Полин
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Полин | |
|---|---|
| |
| Artemisia abrotanum | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Айстроцвіті (Asterales) |
| Родина: | Айстрові (Asteraceae) |
| Підродина: | Айстрові (Asteroideae) |
| Триба: | Anthemideae |
| Рід: | Полин (Artemisia) L. |
| Види | |
 Вікісховище: Artemisia
| |
Полин, або нехворощ (Artemisia) — рід рослин родини айстрових (Asteraceae). Представники — багаторічні, рідше однорічні трави чи напівкущі. Листки перистороздільні, іноді суцільні. Квітки дрібні, відтінків жовтого й червоного, зібрані в кошик. Плід — ципсела (вид сім'янки). Поширені в усій Євразії, більшій частині Америки й Африки; ростуть у сухих місцях проживання. Багато видів є добре відомими лікарськими рослинами; також використовуються як пасовищні рослини; є й декоративні види.
Термін Artemisia невизначеної етимології. Найбільше вважають, що назва роду присвячена грецькій богині полювання Артеміді чи цариці Артемізії († 350 до н.е.). Припускається також посилання на дгр. artemes — «здоровий» з натяком на лікувальні властивості рослин роду[1]. Назва полин праслов'янського походження, переконливої етимології немає; найбільш прийнятне пов'язання з poleti — «палати» й paliti — «палити», бо полин спалювали для профілактичного обкурювання від епідемій. Назва нехворощ праслов'янського походження, утворена з частки не й кореня хвор, оскільки вважалося, що нехворощ допомагає від багатьох недуг[2].
Це однорічні, дворічні чи багаторічні трав'яні рослини, кущі й напівкущі, у висоту 3–350 см, зазвичай ароматні (рідко ні). Стебла 1–10+, зазвичай прямовисні, зазвичай розгалужені, безволосі чи волохаті. Листки чергові, перисті, рідше пальчасто розділені або цільні; прикореневі чи прикореневі та стеблові; на ніжках чи сидячі. Квіткові голови зазвичай дископодібні (іноді інші), у відносно широких волотистих чи у відносно вузьких волотеподібних, китицеподібних чи колосоподібних первинних суцвіттях. Обгортки приквітків дзвоноподібні, кулясті, яйцеподібні чи дзиґоподібні, у діаметрі 1.5–8 мм. Приквітків 2–20+ у 4–7 рядах, чітко виражені (зазвичай від зеленого до білувато-зеленого забарвлення) від яйцюватої до ланцетної форми, нерівні, по краях та верхівкам зазвичай зелені чи білі, рідко темно-коричневі чи чорні. Променевих квіточок 0 (периферійних маточкових квіточок у дископодібних головах зазвичай 1–20, їхні віночки ниткоподібні). Дискових квіточок 2–20(30+), двостатеві і плідні чи функціонально тичинкові; віночки зазвичай блідо-жовті, рідше червоні, трубки ± циліндричні, горловини субкулясті чи воронкоподібні, часток 5. Ципсели коричневі, зворотно-яйцюваті, яйцюваті, субциліндричні чи довгасті, ребер 0 (і грані дрібносмугасті) чи 2–5, грані зазвичай безволосі, рідше волохаті, часто залозисті; папус зазвичай відсутній (іноді дрібний)[3][4][5].
Види роду Artemisia в основному запилюються вітром, але іноді їх можуть відвідувати комахи, які поїдають пилок[6]. Вважається, що перехресне запилення є правилом, але може статися й самозапилення[7]. Розмноження здійснюється виключно шляхом плідного насіннєвого виробництва, коли на одну рослину виробляється до мільйона насінин[8].
В основному види полину зростають у північній півкулі — Північна Америка, Північна Африка, Євразія, Лише кілька видів зустрічаються в Південній Америці та Африці (за межами тропічних екваторіальних площ). Деякі види інтродуковані до Південної Америки та до Австралії. Ростуть як правило в сухих чи напівсухих місцях проживання[3][5].
