Чернелицький замок
Брама замку
48°48′44″ пн. ш. 25°25′48″ сх. д. / 48.812333° пн. ш. 25.430222° сх. д. / 48.812333; 25.430222Координати: 48°48′44″ пн. ш. 25°25′48″ сх. д. / 48.812333° пн. ш. 25.430222° сх. д. / 48.812333; 25.430222
Тип	замок
Країна	Україна : ISO3166-1 alpha-3:UKR; ISO3166-1 цифровий:804;
Розташування	Чернелиця
Тип будівлі	замок
Архітектурний стиль	ренесанс
Будівник	родина Чарторийських
Будівництво	поч. 17 століття — 1659
Відомі мешканці	Ян Собеський
Стан	руїни
Чернелицький замок (Україна)
Чернелицький замок у Вікісховищі

Чернели́цький за́мок — пам'ятка архітектури XVII століття у містечку Чернелиця на Івано-Франківщині.

Будівництво замку почалось між 1607 та 1636 роками за ініціативою власниці Чернелиці, останньої з роду Язловецьких — Ядвіґи, дружини ротмістра Анджея Белжецького^[1].

Замок збудований коштом брацлавського воєводи Михайла Чарторийського у 1659 році. В 1672 та 1676 роках зазнав пошкоджень під час війни з турками (також татарами, волохами). По відбудові відігравав важливу роль під час польсько-турецької війни в 1683–1699 роках. Це була найбільша східна фортеця Речі Посполитої на правому березі Дністра. В часи молдавських походів Яна III Собеського замок був місцем зберігання провіанту і фуражу. Кілька разів тут зупинявся сам король.

Один із найактивніших учасників консерваторського уряду Галичини кінця XIX століття Олександр Чоловський так описував цю пам'ятку старовини:

Залишки замку займали земельний простір у 2,5 га. Кам'яні мури, що оточували цей простір, становили квадрат. Мури товщиною майже два метри, висотою 2,5 метра, з розміщеними в них бійницями, були значною перешкодою для ворога.

На рубежі XVIII–XIX століть замком володіли Ценські.

У 1892 році тодішній власник замку Самуель Мосберґ хотів замок перебудувати^[2]. Але розпорядженням Городенківського староства під загрозою покарання виконувати будь-які будівельні роботи заборонялось^[3].

Останні власники мешкали в замку до вересня 1939 року. Прихід радянської влади змінив статус історичної пам'ятки, що поступово перетворювалася на велику руїну, але формально охоронялася як пам'ятка архітектури Української РСР (№ 251)^[4].

Чернелицький замок займає квадратну ділянку площею 2 гектари і збудований за новою бастіонною системою. Його оборонні мури сягають 6-метрової висоти, товщиною до 2,5 м, у них є бійниці для вогнепальної зброї. По кутах замку розташовані чотири гострокутні бастіони.

Всередині західного муру, який зберігся найкраще, розміщена двоповерхова в'їзна квадратна вежа з арковим проїздом, обрамленим білим каменем, покрита дахом. Це в'їздова вежа з брамою, яка архітектурно оздоблена і привертає до себе увагу. Її передній фасад прикрашений гербом «Погоня», вирізьбленим у камені. Місце, де був вирізьблений рік, пошкоджене.

Посередині висоти брами з правого боку є отвір для гармати, з лівого — вхід до льохів. Західний фасад брами прикрашений гербом «Пилява», що розміщений над кам'яними одвірками брами, біля герба — латинські літери E.S.X.C.W.B, що означали: «Єфросинія Станіславіцька, княгиня Чарторийська, воєводина брацлавська (друга дружина Михайла Чарторийського)»^[5].

