Чабер
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Чабер | |
|---|---|
| |
| Чабер садовий (Satureja hortensis) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Рослини (Plantae) |
| Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
| Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
| Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
| Клада: | Айстериди (Asterids) |
| Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
| Родина: | Глухокропивові (Lamiaceae) |
| Підродина: | Nepetoideae |
| Триба: | Mentheae |
| Рід: | Чабер (Satureja) L., 1753 |
| Типовий вид | |
| Satureja hortensis | |
| Синоніми[1] | |
| |
 Вікісховище: Satureja
| |
Чабе́р (Satureja) — рід ароматичних одно- та багаторічних трав чи напівкущів родини глухокропивових. Населяють Середземномор'я, західну й центральну Азію. Відомо понад 40 видів, з них в Україні декілька: чабер кримський, чабер садовий та чабер гірський, відомий у Буджаку як чубриця[2]. Деякі види культивують як декоративні, пряні, ефіроолійні, лікарські рослини[3].
Ботанічні характеристики
- Коренева система — дуже розвинена.
- Стебло прямовисне, при основі часто здерев'яніле, запушене короткими волосками, до 65 см заввишки.
- Листки супротивні, майже сидячі, ланцетні, цілокраї, крапчастозалозисті.
- Квітки двостатеві, неправильні, дрібні, світло-фіолетові чи лілового кольору.
- Плід — горішок, що складається з чотирьох однонасінних часток.
- Насіння дрібне, темно-коричневого забарвлення, маса 1000 насінин — 0,35–0,40г.
Активні речовини
Трава містить ефірну олію (до 2 %), дубильні (до 9 %) і слизисті речовини, смолу тощо. В олії найбільше карвакролу, тимолу.
Напрями використання
В медицині надземну частину застосовують як бактерицидний, спазмолітичний, потогінний, протигнильний, глистогінний засіб. Зовнішньо ефективний при дерматитах, від укусів комах (місця змащують свіжим соком). Великі дози чеберу діють абортивно.
В харчовій промисловості застосовують при солінні огірків і томатів, як приправу до супів, м'ясних, грибних, рибних страв та салатів, що ароматизує страву. У Болгарії як пряність використовується у формі суміші з солі, паприки, чорного перцю та сінної гуньби.
В парфумерно-косметичній промисловості використовують олію, яка входить до композицій одеколонів і духів.
У бджільництві вважається добрим медоносом.
Біологічні особливості
Однорічна, рідше дворічна, трав'яниста теплолюбна і світлолюбна рослина. Цвіте в липні–серпні. Розмножується насінням.
Технічні параметри вирощування
- Загальні особливості й місце в сівозміні. Площу під посіви культури вибирають в овочево-лікарських сівозмінах із легкими супіщаними ґрунтами.
- Основний і передпосівний період. Основний обробіток, ґрунту, залежно від його типу, стану та забур'яненості, передбачає звичайну, напівпарову або поліпшену систему. Передпосівний обробіток полягає в подрібненні грудок, вирівнюванні, передпосівній культивації та боронуванні площі.
- Посівний період.
- Строки посіву — ранньовесняні при прогріванні ґрунту до 10 °С.
- Спосіб посіву — широкорядний із шириною міжрядь 45 см.
- Норма висіву насіння — 3–4 кг/га.
- Глибина загортання насіння — 1,0–1,5 см.
- Період проростання насіння — 15–20 днів.
- Догляд за посівами передбачає регулярні міжрядні культивації з метою поліпшення аерації ґрунту та знищення бур'янів, прополювання їх. У рядках після появи сходів та формування густоти травостою з розрахунку 10–15 рослин на 1 пог. м (120–140 тис./га).
- Збирання врожаю.
- Заготовлювана сировина — надземна маса.
- Строки збирання — фаза цвітіння рослин та в суху погоду.
- Спосіб збирання — косарками або зрізування ножицями, серпами на висоті 15–20 см від поверхні ґрунту.
- Урожайність зеленої маси — 80–120 ц/га.
Переробка
- Сушіння сировини проводять у затінених, провітрюваних місцях, не допускаючи зіпрівання. Для отримання ефірної олії зелену масу зразу ж переробляють.
- Зберігають готову сировину в сухих, добре провітрюваних приміщеннях у мішкотарі або зв'язаною в тюки.
Рід містить 42 види[3]:
- Satureja adamovicii[d] Šilić
- Satureja aintabensis[tr] P.H.Davis
- Satureja amani[tr] P.H.Davis
- Satureja atropatana[d] Bunge
- Satureja avromanica[d] Maroofi
- Satureja bachtiarica[d] Bunge
- Satureja boissieri[d] Hausskn. ex Boiss.
- Satureja bzybica[d] Woronow
- Satureja cilicica[d] P.H.Davis
- Satureja coerulea[en] Janka
- Satureja cuneifolia[d] Ten.
- Satureja edmondii[d] Briq.
- Satureja fukarekii[d] Šilić
- Satureja hellenica[d] Halácsy
- Satureja hortensis L.
- Satureja horvatii[bs] Šilić
- Satureja icarica[d] P.H.Davis
- Satureja innota[d] (Pau) Font Quer
- Satureja intermedia[d] C.A.Mey.
- Satureja intricata[d] Lange
- Satureja isophylla[d] Rech.f.
- Satureja kermanshahensis[d] Jamzad
- Satureja khuzistanica[d] Jamzad
- Satureja kitaibelii[d] Wierzb. ex Heuff.
- Satureja laxiflora[ru] K.Koch
- Satureja macrantha[d] C.A.Mey.
- Satureja metastasiantha[d] Rech.f.
- Satureja montana L.
- Satureja mutica[ru] Fisch. & C.A.Mey.
- Satureja pallaryi[d] J.Thiébaut
- Satureja parnassica[d] Heldr. & Sart. ex Boiss.
- Satureja pilosa[d] Velen.
- Satureja rumelica[d] Velen.
- Satureja sahendica[d] Bornm.
- Satureja salzmannii[d] (Kuntze) P.W.Ball
- Satureja spicigera[en] (K.Koch) Boiss.
- Satureja spinosa[d] L.
- Satureja subspicata[fr] Bartl. ex Vis.
- Satureja taurica Velen.
- Satureja thymbra[en] L.
- Satureja visianii[d] Šilić
- Satureja wiedemanniana[d] (Avé-Lall.) Velen.
- ↑ Kew World Checklist of Selected Plant Families.
- ↑ Джуренко, Сергій. Чабер (чубриця). Душевні рецепти Сергія Джуренко.
- ↑ а б Satureja. Plants of the World Online. Kew Science. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 01.07.2021. (англ.)
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
|
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
