Чудакова Маріетта Омаровна
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Маріетта Чудакова | |
|---|---|
| рос. Мариэтта Омаровна Чудакова | |
.jpg) | |
| Ім'я при народженні | Маріетта Омарівна Чудакова |
| Народилася | 2 січня 1937[1] Москва, РРФСР |
| Померла | 20 листопада 2021 (84 роки) Москва, Росія ·коронавірусна хвороба 2019 (COVID-19)[2] |
| Поховання | Востряковський цвинтар |
| Громадянство |  СРСР→ Росія |
| Діяльність | літературний критик, письменниця, історик літератури, літературознавиця, викладачка університету, літературознавець |
| Галузь | літературознавство[3], історія літератури[3], текстологія[3] і творче та професійне письмоd[3] |
| Alma mater | Філологічний факультет МДУd (1959) |
| Науковий ступінь | доктор філологічних наук[d] (1980) |
| Відомі учні | Anna Gerasimovad |
| Знання мов | російська[4][3][5] |
| Заклад | Літературний інститут імені Горького |
| Членство | Європейська академія[6] |
| Роки активності | з 1958 |
| Брати, сестри | Selim Khan-Magomedovd |
| У шлюбі з | Чудаков Олександр Павлович |
| IMDb | ID 3381363 |
Маріе́тта Ома́рівна Чудако́ва, до шлюбу Хан-Магомедова (2 січня 1937, Москва, Російська РФСР — 21 листопада 2021) — російська літературознавиця, текстологиня, історикиня, доктор філологічних наук, критикиня, письменниця, публіцистка, мемуаристка, громадська діячка.
Була четвертою дитиною в сім'ї. Батько — інженер Омар Курбанович Хан-Магомедов, табасаранець, випускник Тимірязівської сільськогосподарської академії. Мати — Клавдія Василівна Махова, уродженка села Вишеньки Суздальського повіту, педагогиня дошкільної освіти, авторка книги «Просто щастя», історії виховання її дітей. Брати Чудакової — Джан-Булат (1925-1983), Селім ; сестри — Бела та Інна. Селім Хан-Магомедов (1928-2011) згодом став відомим архітектором та істориком архітектури; Інна Мішина — директоркою Московського музею Булгакова в "Поганій квартирі" з 2007 по 2012 рік.
Закінчила московську школу № 367, 1959 року — філологічний факультет МДУ.
Почала публікуватися 1958 року.
В 1959-1961 в одній з московських шкіл викладала російську мову та літературу.
В 1964 після закінчення аспірантури захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук на тему «Творчість Еффенді Капієва».
В 1965—1984 роках працювала у відділі рукописів Державної бібліотеки СРСР ім. Леніна. Лауреатка Премії московського комсомолу (1969). З 1970 — членкиня Спілки письменників СРСР. В 1980 році захистила дисертацію на здобуття наукового ступеня доктора філологічних наук за темою «Друкована книга і рукопис: взаємодія в процесі створення і функціонування (На матеріалі художньої прози та науки про літературу 1920-1930-х рр.)».
З 1985 почала викладати в Літературному інституті ім. Горького, де працювала на кафедрі новітньої російської літератури. З 1988 як візит-професор викладала в деяких американських і європейських університетах. З 1991 — членкиня Європейської Академії.
Померла 21 листопада 2021 року на 85-му році життя від коронавірусної інфекції [7]
Чоловік — літературознавець і письменник Олександр Чудаков (1938-2005).
Дочка Марія закінчила МДУ [8] .
Вже за часів реформ М. С. Горбачова почала активно критикувати радянський лад. У серпні 1993 року серед групи 36 літераторів підписала звернення з вимогою провести дострокові вибори Верховної ради Росії [9] . 15 вересня Б. н. Єльцин запросив авторів листа на дачу. Після зустрічі Чудакова писала: «Потрібен прорив!.. Сила не суперечить демократії — їй суперечить лише насильство...» [10] [11].
