Ярмолинецький район
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Ярмолинецький район | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| адміністративно-територіальна одиниця | |||||
| |||||
| |||||
Колишній район на карті  Хмельницька область
| |||||
| Основні дані | |||||
| Країна: |  Україна
| ||||
| Область: | Хмельницька область
| ||||
| Код КОАТУУ: | 6825800000 | ||||
| Утворений: | 1923 | ||||
| Ліквідований: | 2020 | ||||
| Населення: | ▼ 28 322 (01.01.2019) | ||||
| Площа: | 898 км² | ||||
| Густота: | 31,54 осіб/км² | ||||
| Тел. код: | +380-3843 | ||||
| Поштові індекси: | 32100—32165 | ||||
| Населені пункти та ради | |||||
| Районний центр: | смт. Ярмолинці | ||||
| Селищні ради: | 1 | ||||
| Сільські ради: | 29 | ||||
| Смт: | 1 | ||||
| Села: | 59 | ||||
| |||||
| Мапа району | |||||
| Районна влада | |||||
| Голова ради: | Копицяк Лаврентій Францович | ||||
| Голова РДА: | Гуменюк Василь Васильович[1] | ||||
| Вебсторінка: | Ярмолинецька РДА Ярмолинецька райрада | ||||
| Адреса: | 32100, Хмельницька обл., Ярмолинецький р-н, смт. Ярмолинці, пл. 600-річчя Ярмолинець, 1 | ||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
|
| |||||
Ярмолине́цький райо́н — колишній район у Хмельницькій області. Центр — смт Ярмолинці.
У районі 1 селищна і 29 сільських рад; 1 селище міського типу і 59 сіл.
28—29 жовтня 1921 р. під час Листопадового рейду через Кадиївку, Ярмолинці, Сутківці, Баранівку теперішнього Ярмолинецького району проліг шлях Подільської групи (командувач Михайло Палій-Сидорянський) Армії Української Народної Республіки.
Район утворений 7 березня 1923 року як Ермолинецький. Розташований у центральній частині Хмельницької області у верхів'ї річки Ушиця. Центром району Ярмолинці стали ще у 1923 році, а у селище міського типу перетворилися у 1958 році в результаті приєднання сіл Березівка, Буринці, Грабина.
05.02.1965 Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Проскурівську сільраду Дунаєвецького району до складу Ярмолинецького району.[2]
2020 року район було ліквідовано і приєднано до Хмельницького району.
| Хмельницький район | Деражнянський район | |
| Городоцький район | 
|
Віньковецький район |
| Дунаєвецький район |
Район займав вигідне географічне положення. Звідси продовжують свій біг головні автомобільні дороги і залізниці Волино—Подільській височині на захід, південь і північ, по яких у давнину проходили важливі торгові шляхи, звідси прокладені туристичні траси на Волинь, Київ, Одесу, Буковину, Карпати та європейські країни.
Ярмолинецький район через територіально—адміністративні зміни остаточно утворився у 1956 році при об'єднанні Солобковецького, Михайлівського та Ярмолинецького районів.
Територія району представлена полого—хвилястою поверхнею сильно пересічене долинами невеликих річок, ярів, балок, улоговин. Клімат району помірно — континентальний. Середньорічна температура повітря становить +6, −6 °C о. Середня максимальна в літі температура коливається в межах 28—30 °C, мінімальна зимова — 31 °C. Середньомісячна кількість опадів коливається в межах 520 — 580 мм/рік. Серед ґрунтів поширеними є: темно-сірі, сірі лісові, що займають 51,2 %, чорноземи типові, звичайні — 39,6 %, лугові та дернові — 0,4 %.
Гідрографія району представлена річками Ушиця, Вовк, які відносяться до басейну річки Дністер. Рослинність району представлена лісостеповою рослинністю, з переважанням дерев'янистих — трав'янистих асоціацій. Серед трав'янистих видів переважають: пирій повзучий, тонконіг звичайний, лучний, конюшина повзуча, подорожник, хвощ польовий, тимофіївка, лобода біла, осока. Серед дерев'янистих видів поширеними є дуб, граб, береза, вільха а також сосна, ялиця.
Зелений.
Євеліна , Соколівщина, Чорний Ліс.
Алея каштана і бука європейського, Біогрупа екзотичних дерев, Дуб звичайний (урочище Загинці), Дуб звичайний (кв. 20), Дуб черешчатий, Липова алея.
Вербківський, Виноградівський, Лугівський, Куявський, Скаржинецький, Шарівський.
Національний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:
| Національність | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українці | 38345 | 97,82 % |
| росіяни | 524 | 1,34 % |
| молдовани | 68 | 0,17 % |
| поляки | 62 | 0,16 % |
| білоруси | 51 | 0,13 % |
| інші | 151 | 0,39 % |
Мовний склад населення за даними перепису 2001 року[3]:
| Мова | Кількість осіб | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 38462 | 98,11 % |
| російська | 569 | 1,48 % |
| молдовська | 47 | 0,12 % |
| вірменська | 47 | 0,12 % |
| білоруська | 19 | 0,05 % |
| інші | 57 | 0,15 % |
25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Ярмолинецького району були створені 62 виборчі дільниці. Явка на виборах складала — 72,14 % (проголосували 20 320 із 28 167 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Петро Порошенко — 51,96 % (10 558 виборців); Юлія Тимошенко — 20,68 % (4 202 виборців), Олег Ляшко — 11,38 % (2 312 виборців), Анатолій Гриценко — 5,18 % (1 053 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 1,22 %. [4]
- ↑ Розпорядження Президента України від 20 лютого 2020 року № 129/2020-рп «Про призначення В.Гуменюка головою Ярмолинецької районної державної адміністрації Хмельницької області»
- ↑ Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР». Архів оригіналу за 1 липня 2018. Процитовано 7 листопада 2016.
- ↑ а б Розподіл населення за національністю та рідною мовою, Хмельницька область (осіб) - Регіон, Національність, Рік , Вказали у якості рідної мову. Архів оригіналу за 12 лютого 2018. Процитовано 2 квітня 2017.
- ↑ ПроКом, ТОВ НВП. Центральна виборча комісія - ІАС "Вибори Президента України". www.cvk.gov.ua. Архів оригіналу за 27 лютого 2018. Процитовано 15 березня 2016.
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ярмолинецький район |
- https://web.archive.org/web/20130522154634/http://yarmrda.com.ua/ Ярмолинецька районна державна адміністрація]
- Верига Василь. Листопадовий рейд 1921 року. — Київ: Видавництво «Стікс», 2011.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| ||||||||
| |||||||||||
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