Багато видів є добре відомими лікарськими рослинами. Деякі види полину мають відомі харчові застосування (зокрема, Artemisia abrotanum, A. absinthium, A. dracunculus, A. vulgaris). Полини мають інсектицидні властивості. Деякі використовуються для стабілізації піску в пустельних і напівпустельних районах чи як трава для годівлі худоби. Практично всі види містять багато гірких речовин та ефірних олій[4][9].
За різними класифікаціями до роду включають 200—500 видів (докладніше див. Список видів роду полин).
В Україні ростуть (рідні + натуралізовані види)[10][5]:
- Artemisia abrotanum — полин Боже дерево (можливо інтродукований)
- Artemisia absinthium — полин гіркий
- Artemisia annua — полин однорічний
- Artemisia alpina
- Artemisia arenaria — полин пісковий
- Artemisia argyi — полин д'Арґі (натуралізований)
- Artemisia armeniaca — полин вірменський
- Artemisia austriaca — полин австрійський
- Artemisia campestris — полин-нехворощ
- Artemisia dracunculus — полин-естрагон
- Artemisia dzevanovskyi — полин Дзевановського
- Artemisia glauca — полин сизий
- Artemisia hololeuca — полин білоповстий
- Artemisia lercheana (Artemisia lerchiana [orth. var.]) — полин Лерхе
- Artemisia marschalliana — полин Маршалла
- Artemisia nutans — полин пониклий
- Artemisia pontica — полин причорноморський
- Artemisia salsoloides — полин кураєвий
- Artemisia santonicum — полин солонцевий
- Artemisia scoparia — полин мітлистий
- Artemisia taurica — полин кримський
- Artemisia tournefortiana — полин Турнефора (натуралізований)
- Artemisia umbrosa — полин затінковий (натуралізований)
- Artemisia vulgaris — полин звичайний типовий
-
ілюстрація виду Artemisia cina -
абсент -
Східноазійські рисові коржі з інгредієнтом полину -
полин як частина ландшафтно-дизайнерського рішення
- ↑ Nel mondo della natura. Enciclopedia di scienze naturali, VI, Botanica [I], Milano, Motta, 1962, p. 195.
- ↑ Етимологічний словник української мови : в 7 т. / редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 1989. — Т. 4 : Н — П / укл.: Р. В. Болдирєв та ін. ; ред. тому: В. Т. Коломієць, В. Г. Скляренко. — С. 82, 489. — ISBN 966-00-0590-3.
- ↑ а б Artemisia. Flora of North America. efloras.org. Процитовано 27.03.2022. (англ.)
- ↑ а б Artemisia. Flora of China. efloras.org. Процитовано 27.03.2022. (англ.)
- ↑ а б в Artemisia. Plants of the World Online. Kew Science. Процитовано 27.03.2022. (англ.)
- ↑ Knuth P. Handbook of flower pollination. — Oxford : Clarendon Press, 1908. — Т. 2. — 705 с. (англ.)
- ↑ Mulligan, G. A., & Findlay, J. N. Reproductive systems and colonization in Canadian weeds // Canadian Journal of Botany. — 1970. — Вип. 48. — № 5. — С. 859, 860. (англ.)
- ↑ Stevens, O. A. The number and weight of seeds produced by weeds // American Journal of Botany. — 1932. — С. 784–794. (англ.)
- ↑ Artemisia. Useful Temperate Plants Database. Процитовано 27.03.2022. (англ.)
- ↑ Artemisia // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
Бойко А. В. Особенности распространения видов рода Artemisia L. флоры Украины // Промислова ботаніка. Збірник наукових праць. — Донецьк: Донецький ботанічний сад НАН України. — 2013. — Вип. 13. — 328 с.
- Полин // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 358–363. — ISBN 5-88500-055-7.
- Полин // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 66, 145, 157.
|
Це незавершена стаття про айстрові. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
