For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for G (латиниця).

G (латиниця)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

G
Латинська абетка
A B C D E F G
H I J K L M N
O P Q R S T U
V W X Y Z
Додаткові і варіантні знаки
À Á Â Ã Ä Å Æ
Ā Ă Ą Ȧ
Ɓ Ƀ Ç Ć Ĉ Ċ Ȼ
Č Ɗ Ď Ð,ð Ɖ,ɖ Đ,đ È
É Ê Ë Ē Ė Ę Ě
Ə Ɠ Ĝ Ğ Ġ Ģ Ƣ
Ĥ Ħ Ì Í Î Ï
Ī Į İ I IJ Ĵ Ķ
Ǩ Ƙ Ļ Ł Ĺ
Ľ Ŀ LJ Ñ Ń Ņ Ň
Ɲ Ƞ Ŋ NJ Ò Ó
Ô Õ Ö Ǫ Ø Ő Œ
Ơ Ƥ Ɋ ʠ Ŕ Ř Ɍ
ß ſ Ś Ŝ Ş
Š Þ Ţ Ť Ŧ Ⱦ Ƭ
Ʈ Ù Ú Û Ü Ū
Ŭ Ů Ű Ų Ư Ŵ
Ý Ŷ Ÿ Ɏ Ƴ
Ȥ Ź Ż Ƶ Ž        

G, g («ґе») — сьома літера латинського алфавіту, присутня практично в усіх графічних системах на його основі.

Історія

[ред. | ред. код]

Літера g впроваджена до латинської абетки в докласичний період як графічний варіант літери c: для розрізнення звуків /ɡ/ і /k/, що доти позначалися однією c. Винахідником літери вважається вільновідпущеник Спурій Карвілій Руґа (Spurius Carvilius Ruga)[1], перший римлянин, який відкрив приватну школу (близько 230 р. до н. е.). У цей час запозичена ще з етруського алфавіту k виходить з ужитку, а c, що передавала /ɡ/ і /k/, починає передавати тільки /k/ (у будь-яких позиціях).

Положення літери g в абетці Руґи вказує на те, що абетковий порядок, пов'язаний з числовими значеннями букв згідно з грецькою системою, зберігав важливість і в III ст. до н. е. Згідно з деякими письмовими свідченнями, у ранній латинській абетці сьомою літерою була z, вилучена десь на початку III ст. до н. е. цензором Аппієм Клавдієм, який знайшов її безсмачною і чужоземною[2].

Назва і вимова

[ред. | ред. код]

Часто, але не завжди, позначає звук [g] — дзвінкий м'якопіднебінний проривний приголосний.

Називається в латинській та німецькій мовах «ґе», у французькій мові — «же», в англійській мові — «джі», в іспанській мові — «хе».

В українській абетці

[ред. | ред. код]

Літера g використовувалася в деяких системах українського правопису для передачі звука /g/, який зараз позначається буквою ґ[3] (gраты, gроно, проgресъ, Gанжа, Gалаgанъ). У 19 столітті цю літеру вживали Амвросій Метлинський (1839), Левко Боровиковський («Байки й прибаютки», 1852), Пантелеймон Куліш («Граматка», 1857, та ін.), видавці журналу «Основа» (1861—1862), упорядник збірника «Українські приказки, прислів'я і таке інше» М. Номис (1864). Останнім прихильником цього варіанту запису був харківський літератор М. Лободовський, який 1910 р. обстоював латинську літеру, бо «і чепурна, і навчає чужої мови букву».

Інше вживання

[ред. | ред. код]

Велика літера

[ред. | ред. код]

Мала літера

[ред. | ред. код]

Лігатури

[ред. | ред. код]

Способи кодування

[ред. | ред. код]

В юнікоді прописна G записується U+0047 , а мала g — U+0067.

Код ASCII для великої G — 71, для малої g — 103; або у двійковій системі 01000111 та 01100111, відповідно.

Код EBCDIC для великої G — 199, для малої g — 135.

NCR код HTML та XML — «G» та «g» для великої та малої літер відповідно.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Gnanadesikan, Amalia E. (13 вересня 2011). The Writing Revolution: Cuneiform to the Internet (англ.). John Wiley & Sons. ISBN 9781444359855.
  2. Encyclopaedia Romana. Архів оригіналу за 1 липня 2019. Процитовано 3 травня 2019.
  3. Лащенко Христина. Вживання букв ґ/кг (чи інших написань) в історичному розвитку мови [Архівовано 22 березня 2018 у Wayback Machine.]. — Перекладацька Майстерня 2000—2001.

Посилання

[ред. | ред. код]
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
G (латиниця)
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?