Тюргеський каганат
Дата створення / заснування	704
Столиця	Суяб
Мова комунікації	старотюркські мови
Час/дата припинення існування	766

Тюргеський каганат — тюркська держава що простягалася від Шаша^[ru] (Ташкента) до Турфана і Бішбалика^[ru]. Семиріччя, басейни річок Ілі, Чу і Талас^[1][2]. Столиця каганату — місто Суяб, мала ставка — Кунгут^[3][4].

Незалежна держава виникла в 699 році після занепаду Західно-Тюркського каганату. Тургеський каганат проіснував до 766 року, коли карлуки перемогли їх.

Тюргеші входили до племінного союзу дулу^[ru] і в свою чергу мали поділ на кара- і сари-тюргешів. Їх вождь Ушлік скинув китайського губернатора і направив до Китаю посольство з вимогою визнати його каганом.

Східні тюрки також змушені були визнати існування нової держави. На початку VIII ст. каган Ушлік переносить свою ставку у місто Суяб і ділить всю територію каганату на 20 областей — тутук^[ru]. У кожній області налічувалося до 7 тис. вояків.

В 705 році впритул до південних кордонів тюргешів підійшли арабські війська, які воювали з Согдійськими державами. Ушлік (Уч-Еліг) укладає союз з Китаєм і Согдом і двічі розбиває арабів під Пайкендом^[ru] і Бухарою^[1][2][4]. Тільки розбіжності між тюргешами і согдійцями дозволили арабам відступити і уникнути повного розгрому. Син Ушліка Соге каган вигнав арабів з Середньої Азії і став фактично гегемоном у цьому регіоні. Проте цей успіх виявився недовгим.

В 708 році у Тюргеському каганаті почалася міжусобна війна між каганом і його васалом Кулі-Чурі. Крім того, рідний брат Соге, Чжен перейшов на бік Східно-Тюркського кагана і звернувся до нього за допомогою у боротьбі за престол. Східно-Тюркські війська виступили у похід і в 710 році на річці Болочу тюргеське військо було розбите. Соге почав збирати нові війська, але знову зазнав поразки і потрапив у полон, а каганом став Чжен.

Поразка тюргешів дозволило арабам відновити наступ на Середню Азію і в 711 році взяти Самарканд. В 713 році араби захопили Ходжент, Фергану і спробували заволодіти Ташкентом, а в 715 році проникнути у Східний Туркестан. Проте арабська експансія знову була зупинена тюргешами, які в тому ж 715 році очистили від загарбників Фергани, а вже в 717 році талановитий каган Сулук зумів відновити колишню міць каганату^[1][2].

Араби намагалися домогтися союзу з тюргешами шляхом пропаганди ісламу, проте ці спроби не мали успіху, і Сулук залишився союзником согдийців. В 724 році тюркеші підтримали повстання у Согді і почали вести там партизанську війну проти арабів. Навесні 731, тюргеші і согдіанці звільнили Самарканд. У жовтні 731 року тюргеші змусили арабів залишити Балх, де знаходилася ставка їх військового командування. Чисельність військ тюргешів у цей період становила 30 тисяч осіб. Головну роль у військових успіхах західних тюрків зіграв полководницький талант Сулу і його особистий престиж. Проте в 737, мир з Китаєм був порушений, і Сулуку довелося вести війну на два фронти. Крім того, спалахнула ворожнеча між кара і сари-тюргешами^[2].

Згідно китайському літопису, «у пізні роки він [Сулук] відчув убогість — почав награбоване малу-помалу утримувати без розділу. Тоді і підлеглі почали відділятися від нього. Він застудився та й ще одна рука оніміла, і він не міг займатися справами». Це призвело до посилення впливу на державні справи його найближчого оточення. У підсумку в 738 році Сулу був убитий своїми соратниками — вождь сари-тюргешів Бага-Тархан вбив Сулука і намагався захопити владу. Під його прапором зібралися правителі Фергани і Ташкента, крім того, підтримку обіцяли і китайці. У битві на р. Шу кара-тюргеші були розбиті, а столиця каганату, місто Талас, зруйновано. В 740 році був убитий і Бага-Тархан, а головою кара-тюргешів став Іль-Ідміш-Кутлуг-Більге.

Деякі тюргеські кагани карбували свої монети з Согдійськими написами.

Користуючись міжусобицями тюргешів, арабам вдалося завершити завоювання Согду, придушити опір Самарканду, Ташкенту і Отрару і до 738, встановити твердий кордон з тюргешами. Відновили наступ і китайці, які в 748 році зруйнували місто Суяб. Дві армії, арабська і китайська, зустрілися в 751 році біля річки Талас^[3][4]. Запекла битва тривала п'ять днів і закінчилася перемогою арабів. Китайці були вигнані з Семиріччя, але й араби були змушені відступити через постійні повстання у підкореному Согді^[1][2].

