Митрополит Флавіан
Ім'я при народженні	Микола Миколайович Городецький
Народився	26 липня 1840(1840-07-26) Орел
Помер	4 листопада 1915(1915-11-04) (75 років) Київ
Діяльність	церковний діяч
Титул	митрополит київський
Посада	єпископ
Попередник	Феогност (Лебедєв)
Наступник	Володимир (Богоявленський)
Конфесія	православ'я
Нагороди
Медіафайли у Вікісховищі

Митрополит Флавіан (в миру Микола Миколайович Городецький; 26 липня 1840, Орел — 4 (17) листопада 1915, Київ) — український, грузинський та російський релігійний діяч. Єпископ Російської православної церкви (синодальної), митрополит Київський і Галицький. Духовний письменник.

Народився 26 липня 1840 в Орлі у дворянській родині. На четвертому році від народження він втратив батька, а на десятому — матір. Домашнє виховання отримав у будинку тітки. Середня освіта — в Орловській гімназії, куди вступив прямо в четвертий клас 1853 .

Навчався в Московському університеті і прийняв чернецтво.

Був начальником пекінської місії. Вивчивши китайську мову, Флавіан переклав нею «Пояснення православного богослужіння», ним самим складене, «Вказівку ​​шляху в царство небесне» митрополита Московського Інокентія, «Короткий виклад християнської віри» прот. Волобуєва.

У 1884 році після повернення до Росії був зарахований до числа братії Олександро-Невської Лаври.

2 лютого 1885 хіротонізований на єпископа Аксайського, вікарія Донський єпархії, 29 червня того ж року переміщений на кафедру єпископа Люблінського, вікарія Холмсько-Варшавської єпархії.

У 1891 році призначений єпископом Холмсько-Варшавським (в 1892 році возведений в архієпископи), з 1898 року за 1901 році був екзархом Грузії.

З 10 листопада 1901 року — архієпископ Харківський і Охтирський.

З 8 грудня 1902 року — почесний член Київської духовної академії.

З 1 лютого 1903 року — митрополит Київський і Галицький і священно-архімандрит Києво-Печерської Успенської Лаври.

Помер 4 листопада 1915 від астми в Київсько-Печерській лаврі. Похований у Хрестовоздвиженському храмі на території монастиря.

• Речь при встрече его в Киево-Софийском кафедральном соборе, 25 февраля 1903 года. «ТКДА» 1903, март, с. 1.
• Речь в Киево-Печерской Лавре 25 февраля 1907 г. «ТКДА» 1903, март, с. 5.
• «Послание пастырям Киевской епархии». «ТКДА» 1905, октябрь, с. 133.
• «Речи при вступлении царей в Киево-Софийский собор 29 августа 1911 года». "Приб. к «ЦВ» 1911, № 38, с. 1557.
• «Слово духовенству Киевской епархии». "Приб. к «ЦВ» 1914, № 33, с. 1447.
• «Речь, сказанная при вручении жезла новохиротонисанному епископу Каневскому Василию, первому викарию Киевской епархии 6 августа 1914 года». "Приб. к «ЦВ» 1914, № 34, с. 1499. «ТКДА» 1914, сентябрь-октябрь, с. 1.
• «Объяснение православного богослужения». Материалы для китайского словаря.
• Переводы на китайский язык:
• «Указания пути в Царство Небесное». Преосвящ. Иннокентия.
• «Краткое изложение христианской веры». Составлено прот. Н. Волубовым.

• Бібліотека митрополита Флавіана

• Білокінь С. І. Флавіан (Городецький) // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2013. — Т. 10 : Т — Я. — С. 306. — ISBN 978-966-00-1359-9.
• http://pamyatky.kiev.ua/streets/lavra/verhnya-teritoriya-lavri-1120-st/biblioteka-mitropolita-flaviana-190809-v-budinku-yakoyi-mistilasya-restavratsiyna-maysternya-vseukrayinskogo-muzeynogo-mistechka-de-pratsyuvali-kasperovich-m-i_-krzheminskiy-k-i

п о р Єпископи Харківські
Слобідсько-Українські і Харківські (1799—1836)	Христофор (Сулима)  • Аполлос (Терешкевич)  • Павло (Суботовський)  • Віталій (Борисов-Жегачев)  • Інокентій (Александров)
Харківські і Охтирські (1836—1945)	Мелетій (Леонтович)  • Смарагд (Крижанівський)  • Інокентій Херсонський  • Елпідіфор (Бенедиктов)  • Філарет (Гумілевський)  • Макарій (Булгаков)  • Нектарій (Надєждін)  • Сава (Тихомиров)  • Іустин (Охотин)  • Амвросій (Ключарев)  • Флавіан (Городецький)  • Арсеній (Брянцев)  • Антоній (Храповицький)  • Нафанаїл (Троїцький)  • Костянтин (Дяков)  • Сергій (Гришин)  • Інокентій (Летяєв)  • Інокентій (Тихонов)  • Олександр (Петровський)
Харківські і Богодухівські (1945 — теперішній час)	Стефан (Проценко)  • Нестор (Тугай)  • Леонід (Лобачов)  • Леонтій (Гудимов)  • Никодим (Руснак)  • Іриней (Середній)  • Онуфрій (Легкий)