У жовтні 1993 року на підтримку розгону Верховної Ради Чудакова підписала «Лист 42-х».
У 1994—2000 роках працювала у складі Президентської ради (консультативного органу за президента РФ), а також входила до Комісії з питань помилування при президенті РФ.
У 2006 році створила громадську організацію «ВІНТ», яка об'єднує ветеранів «гарячих точок» та представників інтелігенції. В цей же час зробила кілька поїздок Росією з культурно-просвітницькими та громадськими цілями — читала лекції, доставляла в бібліотеки деяких міст свіжі книги та ін. [12]
2007 року увійшла до першої трійки кандидатів партії УПС на виборах до Держдуми [13]. УПС не подолала 5% бар'єр, отримавши менше 1% голосів виборців.
У 2008 ввішла до Вищої ради партії «Правое дело».
У квітні 2010 року підписала звернення російської опозиції «Путін має піти».
У березні 2014 року підписала лист «Ми з Вами!» на підтримку України.
У травні 2018 приєдналась до заяви російських літераторів на захист українського режисера Олега Сенцова, незаконно засудженого у РФ[14].
Є авторкою понад 200 наукових праць та статей в галузі історії літератури XX століття, історії філологічної науки та літературної критики. Основна сфера дослідницьких інтересів — історія російської літератури радянського періоду (особливо творчість М. Булгакова, Є. Замятіна, М. Зощенка, М. Козирєва), поетика, історія російської філологічної науки, архівознавство (архівна справа та її історія), текстологія [15].
Була головою Всеросійського булгаківського фонду, а також відповідальною редакторкою Тинянівських збірок.
З кінця 1980-х років, поряд з історико-літературною роботою, багато писала про гострі політичні та соціальні питання.
- Эффенди Капиев. — М.: Молодая гвардия, 1970. — 240 с.
- Мастерство Юрия Олеши. — М.: Наука, 1972. — 100 с.
- Беседы об архивах. — М.: Молодая гвардия, 1975. — 222 с.
- Поэтика Михаила Зощенко. — М.: Наука, 1979. — 200 с.
- Беседы об архивах. 2-е изд., испр. — М.: Молодая гвардия, 1980. — 224 с.
- Рукопись и книга. Рассказ об архивоведении, текстологии, хранилищах рукописей писателей. — М.: Просвещение, 1986. — 176 с.
- «И книги, книги…» : О М. А. Булгакове / М. Чудакова // «Они питали мою музу…»: книги в жизни и творчестве писателей.- М.: Книга, 1986.- с. 219—247
- Жизнеописание Михаила Булгакова. — М.: Книга, 1988. — 495 с.
- Жизнеописание Михаила Булгакова [Архівовано 7 листопада 2021 у Wayback Machine.]. 2-е изд., доп. — М.: Книга, 1988. — 671 с.
- Избранные работы. Т. 1. Литература советского прошлого. — М.: Языки славянской культуры, 2001. — 468 с.
- Новые работы. 2003—2006. — М.: Время, 2007. — 560 с.
- Литература в школе: читаем или проходим?. — М.: Время, 2013. — 288 с.
- Нехорошая лестница. — М.: Государственный музей М. А. Булгакова, 2009. — 24 с.
- Булгаков и Пастернак. — М.: Государственный музей М. А. Булгакова, 2010. — 24 с.
- Мирные досуги инспектора Крафта. Рассказы. — М.: ОГИ, 2005. — 112 с.
- Дела и ужасы Жени Осинкиной. Путешествие в трёх томах, а также последующие необычные, ужасные и счастливые истории, случившиеся с ней самой и её друзьями. — М.: Время, 2005—2007. — 317 с. (кн. 1); 383 с. (кн. 2); 305 с. (кн. 3).
- Не для взрослых. Время читать! Полка первая. — М.: Время, 2009. — 208 с. — ISBN 978-5-9691-0462-4.
