Хірота Кокі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Хірота Кокі 広田弘毅 | |
|---|---|
| яп. 広田弘毅 | |
 広田弘毅 | |
| 32-гий Прем'єр-міністр Японії | |
| 24 серпня 1923 — 2 вересня 1923 | |
| Попередник | Окада Кеїсуке |
| Наступник | Хаясі Сендзюро |
| Народився | 14 лютого 1878 Район Тюо, Фукуока, префектура Фукуока, Японія |
| Помер | 23 грудня 1948 (70 років) В'язниця Суґамо, Ікебукуро, Японія |
| Похований | Сьофуку-дзі[1] |
| Відомий як | політик, дипломат |
| Країна | Японія і Японська імперія |
| Національність | японець |
| Alma mater | Fukuoka Prefectural Shuyukan High Schoold і Graduate Schools for Law and Politics and Faculty of Law, University of Tokyod |
| Політична партія | незалежний політик |
| У шлюбі з | Shizuko Hirotad |
| Професія | політик, дипломат |
| Нагороди |    |
 | |
 Медіафайли у Вікісховищі | |
Хіро́та Ко́кі (яп. 広田弘毅, ひろた こうき) — японський дипломат, політик, 32-й прем'єр-міністр Японії. Двічі призначався міністром іноземних справ. З 9 березня 1936 року по 2 лютого 1937 року займав посаду Прем'єр-міністра Японії. Після капітуляції Японії, арештований та засуджений до смертної кари Міжнародним військовим трибуналом для Далекого Сходу. 23 грудня 1948 року повішений у в'язниці Суґамо.
Хірота Кокі народився 14 лютого 1878 року в місті Фукуока, префектура Фукуока в родині каменяра. Був усиновлений родиною Хірота. Закінчив юридичний факультет Токійського університету.
Після закінчення освіти працює у Міністерстві закордонних справ. У 1923 році займає посаду директора департаменту Європи та Америки. У 1928–1932 роках — посол у СРСР.
У 1933 році займає посаду міністра іноземних справ у кабінеті Сайто Макото.
На посаді міністра іноземних справ, Хірота сприяє придбанню Китайсько-Східної залізниці. 28 жовтня 1935 проголошує Три принципи Хіроти — основні напрямки японської політики у Китаї[2]:
- Створення Японсько-Китайсько-Маньчжурського блоку.
- Організація Японо-Китайського фронту проти розповсюдження комунізму.
- Придушення антияпонських настроїв у Китаї.
У 1936 році, після дискредитації фракції військових після Інциденту 26 лютого, Хірота замінив адмірала Окада Кейсуке на посаді прем'єр-міністра Японії. Попри це, одним з перших його рішень було відновлено правило, згідно з яким на посаду міністра армії та міністра флоту призначалися лише діючи офіцери, що посилило позиції військових.
У зовнішній політиці Хірота Кокі сприяв зближенню Японії з Третім Рейхом та Фашистською Італією. 25 листопада 1936 року у Берліні між Німеччиною і Японією з метою боротьби проти Комінтерну був підписаний Антикомінтернівський пакт, а 27 вересня 1940 року був укладений Троїстий пакт.
В лютому 1937 року, після конфлікту з міністром армії Терауті Хісаїті, Хірота подав у відставку і його місце зайняв Хаясі Сендзюро.
Незабаром після відставки Хірота знову посів посаду міністра іноземних справ у кабінеті Коное Фумімаро. На цій посаді він виступив проти військової агресії проти Китаю та ескалації Другої японо-китайської війни. Через постійні конфлікти з фракцією військових у 1938 році був змушений подати у відставку.
У 1945 році Хірота Кокі повернувся на державну службу та очолив японську місію на переговорах з СРСР. Японський уряд намагався переконати Й. В. Сталіна не підтримувати союзників у війні з Японією, але ці переговори закінчилися невдачею.
Після капітуляції Японії, заарештований, як військовий злочинець класу А. Міжнародний військовий трибунал для Далекого Сходу визнав його винним у[3]:
- Пункт 1 (підбурення мілітаризму та імперіалізму, порушення міжнародного законодавства)
- Пункт 27 (планування та ведення війни проти Республіки Китай)
- Пункт 54 (ігнорування обов'язку щодо запобігання порушень законів та звичаїв війни, злочини проти людяності)
Хірота Кокі був засуджений до смертної кари. 23 грудня 1948 року повішений у в'язниці Суґамо.
- ↑ 廣田弘毅 — Сьофуку-дзі.
- ↑ Stephen Lyon Endicott, Diplomacy and enterprise: British China policy, 1933–1937, ст. 118
- ↑ Згідно з обвинувачуваним актом [Архівовано 2012-10-22 у Wayback Machine.] Міжнародного військового трибуналу для Далекого Сходу
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Хірота Кокі |
- П. М. Ігнатьєв. Хірота Кокі // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
- Frank, Richard B. Downfall: The End of the Imperial Japanese Empire. Penguin (Non-Classics); Reissue edition (2001). ISBN 0-14-100146-1
- Maga, Timothy P. Judgment at Tokyo: The Japanese War Crimes Trials. University of Kentucky (2001). ISBN 0-8131-2177-9
| |||||||||||||||||
|
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
