, які виходили до океану в обхід Яви зі сходу). На початку лютого І-55 пройшов протокою Ломбок, проте в той час його відкликали до Яванського моря. Тут він мав патрулювати в секторі, де раніше діяв підводний човен Ro-34, що витратив в атаці на конвой усі торпеди.

7 лютого 1942-го за півтори сотні кілометрів на північний захід від Сурабаї І-55 перестрів та обстріляв артилерією нідерландське пасажирське судно Van Cloon (4519 GRT), яке викинулось на берег (надалі стало японським транспортом «Татебе-Мару», котрий в 1945-му потопила американська авіація).[1] Патрульний корабель USS Isabel, що рятував людей з Van Cloon, у якийсь момент помітив І-55 у надводному положенні та відкрив по ньому вогонь, примусивши зануритись. Пізніше субмарину безрезультатно атакував летючий човен «Каталіна».

13 лютого 1942-го менш ніж за сотню кілометрів від північного входу до Зондської протоки (розділяє Суматру та Яву) І-55 поцілив двома торпедами британське судно Derrymore (4799 GRT), яке полишило Сінгапур напередодні падіння останнього. Derrymore, що прямував до Батавії (Джакарти) з 7000 тонн військових припасів та 6 винищувачами Hawker Hurricane, затонув за півтори хвилини.

18 лютого 1942-го І-55 обстріляв артилерією якесь судно. Хоча командир підводного човна претендував на перемогу, ймовірно, він зустрівся з норвезьким танкером Madrono (5804 GRT), який не зазнав жодних пошкоджень (надалі буде захоплений німецьким рейдером Thor і загине як Rossbach в 1944-му унаслідок атаки американського підводного човна поблизу Японії[2]).

21 лютого 1942-го І-55 прибув до затоки Старінг-Бей (поблизу Кендарі на південно-східному півострові острова Целебес), де певний час базувались великі сили японського флоту.

16–25 березня 1942-го човен здійснив перехід зі Старінг-Бей до Куре.

Служба в Японії

[ред. | ред. код]

Враховуючи вік корабля, його вирішили використовувати для навчальних цілей у військово-морському окрузі Куре.

У травні 1943-го, після висадки американців на острові Атту (західна частина Алеутського архіпелагу), японське командування для постачання та евакуації гарнізону, розташованого далі на схід острова Киска, залучило велику групу підводних човнів, зокрема І-155. 26 травня 1943-го І-155 вийшов з Йокосуки та 2 червня досягнув Парамуширу (Курильські острови), а 4 червня він рушив далі з вантажем припасів для Киски. Втім, уже наступної доби корабель зазнав пошкоджень внаслідок шторму та 7 червня повернувся на Парамушир. 14—20 червня І-155 перейшов з Парамуширу до Куре для ремонту.

У січні — лютому 1944-го І-155 брав участь у експериментах із маскувальним камуфляжним забарвленням.

У певний момент човен вивели з активної служби та розформували екіпаж, проте на тлі дедалі глибшої кризи японської оборони навесні 1945-го залучили І-155 до можливого спротиву, для чого перетворили його на носій керованих торпед «кайтен», котрі човен мав доправляти на Сікоку. Наприкінці липня І-155 був виведений у резерв та поставлений біля причалу в Куре, проте на початку серпня човен знову активували та почали готувати до застосування «кайтенів». Втім, до практичного використання цієї зброї з І-155 не дійшло через капітуляцію Японії.

У травні 1946-го I-155 був затоплений разом з кількома іншими трофейними підводними човнами в межах британської операції «Bottom».[3]

Бойовий рахунок

[ред. | ред. код]
Дата Назва Тип Тоннаж Місце
07.02.1942 Van Cloon пасажирське 4519 6°18'S 111°36'E
13.02.1942 Derrymore вантажне 4799 5°18'S 106°20'E

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Van Cloon SS (1912~1942) Tatebe Maru [+1945] Read more at wrecksite: https://www.wrecksite.eu/wreck.aspx?190924.
  2. Madrono SS (1929~1929) Rossbach SS (+1944) Read more at wrecksite: https://www.wrecksite.eu/wreck.aspx?163381. Архів оригіналу за 17 березня 2015. Процитовано 11 вересня 2021.
  3. Imperial Submarines. www.combinedfleet.com. Архів оригіналу за 22 березня 2018. Процитовано 11 вересня 2021.
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
I-55/I-155
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?