Щебрешин
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Щебрешин Szczebrzeszyn | ||||
|---|---|---|---|---|
| ||||
 | ||||
 | ||||
| Основні дані | ||||
| 50°41′ пн. ш. 22°58′ сх. д. / 50.683° пн. ш. 22.967° сх. д.Координати: 50°41′ пн. ш. 22°58′ сх. д. / 50.683° пн. ш. 22.967° сх. д. | ||||
| Країна |
 Польща | |||
| Регіон | Люблінське воєводство | |||
| Площа | 29,12 км² | |||
| Населення | ▼ 4 964 (01.01.2020) | |||
| · густота | 180 (2008[1]) осіб/км² | |||
| Висота НРМ | 230 м | |||
| Телефонний код | (48) 84 | |||
| Часовий пояс | UTC+1 і UTC+2 | |||
| Номери автомобілів | LZA | |||
| GeoNames | 757452 | |||
| OSM | ↑3111925 ·R (Ґміна Щебрешин) | |||
| SIMC | 0987934 | |||
| Поштові індекси | 22-460 | |||
| Міська влада | ||||
| Вебсайт | szczebrzeszyn.pl | |||
| Мапа | ||||
 | ||||
|
| ||||
|
| ||||
 Щебрешин у Вікісховищі | ||||
Щебрешин (пол. Szczebrzeszyn) — місто у східній Польщі, на річці Вепр. Належить до Замойського повіту Люблінського воєводства. Населення — 5 294 (2011).
Місто існувало ще в часи Русі. Про це свідчать знахідки поселення десятого століття на Замковому пагорбі. Належало до Галицько-Волинської держави. При розкопках в Успенській церкві знайдено фундаменти першого романського храму ХІІ ст. з напівкруглою апсидою[2].
Місто також згадане в акті польського короля Казімежа III 1352 р. як «руське місто»[3][4]. З 1366 року — під Польщею, як і вся Холмсько-Белзька земля, якою володів князь Юрій Наримунтович[5].
За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у місті переважно проживали польськомовні римо-католики, меншою мірою — греко-католики, які також розмовляли польською[6].
За Берестейським миром 1918 року, знаходилося на кордоні Української держави.
Розпорядженням міністра внутрішніх справ 28 березня 1934 р. територія міста розширена шляхом вилучення з сільської ґміни Сулів фільварку Бодачів і фабричного селища цукроварні Клеменса та приєднання їх до міста[7].
- Православна церква Успіня Богородиці, збудована у XVI ст. на фундаментах більш ранньої романської споруди. До прийняття унії була православною. Після цього була перебудована в стилі латинської архітектури. В 1938 році була внесена до списку церков, які підлягали знищенню, проте завдяки протестам місцевої інтелігенції вціліла до наших днів. В церкві збереглися оригінальні розписи.
Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[8][9]:
| Загалом | Допрацездатний вік |
Працездатний вік |
Постпрацездатний вік | |
|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | 2508 | 482 | 1782 | 244 |
| Жінки | 2786 | 475 | 1655 | 656 |
| Разом | 5294 | 957 | 3437 | 900 |
Щебрешин широко відомий у Польщі завдяки популярній скоромовці «W Szczebrzeszynie chrząszcz brzmi w trzcinie, i Szczebrzeszyn z tego słynie» (фрагмент вірша «Хрущ» Яна Бжехви), яка є універсальним тестом на добре володіння польською орфоепією (в українській мові відповідники — слова «паляниця» та «горобець»).
- Юзеф Брандт (1841—1915) — польський художник-реаліст.
- Адам Василевський — президент Любліна.
- Пйотр Красний (нар. 1966) — польський історик мистецтва, доктор габілітований.[10]
- ↑ Населення, площа та густота за даними Центрального статистичного офісу Польщі. Powierzchnia i ludność w przekroju terytorialnym w 2007. [1].
- ↑ Парнікоза, Іван (21.06.2017). Холм та Холмщина – подорож для українця. Частина 2: Княжий Холм. h.ua (українська) . h.ua. Архів оригіналу за 16 червня 2017. Процитовано 21.06.2017.
- ↑ Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 39.
- ↑ 5-й том видання «Akta grodzkie i ziemskie»
- ↑ Грушевський М. Історія України-Руси. — Т. IV. — С. 47.
- ↑ Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 369-370. (рос. дореф.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 28 marca 1934 r. o zmianie granic miasta Szczebrzeszyna w powiecie zamojskim, województwie lubelskiem. [Архівовано 28 грудня 2016 у Wayback Machine.] (пол.)
- ↑ GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
- ↑ Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
- ↑ prof. dr hab. Piotr Krasny [Архівовано 15 грудня 2016 у Wayback Machine.]. (пол.)
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Szczebrzeszyn // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 827. (пол.)
|
Це незавершена стаття з географії Польщі. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
 | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
Міста Люблінського воєводства | |
|---|---|
| Адміністративний центр | |
| Повітові міста | Біла Підляська • Білгорай • Володава • Грубешів • Замостя • Красностав • Красник • Ленчна • Луків • Любартів • Ополе-Любельське • Парчів • Пулави • Радинь-Підляський • Рики • Свідник • Томашів • Холм • Янів-Любельський |
| Гмінні міста | Аннополь • Белжиці • Бихава • Демблін • Звежинець • Казімеж-Дольний • Коцьк • Краснобрід • Лащів • Любича-Королівська • Межиріччя • Наленчув • Острів-Любельський • Понятова • Пяски • Рейовець • Рейовець-Фабричний • Селище • Сточек-Луковський • Тарногород • Тереспіль • Тишівці • Фрамполь • Щебрешин • Юзефув |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
