Чибурданідзе Майя Григорівна
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Ма́йя Григо́рівна Чибурдані́дзе | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Країна |
 СРСР Грузія | |||
| Народження |
17 січня 1961 (63 роки) Кутаїсі | |||
| Титул |
чемпіонка світу (1978—1991) Гросмейстер | |||
| Піковий рейтинг |
2560 (січень 1988) | |||
| Нагороди та відзнаки | ||||
    | ||||
Ма́йя Григо́рівна Чибурдані́дзе (груз. მაია ჩიბურდანიძე, рос. Майя Григорьевна Чибурданидзе; 17 січня 1961, Кутаїсі) — раніше радянська, а тепер грузинська шахістка, гросмейстер серед чоловіків, 6-та чемпіонка світу серед жінок (1978—1991). Наймолодша чемпіонка світу в історії — здобула титул у віці 17 років. Нагороджена орденом Дружби народів. Почесна громадянка Тбілісі (2011)[1].
Закінчила Тбіліський медичний інститут за фахом в галузі кардіології.
У сім'ї Григорія Чибурданідзе всі діти грали в шахи. Старші учили молодших, а потім «невдячні» молодші перемагали старших. Так, восьмирічна Майя, яку навчив грати старший брат Реваз, незабаром почала обігравати сестру Ламару, студентку другого курсу політехнічного інституту.
Удома з успіхів Майї не дивувалися. У 3 роки вона навчилася читати, в 5 років легко проводила математичні дії з тризначними цифрами. У школі її вважали однією з найкращих учениць. Але особливо Майя полюбила шахи. І всі вільні години проводила в кутаїському Палаці піонерів. Навесні 1971 року 10-річна Майя стала чемпіонкою Грузії серед школярів.
Вже в 12 років Майю включили до складу команди СРСР в матчі з Югославією. Граючи з міжнародним майстром Ст. Калхбреннер, вона перемогла у всіх 4-х партіях. При цьому вела боротьбу в них по-різному: спокійно маневруючи в 1-й зустрічі, ефектно атакуючи — в 2-й, тонко провівши ендшпіль — в 3-й і, нарешті, блискуче комбінуючи в 4-й партії. Саме тоді гросмейстер Борислав Івков назвав Майю «жіночим Фішером».
Шахи стали для Майї не грою, а всім життям. Вже до 17 років вона зіграла близько 500 серйозних партій. До того часу Майя стала чемпіонкою СРСР, переможницею в матчах претенденток, суперницею чемпіонки світу Нони Гапріндашвілі. Такого в історії шахів ще не було.
1978 року на грузинському курорті Піцунда, на березі Чорного моря, відбувся матч Гапріндашвілі — Чибурданідзе. Він грався на більшість з 16 партій. Майя захопила лідерство вже на старті і зберегла його до кінця, здобувши перемогу з рахунком 8½:6½.
Наслідуючи приклад Нони, Мая часто почала виступати і в чоловічих турнірах. На традиційному міжнародному турнірі «Коста Каталана» в Барселоні восени 1979 року Майя поділила 1—3-ті місця з гросмейстером Едуардом Гуфельдом і міжнародним майстром Стефано Татаї[pl] (Італія).
Майя відстояла звання найсильнішої шахістки в чотирьох матчах — з Наною Александрією (1981), Іриною Левітіною (1984), Оленою Ахмиловською (1986) і Наною Іоселіані (1988)[2]. За ці роки вона досягла низки успіхів і в міжнародних чоловічих турнірах — Нью-Делі (1984) — 1-ше місце, Баня-Лука (1985) — 1-ше місце, Більбао (1987) — 3—4-те місце, Брюссель (1987) — 2-ге місце. У 1986 році Майя зіграла внічию матч із югославським гросмейстером Петаром Поповічем 4:4. Двома роками раніше вона стала чоловічим гросмейстером.
У 1991, зустрівши жорсткий опір нової претендентки — китайської шахістки Се Цзюнь, Майя поступилася званням першої шахістки планети.
У 2000-х роках майже відійшла від активних шахів, грала в середньому в одному турнірі на рік.
2016 року організувала в Грузії турнір із так званих «Maia chess» (шахи Майї): аби уникнути нудної домашньої дебютної підготовки гравці тягнули жереб і розпочинали гру вже в мітельшпілі із заданої позиції. Судді слідкували за тим, щоб упродовж турніру гравцеві не випав той самий дебют двічі. За перемогу давали 3 очки, за нічию — 1, за поразку — нуль[3]. На думку організаторів, такі правила роблять гру більш творчою та бойовою.
На цьому місці має відображатися графік чи діаграма, однак з технічних причин його відображення наразі вимкнено. Будь ласка, не видаляйте код, який викликає це повідомлення. Розробники вже працюють для того, щоби відновити штатне функціонування цього графіка або діаграми. |
- Гуфельд, Э. Семнадцать вёсен Майи: О М. Чибурданидзе .— М. : Физкультура и спорт, 1980. — 111 с.: ил.
- ↑ [Басилашвили, Иованна, Дель Бьянко и Салих Гуртаев стали почетными тбилисцами // Sputnik, 09.10.2011 (рос.). Архів оригіналу за 29 червня 2016. Процитовано 9 червня 2016. Басилашвили, Иованна, Дель Бьянко и Салих Гуртаев стали почетными тбилисцами // Sputnik, 09.10.2011 (рос.)]
- ↑ Mark Weeks. 1988 Women's World Championship. Архів оригіналу за 11 лютого 2010. Процитовано 4 грудня 2009.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 9 квітня 2022.
((cite web)): Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ Рейтинг Ело зі списків ФІДЕ. Джерело: fide.com (дані з 2001 року), benoni.de, olimpbase.org (дані 1971—2001 років)
- Персональна картка Майі Чибурданідзе на сайті ФІДЕ(англ.)
- Партії в базі ChessGames [Архівовано 20 січня 2011 у Wayback Machine.] (англ.)
- Чемпіонки світу з шахів(рос.)
- http://leksika.com.ua/18330813/ure/chiburdanidze [Архівовано 10 серпня 2016 у Wayback Machine.]
| Спорт | |
|---|---|
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