- Не для взрослых. Время читать! Полка вторая. — М.: Время, 2009. — 208 с. — ISBN 978-5-9691-0463-1.
- Не для взрослых. Время читать! Полка третья. — М.: Время, 2011. — 256 с. — ISBN 978-5-9691-0700-7.
- Егор: Биографический роман [Архівовано 5 листопада 2021 у Wayback Machine.]. Книжка для смышлённых людей от десяти до шестнадцати лет. — М.: Время, 2012. — 592 с. — ISBN 978-5-9691-0761-8.
- ↑ Internet Speculative Fiction Database — 1995.
- ↑ https://www.rferl.org/a/russia-covid-deaths-record-high/31571777.html
- ↑ а б в г д Czech National Authority Database
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ https://www.ae-info.org/ae/User/Chudakova_Marietta
- ↑ Скончалась филолог и общественный деятель Мариэтта Чудакова. Архів оригіналу за 21 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
- ↑ М. О. Чудакова в биографической энциклопедии Биография.ру [Архівовано 31 серпня 2009 у Wayback Machine.].
- ↑ Москва. Осень-93: Хроника противостояния. — М.: Республика, 1994. — С. 6.
- ↑ Шохина В. Президент и интеллигенция [Архівовано 7 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Независимая газета. — 6 января 2000.
- ↑ Шохина В. На всех парах через болото [Архівовано 7 листопада 2021 у Wayback Machine.] // Независимая газета. — 27 октября 2000.
- ↑ М. О. Чудакова в Лентапедии [Архівовано 5 листопада 2021 у Wayback Machine.].
- ↑ Съезд СПС утвердил федеральную «тройку» [Архівовано 24 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- ↑ Литераторы и ученые выступили с заявлением «Спасти Олега Сенцова» [Архівовано 27 травня 2018 у Wayback Machine.] // Троицкий вариант, 21.05.2018
- ↑ Краткая биография. Архів оригіналу за 5 листопада 2021. Процитовано 21 листопада 2021.
- Грани. Ру / Чудакова [Архівовано 23 липня 2014 у Wayback Machine.]
- Мариэтта Чудакова на сайте «Грани-ТВ» [Архівовано 8 травня 2021 у Wayback Machine.]
- Чудакова Маріетта Омаровна в «Журнальній залі»
- Публикации [Архівовано 5 листопада 2021 у Wayback Machine.] в «Русском журнале»
- Выхода нет: Способствовали ли диссиденты развалу Союза? [Архівовано 8 листопада 2021 у Wayback Machine.] //«Эхо Москвы»
- [1][Архівовано 25 січня 2011 у Wayback Machine.]
- Мариэтта Омаровна Чудакова
- Лекманов О. А. Из любви к человечеству (Мариэтта Чудакова. Новые работы) [Архівовано 5 листопада 2021 у Wayback Machine.]
- Фрумкина Р. М. Археология советской цивилизации [Архівовано 7 листопада 2021 у Wayback Machine.](рос.)
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
| Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво | |
|---|---|
| Генеалогія та некрополістика | |
| Література та бібліографія | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль | BIBSYS: 90514379 · BNE: XX1049166 · BNF: 125195827 · CiNii: DA0331162X · CONOR.BG: 13355621 · CONOR.SI: 114573923 · GND: 103183833 · GKG: /g/121rvsrf · ICCU: RAVV018866 · ISNI: 0000000108867897 · J9U: 987007304340605171 · LCCN: n81073688 · LIBRIS: fcrtqv3z2dn4794 · MAK: 9810551704005606 · NKC: jx20120807012 · NLI: 000158523 · NTA: 074392131 · NUKAT: n96020200 · RERO: 02-A021782242 · SELIBR: 105449, 361600 · SHARE: 546157 · SUDOC: 034439951 · VIAF: 34566151 |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
