Іриней (Середній)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
_2014_Vadim_Chuprina.jpg)
Митрополи́т Ірине́й (справжнє ім'я Сере́дній Іван Петрович, нар. 10 травня 1939, Стовпин Кжецької ґміни Волинського воєводства Речі Посполитої) — архієрей РПЦвУ, митрополи́т Дніпропетровський і Павлоградський (за версією РПЦ), кандидат богословських наук. Громадянин Росії[1][2][3][4][5].
З 19 жовтня 1993 року керує Дніпропетровською єпархією, 19 червня 2002 року підвищений до митрополита.
Іван Петрович Середній народився 10 травня 1939 року в селі Стовпин на території Речі Посполитої у родині польських громадян українського походження. Тезоіменитство — 5 вересня. Середню школу закінчив вже під час другої совєцької окупації — 1957 року.
1957-1961 — навчався в Ленінградській духовній семінарії, 1961-го став студентом Ленінградської духовної академії, де навчався з перервою на службу в армії (1963–1966) до 1968 року. Закінчив академію зі вченим ступенем кандидата богословських наук і залишився при академії професорським стипендіатом.
21 травня 1968 року висвячений у сан диякона (целібат), наступного дня — в сан священика. З 1968 року служив в Свято-Троїцькому соборі Ленінграду.
З 1969 року викладач канонічного права, секретар Вченої ради Ленінградської духовної академії і старший помічник інспектора.
1 вересня 1970 року був пострижений у чернецтво з іменем Іриней, на честь святого священномученика Іринея Ліонського.
З 13 березня 1971 по 1975 рік служив кліриком у представництві РПЦ в Токіо (Японія).
Після повернення з Японії 27 липня 1975 року в Богоявленському соборі Москви архімандрит Іриней був хіротонізований у єпископа Уфимського і Стерлітамацького — для Башкортостану.
19 липня 1976 року Іринею Середньому визначено бути єпископом Серпуховським, вікарієм Московської єпархії, з дорученням керувати Патріаршими приходами в Канаді і, тимчасово, в США. На цій посаді прослужив шість років.
16 липня 1982 року призначений архієпископом Алма-Атинським і Казахстанським; 28 березня 1984 — Харківським і Богодухівським; 13 вересня 1989 — Львівським і Дрогобицьким. Проте не протримався на цій кафедрі і року — через потужний автокефальний руху, а також конфлікти з уніатами фактично утік зі Львова, перемістившись до Рівного. 10 квітня 1990 — призначений архієпископом Рівненським і Острозьким УПЦ з благословення митрополита Київського та всієї України Філарета (Денисенка).
А невдовзі 1992 узяв участь у Харківському соборі УПЦ. 19 жовтня 1993 році призначений архієпископом Дніпропетровським і Криворізьким УПЦ.
З 27 липня 1996 року, після поділу цієї єпархії на дві, носить титул архієпископа Дніпропетровського і Павлоградського. (до 12 вересня тимчасово управляв Криворізькою єпархією).
19 червня 2002 року піднесений у сан митрополита.
З 27 липня 2009 по 22 жовтня 2014 — член Міжсоборної присутності РПЦ. В січні 2023 року позбавлений громадянства України указом Президента України за підтримку агресії Росії проти України[6].
Має проросійські погляди, автокефалію УПЦ КП не підтримував.
- Орден преподобного Сергія Радонезького I[7], II і III ступеня
- Орден святого рівноапостольного великого князя Володимира II і III ступеня
- Орден святого благовірного князя Данила Московського II ступеня
- Орден святого преподобного Серафима Саровського II ступеня
- Орден святителя Алексія митрополита Московського і всієї Русі III ступеня[8]
- Орден преподобного Нестора Літописця I ступеня
- Орден святого рівноапостольного князя Володимира III ступеня
- Ювілейний орден «Різдво Христове — 2000» I ступеня
- Ювілейний орден «1020 років Хрещення Київської Русі»
- Орден св. рівноап. Марії Магдалини
- Орден «За заслуги» I, II і III ступеня
- «Козацька слава» I і II ступеня
- ↑ а б https://suspilne.media/439167-mitropolit-upc-mp-onufrij-i-ponad-20-svasennikiv-maut-gromadanstvo-rf-up-u-cerkvi-zaperecuut/
- ↑ а б В Онуфрія та ще понад 20 попів УПЦ МП знайшли російські паспорти - розслідування ЗМІ. www.unian.ua (укр.). Процитовано 12 лютого 2024.
- ↑ а б Журналісти знайшли паспорт РФ в предстоятеля УПЦ МП Онуфрія – DW – 07.04.2023. dw.com (укр.). Процитовано 12 лютого 2024.
- ↑ а б https://fakty.com.ua/ua/ukraine/20230407-zhurnalisty-znajshly-rosijski-pasporty-u-predstoyatelya-upcz-mp-onufriya-ta-shhe-ponad-20-svyashhenykiv/
- ↑ резидент призупинив громадянство 13 представників шести єпархій УПЦ МП (повний список), - джерела (укр.). Лівий берег. 7 січня 2023. Процитовано 7 квітня 202.
- ↑ Президент припинив українське громадянство низки ієрархів “УПЦ МП”, – ЗМІ. novynarnia.com (укр.). 7 січня 2023. Процитовано 9 січня 2023.
- ↑ Святіший Патріарх Кирил вручив церковні нагороди ряду ієрархів Російської Православної Церкви. Архів оригіналу за 4 грудня 2011. Процитовано 28 вересня 2011.
- ↑ Святіший Патріарх Алексій вручив ряду архієреїв високі церковні нагороди. Архів оригіналу за 9 червня 2013. Процитовано 28 вересня 2011.
- ↑ Президент Росії нагородив керуючого Дніпропетровською єпархією орденом Дружби. Архів оригіналу за 28 липня 2016. Процитовано 28 вересня 2011.
- Життєпис
- Іриней — почесний професор Університету ім. Нобеля, Дніпро [Архівовано 17 грудня 2019 у Wayback Machine.]
- Митрополити, вікарії та архиєпископи: СБУ назвала священнослужителів без громадянства України
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| |||||||||||||
.svg)
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