Сулук був убитий його родичем Бага-тарханом. Коли Сулук був убитий, кара- та сари- тюргеші розпочали громадянську війну. Бага-тархан що був з сари-тюргешів переміг свого суперника Тумоче з кара-тюргешів. В 740 р. Бага-тархан став васалом династії Тан, але повстав, по вбивству маріонетки, який надійслав Танський суд у 742 році. Потім він був розбитий і страчений військами династії Тан в 744 році. Останній правитель тюргешів оголосив себе васалом Уйгурського каганату. В 766 році карлуки завоювали Жетису і Тургеський каганат припинив існування.^[5]

• Ушлік (704—706)
• Соге (706 - 711)
• Чжену (711—716)
• Сулук-чор (716—738)
• Кут-чор (738—739)
• Кюль-чор (739–744)
• Іль-Етміш Кутлук-Більге (744–749)
• Їбо-Кутлук-Більге (749—751)
• Тенгрі-Елміш (753—756)
• Ата-Бойла (759—766)

Словники та енциклопедії Treccanis Dizionario di Storia Нормативний контроль Freebase: /m/02pxnfw

п о р Державні утворення тюркських народів Держави  Азербайджан (Нахічевань) •  Казахстан •  Киргизстан •  Туреччина • Північний Кіпр1 •  Туркменістан •  Узбекистан (Каракалпакстан) Територіальні утворення у складі інших держав  Іран (Зенджан • Південний Азербайджан) •  Монголія (Баян-Улегейський аймак) •  КНР (Сіньцзян-Уйгурський автономний район) •  Молдова (Гагаузія) •  Росія (Алтай • Башкортостан • Дагестан • Кабардино-Балкарія • Карачаєво-Черкесія • Саха • Татарстан • Тива • Хакасія • Чувашія) •  Україна (АР Крим) Історичні держави Аварський каганат •  Ак-Коюнлу • Астраханське ханство •  Алаш-Орда • Біла Орда • Буджацька орда •  Бухарське ханство • Велика Орда • Волзька Булгарія • Джамбуйлуцька орда • Єдисанська орда • Єдичкульська орда •  Золота Орда •  Казанське ханство •  Казахське ханство •  Кара-Коюнлу • Караханідська держава • Карлуцький каганат • Касимовське ханство • Кимацький каганат • Кипчацький каганат • Киргизький каганат •  Кокандське ханство • Кок-Орда • Конійський султанат •  Кримське ханство • Монгольська імперія •  Ногайська орда •  Османська імперія • Огузька держава • Сибірське ханство • Стара Велика Болгарія •  Східний Туркестан •  Тимуридська Імперія • Туркестанська автономія • Тюменське ханство • Тюргеський каганат • Тюркський каганат (Західний • Перший східний • Другий східний) • Узбецьке ханство • Уйгурський каганат •  Хівинське ханство • Хозарський каганат • Чагатайський улус 1 Турецька Республіка Північного Кіпру визнана лише Туреччиною | 2 Неповний суб'єктивний список

п о р Історичні державни, що існували на території сучасного Казахстану Стародавній світ Андроновська культура, Саки VIII — III до н.е. Масагети VIII — III до н.е. Усунь III до н.е. — III Кангюй III до н.е. — IV Сармати VII до н.е. — IV Гуни 370—469 Жужанський каганат 402—552 Ефталіти до 565 Юебань 160—490 Гаоцзюй 480—540 Раннє середньовіччя Тюркський каганат 552—603 Західний тюркський каганат 603—704 Тюргеський каганат 704—756 Карлуцький каганат 756—940 Кангарський союз 659—750 Хозарський каганат 650—969 Кимацький каганат 750—1035 Огузька держава 756—1055 Карлуцьке ханство 960—1224 Караханідська держава 942—1212 Західнокараханідське ханство 1042—1212 Східнокараханідське ханство 1042—1212 Каракитайське ханство 1128—1213 Кипчацький каганат 1030—1219 Хорезмська імперія 1097—1231 Найманське ханство 1210—1218 Пізнє середньовіччя Монгольська імперія 1205—1291 Золота Орда 1224—1242 Чагатайський улус 1224—1346 Уґедейський улус 1224—1242 Золота Орда 1242—1481 Улус Орда-Іхена 1227—1309 Улус Шибана 1227—1280 Біла Орда 1309—1446 Синя Орда 1227—1280 Ханство Абулхаїра 1428—1598 Ногайська орда 1440—1634 Мангістауське ханство 1362—1375 Сигнакський улус 1340—1446 Могулістан 1346—1706 Ташкентська держава 1501—1627 Від ханства до жузів і Букеєвської Орди Казахське ханство 1465—1847 Старший жуз 1715—1822 Середній жуз 1715—1822 Молодший жуз 1715—1731 Букеєвська орда 1801—1872 У складі Російської імперії Алашська автономія 1917—1920 Радянська Росія 1920—1922 Новітня історія Киргизька АРСР 1920—1925 Казахська АРСР 1925—1936 Казахська РСР 1936—1991 Республіка Казахстан з 1991