For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Транспорт Антигуа і Барбуди.

Транспорт Антигуа і Барбуди

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Транспорт Антигуа і Барбуди M:
Транспортна система Антигуа і Барбуди (англ.)
Транспортна система Антигуа і Барбуди (англ.)
Територія
Площа443 км² (201-ше)
Рельєфвисочинний
Найвища точкагора Обама (402 м)
Повітряний
Аеропортів3 (193-тє)
Наземний
Автошляхів1,2 тис. км (183-тє)
Водний
Узбережжя153 км
Адміністрування
ОрганМіністерство комунального господарства, цивільної авіації та перевезень
Головаміністр Робін Єарвуд

Транспорт Антигуа і Барбуди представлений автомобільним , повітряним , водним (морським) , у населених пунктах та у міжміському сполученні діє громадський транспорт пасажирських перевезень. Площа країни дорівнює 443 км² (201-ше місце у світі)[1]. Форма території країни — острівна, витягнута меридіонально; відстань між основними островами — 40 км, розміри найбільшого острова (Антигуа) — 18 км з півночі на південь, 22 км зі сходу на захід[2][3]. Географічне положення Антигуа і Барбуди дозволяє контролювати морські транспортні шляхи між акваторіями Карибського моря та північної частини Атлантики[4].

Історія становлення і розвитку

[ред. | ред. код]

Автомобільний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Автомобільний транспорт Антигуа і Барбуди

Загальна довжина автошляхів у Антигуа і Барбуді, станом на 2011 рік, дорівнює 1 170 км, з яких 386 км із твердим покриттям і 784 км без нього (183-тє місце у світі)[1].

Див. також: Автошляхи Антигуа і Барбуди та Номерні знаки Антигуа і Барбуди

Повітряний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Цивільна авіація Антигуа і Барбуди

У країні, станом на 2013 рік, діє 3 аеропорти (193-тє місце у світі), 1 із твердим покриттям злітно-посадкових смуг і 1 із ґрунтовим[1]. Аеропорти країни за довжиною злітно-посадкових смуг розподіляються наступним чином (у дужках окремо кількість без твердого покриття):

  • від 10 тис. до 8 тис. футів (3047-2438 м) — 1 (0);
  • коротші за 3 тис. футів (<914 м) — 1 (1)[1].

У країні, станом на 2015 рік, зареєстроване 1 авіапідприємство, яке оперує 9 повітряними суднами[1]. За 2015 рік загальний пасажирообіг на внутрішніх і міжнародних рейсах становив 1,0 млн осіб[1]. За 2015 рік повітряним транспортом було перевезено 526,5 тис. тонно-кілометрів вантажів (без врахування багажу пасажирів)[1].

Антигуа і Барбуда є членом Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO). Згідно зі статтею 20 Чиказької конвенції про міжнародну цивільну авіацію 1944 року, Міжнародна організація цивільної авіації для повітряних суден країни, станом на 2016 рік, закріпила реєстраційний префікс — V2, заснований на радіопозивних, виділених Міжнародним союзом електрозв'язку (ITU)[1][5]. Аеропорти Антигуа і Барбуди мають літерний код ІКАО, що починається з — TA[1].

Див. також: Авіакомпанії Антигуа і Барбуди та Аеропорти Антигуа і Барбуди

Водний

[ред. | ред. код]
Докладніше: Водний транспорт Антигуа і Барбуди

Морський

[ред. | ред. код]

Головні морські порти країни: Сент-Джонс.

Морський торговий флот країни, станом на 2010 рік, складався з 1257 морських суден з тоннажем більшим за 1 тис. реєстрових тонн (GRT) кожне (9-те місце у світі), з яких: балкерів — 49, суховантажів — 753, інших вантажних суден — 6, танкерів для хімічної продукції — 4, контейнеровозів — 407, газовозів — 12, рефрижераторів — 7, ролкерів — 17, автовозів — 2[1].

