Dactylorhiza majalis subsp. baltica
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Однодольні (Monocotyledon)
Порядок:	Холодкоцвіті (Asparagales)
Родина:	Зозулинцеві (Orchidaceae)
Рід:	Зозульки (Dactylorhiza)
Вид:	D. majalis
Підвид:	D. m. subsp. baltica
Триноміальна назва
Dactylorhiza majalis subsp. baltica (Klinge) H.Sund., 1980
Вікісховище: Dactylorhiza longifolia

Dactylorhiza baltica (укр. Зозульки балтійські, пальчатокорінник балтійський)^[1] — багаторічна і трав'яниста рослина роду зозульок (Dactylorhiza) родини зозулинцевих (Orchidaceae).

Рослини 40-70 см заввишки з глибоко-2-4-роздільними бульбами, з витонченими на кінцях лопатями. Стебла досить товсті, до 10 мм в діаметрі, прямі, порожнисті, листя в числі 4-5 видовжено-ланцетні, спрямовані вгору і часто притиснуті до стебла, з дрібними плямами; 2 нижніх листка 9-20 см завдовжки і 2-3,2 см завширшки, найверхні листки досягають основи колоса, вони дрібні, загострені. Суцвіття — густий, багатоквітковий короткоциліндричний колос, приквітки вузьколанцетні, верхні дорівнюють квіткам. Квітки фіолетово-пурпурні, середній зовнішній листочок оцвітини і 2 бічних внутрішніх складені в шолом, бічні зовнішні листочки відігнуті; зовнішні листочки оцвітини яйцевидно-ланцетні, тупі, середній увігнутий, 7-9 мм завдовжки, бічні — нерівнобокі, зазвичай з темнішими цятками; 2 листочки внутрішнього кола тупі, майже яйцеподібні, трохи менше середнього зовнішнього. Губа 8-9 мм завширшки, 6-8 мм завдовжки, округло-ромбічна, трилопатева, з темно-фіолетовими цятками, бічні лопаті напівкруглі, середня лопать яйцевидно-трикутна, трохи довше бічних, шпорець 7-9 мм завдовжки, циліндрично-конічний, тупий, біля основи 2-2,5 мм завтовшки. Зав'язь сидяча, скручена. Цвіте у червні — липні. Розмножується насінням.

Кількість хромосом — 2n = 80.

Ареал диз'юнктивний: основна частина розташована в Західній Європі і в Прибалтиці, в європейській частині Росії, у північних та центральних її районах, менш значна — у Північному Приураллі і в Сибіру. У Західному Сибіру ареал цієї рослини майже збігається з ареалом зозульок м'ясо-червоних, захоплюючи смугу дрібнолистих підтаєжних лісів і лісостепу з березовими колками — у нижній і частково середній течії Тобола, Ішима, Іртиша. На сході спостерігається розширення ареалу, включає пониззя Чулима, значну частину басейну Томі, північну частину Алтаю, основну частину басейну Бії. Ще східніші знаходження — в долині Єнісею і за Ангарою — вважаються заареальними, так само як і південнокрасноярські. Зустрічається також на північному заході Китаю і на заході Монголії.

Росте на струмкових низинних болотах, вкритих зеленим мохом, рідше — в сирих лісах, на галявинах і в заростях чагарників, а також по берегах водойм і на сирих луках. Іноді зустрічається по сирих днищах вапнякових кар'єрів. У Сибіру цей вид відрізняється різноманітною екологією. Найзвичайніший він по сирих місцях, заболоченим, заливним, солончаковокритим, солонцюватим лукам, лісовим, рямовим, кочкарним болотам. Зустрічається по берегах струмків і річок, у тому числі в уремах, а також у вогкуватих позадолинних розріджених осикових, березових і березово-соснових лісах.

Занесений до Червоної книги Росії (2008), а також до багатьох регіональних Червоних книг Російської Федерації: Алтайського краю (2006), Брянської області (2004), Вологодської області (2015), Володимирської області (2008), Івановської області (2010), Іркутської області (2010), Калузької області (2015), Кемеровської області (2010), Кіровської області (2014), Красноярського краю (2012), Курської області (2013), Ленінградської області (2015), Москви (2011), Московської області (2008), Новгородської області (2011), Новосибірської області (2008), Омської області (2005), Оренбурзької області (1998), Орловської області (2007), Пензенської області (2013), Псковської області (2014), Республіки Алтай (2007), Республіки Башкортостан (2011), Республіки Карелія (2007), Республіки Комі (2008), Республіки Марій Ел (2013), Республіки Тива, Республіки Хакасія (2012), Рязанської області (2011), Самарської області (2007), Санкт-Петербурга (2004), Саратовської області (2006), Смоленської області (1997), Тверської області (2006), Тюменської області (2004), Удмуртської республіки (2011).

Також включений до Червоних книг Латвії, Литви та Естонії.

Хімічний склад близький за до зозульок м'ясо-червоних.

• Список видів роду Зозульки

• Власова Н. В., Доронькин В. М., Золотухин Н. И., Ковтонюк Н. К., Малышев Л. И., Иванова Е. В., Фризен Н. В. Флора Сибири (в 14 томах). Araceae — Orchidaceae. Под ред. д-ра биол. наук Малышева Л. И. и д-ра биол. наук Г. А. Пешковой. — Новосибирск: Наука, 1987. Том 4.- 247 с. ISBN 5-02-028894-2 (рос.)

• Электронный каталог сосудистых растений Азиатской России [Електронний каталог судинних рослин Азіатської Росії]. Биоразнообразие животного и растительного мира Сибири ((рос.)) . Электронная библиотека Сибирского отделения РАН. Архів оригіналу за 22 грудня 2015. Процитовано 21.12.2015.
• Ареалы лекарственных и родственных им растений СССР [Ареали лікарських і споріднених ним рослин СРСР] (PDF). Атлас / под ред. В. М. Шмидта. - Л.: Изд-во Ленингр. ун-та, 1990. - 224 с. ((рос.)) . Архів оригіналу (PDF) за 15 лютого 2017. Процитовано 21.12.2015.
• Пальцекорник балтийский (Dactylorhiza baltica Orchis baltica Klinge Nevski). Красная книга России. Растения ((рос.)) . Архів оригіналу за 8 березня 2016. Процитовано 21.12.2015.
• Сосудистые растения в Красной книге Московской области [Судинні рослини в Червоній книзі Московської області]. Официальная Интернет-версия Красной книги Московской области ((рос.)) . Архів оригіналу за 29 квітня 2020. Процитовано 21.12.2015.
• Пальчатокоренник (Dactylorhiza) сем. Орхидные [Зозульки (Dactylorhiza) родина Орхідні]. Энциклопедия декоративных садовых растений ((рос.)) . Архів оригіналу за 29 травня 2009. Процитовано 21.12.2015.

• http://msubiology.info/shipunov/author/shipunov2005a.pdf [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
• http://www.tropicos.org/Name/23500166 [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
• Dactylorhiza baltica (Turcz. ex Lindl.) Soo на сайті «Плантариум» (рос.)
• http://www.latvijasdaba.lv/augi/dactylorhiza-baltica-klinge-niorlova/ [Архівовано 22 грудня 2015 у Wayback Machine.]
• http://www.orhidee.ee/index.php?id=23 [Архівовано 27 листопада 2015 у Wayback Machine.]