• Арсеніч М. Чернелицький замок у міжвоєнний період [Архівовано 22 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Пам'ятки України: історія та культура. — 2015. — № 7—9. (215—217)
• Арсеніч М. Фортеця часів Австро-Угорщини [Архівовано 22 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Пам'ятки України: історія та культура. — 2015. — № 7—9. (215—217)
• Arsenicz M. Losy zamku w Czernelicy na Pokuciu w latach 1880—1939 w świetle badań archiwalnych [Архівовано 22 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Wiadomości Historyczne. — 2014.  — № 5. — S. 10-17.
• Квятковський Л. Проект повоєнної відбудови Чернелицького замку 1922 року [Архівовано 22 грудня 2017 у Wayback Machine.] / Л. Квятковський // Галичина. — 2013. — Ч. 22—23. — С. 433—438.
• Квятковський Л. Обронні споруди Чернелицького замку [Архівовано 23 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Current issues in research, conservation and restoration of historic fortifications: collection of scientific articles / edited by Zygmunt Gardzinski and Mykola Bevz ; The State School of Higher Education in Chelm, Lviv Polytechnic National University. Department of Restoration of Architectural and Artistic Heritage. — Chelm: The State School of Higher Education ; Lviv: Lviv Polytechnic National University, 2016/
• Квятковський Л. Палац Чернелицького замку [Архівовано 22 грудня 2017 у Wayback Machine.] / Пам'ятки України: історія та культура. — 2015. —№ 7—9. (215—217)
• Нагірний В. Інвентарний опис Чернелицького замку 1798 року [Архівовано 23 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Вісник Прикарпатського університету: Історія. — 2013. — Вип. 23—24.
• Нагірний В. Чернелиця — резиденція Ценських у першій половині ХІХ століття [Архівовано 22 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Вісник Прикарпатського університету: Історія. — 2014. Вип. 25.
• Нагірний В. Інвентарний опис Чернелицького замку 1757 року [Архівовано 23 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Галичина. — 2013. — Ч. 22—23. —С. 416—424.

• Чернелицький замок — Найкращі місця Івано-Франківщини [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.](укр.)
• Чернелиця: замок-лікарня(укр.)
• Чорнолиця Чернелиця: забуті пам'ятки [Архівовано 20 лютого 2009 у Wayback Machine.](укр.)
• Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР [Архівовано 19 серпня 2008 у Wayback Machine.] (рос.)
• Фотогалерея від Петра Власенка [Архівовано 17 липня 2019 у Wayback Machine.](рос.)
• Чернелиця. Замок Чарторийських(укр.)
• Чернелицький бастіон(укр.)
• Чернелицький замок на фільмі з дрона (2018) [Архівовано 10 листопада 2021 у Wayback Machine.].
• Занедбаний радянською владою й забутий сучасниками: історія й легенди Чернелицького замку // Еспресо.Захід — ESPRESO.TV, 07.07.2024

п о р Замки та палаци Івано-Франківської області
Збережені	Більшівці (Кшечуновича) • Болехів • Долішнє Залуччя (Криштофовичів) • Єзупіль (Дідушицького) • Коршів (Левицьких) • Перегінське (Гедеона Балабана) • Приозерне (Рея) • Рогатин (Руппа) • Рожнятів (Скарбеків)
Частково збережені	Галич • Івано-Франківськ (Потоцьких) • Пнівський
Руїни	Букачівці • Княже (Ярузельських) • Маріямпіль (Вовчківський) • Надвірна • Раковець • Івано-Франківськ (Станиславівська) • Чернелиця
Повністю зруйновані	Бережниця • Блюдники • Боднарів • Болехів (Гросівка) • Більшівці • Борщів • Бурштин • Васючин • Данильче (Аксентовича) • Велика Кам'янка • Верхня Липиця • Виноград • Вікно • Вільшаниця • Войнилів • Волосів • Виспа • Гвіздець • Городенка • Дебеславці • Делятин • Добротів • Довге • Долина • Єзупіль • Жуків • Журів • Заболотів • Завалля • Калуш • Кінчаки • Кліщівна • Княгиничі • Княждвір • Коломия • Коршів (Казанів) • Косів • Кукільники • Кулачківці (Агопсовичів) • Кути • Липівка (Фірлеїв) • Лисець • Михальче • Нижнів (верхній) • Нижнів (нижній) • Новиця • Новий Мартинів • Обертин • Отинія (Корчаківський) • Палагичі • Печеніжин (Потоцького) • Підгірки • Пістинь • Підгороддя • Підкамінь • Підлісся (Пациківський) • Попельники • Рогатин • Сарники • Снятин • Солотвин • Старі Богородчани • Стопчатів • Стратин • Студінка • Тенетники • Тлумач • Тисмениця • Угринів • Уторопи • Чесники (Мілінського) • Черніїв • Чорні Ослави • Чесники • Шешори • Яблунів (Водківський)

Це незавершена стаття про архітектуру. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.