Станом на 2010 рік, кількість морських торгових суден, що ходять під прапором країни, але є власністю інших держав — 1215 (Албанії — 1, Колумбії — 1, Данії — 20, Естонії — 10, Німеччини — 1094, Греції — 4, Ісландії — 10, Латвії — 16, Литви — 3, Мексики — 1, Нідерландів — 17, Норвегії — 9, Нової Зеландії — 2, Польщі — 2, Російської Федерації — 3, Швейцарії — 7, Туреччини — 7, Великої Британії — 1, Сполучених Штатів Америки — 7)[1].

Міський громадський

[ред. | ред. код]
Докладніше: Міський громадський транспорт Антигуа і Барбуди

Державне управління

[ред. | ред. код]

Держава здійснює управління транспортною інфраструктурою країни через міністерство комунального господарства, цивільної авіації та перевезень. Станом на 7 січня 2015 року міністерство в уряді Гастона Брауні очолював Робін Єарвуд[6].

Див. також

[ред. | ред. код]
  • Економіка Антигуа і Барбуди

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж и к л м Antigua and Barbuda : [англ.] // The World Factbook. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 3 August. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року. — ISSN 1553-8133.
  2. Атлас світу, 2005.
  3. Дубович І. А., 2008.
  4. Атлас. Економічна і соціальна географія світу, 2010.
  5. (англ.) Convention on International Civil Aviation.
  6. Antigua and Barbuda : [англ.] // Chiefs of State and Cabinet Members of Foreign Governments. — Washington, D.C. : Central Intelligence Agency, 2017. — 3 August. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.

Література

[ред. | ред. код]

Українською

[ред. | ред. код]

Англійською

[ред. | ред. код]
  • (англ.) Modern Transport Geography / Hoyle, B. and R. Knowles (eds). — Second Edition,. — London : Wiley, 1998.
  • (англ.) Rodrigue, J-P. The Geography of Transport Systems. — Fourth Edition. — N. Y. : Routledge, 2017. — 440 с. — ISBN 978-1138669574.
  • (англ.) Taaffe E. J., Gauthier H. L. and O'Kelly M. E. Geography of transportation. — Second Edition. — N. Y. : Prentice Hall, 1996. — ISBN 0-13-368572-1.
  • (англ.) Black, W. Transportation: A Geographical Analysis. — N. Y. : Guilford, 2003.

Російською

[ред. | ред. код]
  • (рос.) Антигуа и Барбуда // Латинская Америка. Энциклопедический справочник [в 2-х тт.] / Главный редактор В. В. Вольский. — М. : Советская энциклопедия, 1979. — Т. 1. А-К. — 576 с.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга I: Общая характеристика мира. — М. : Дрофа, 2008. — 495 с. — ISBN 978-5-358-05275-8.
  • (рос.) Максаковский В. П. Географическая картина мира. Книга II: Региональная характеристика мира. — М. : Дрофа, 2009. — 480 с. — ISBN 978-5-358-06280-1.
  • (рос.) Физико-географический атлас мира. — М. : Академия наук СССР и главное управление геодезии и картографии ГГК СССР, 1964. — 298 с.
  • (рос.) Шаповал Н. С. Транспортная география и транспортные системы мира : учебное пособие. — К. : Центр учбової літератури, 2006. — 188 с. — ISBN 000-0000-00-4.
  • (рос.) Экономическая, социальная и политическая география мира. Регионы и страны / под ред. С. Б. Лаврова, Н. В. Каледина. — М. : Гардарики, 2002. — 928 с. — ISBN 5-8297-0039-5.
  • (рос.) Энциклопедия стран мира / глав. ред. Н. А. Симония. — М. : НПО «Экономика» РАН, отделение общественных наук, 2004. — 1319 с. — ISBN 5-282-02318-0.

Посилання

[ред. | ред. код]
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Транспорт Антигуа і Барбуди
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?