Та́нкер (рос. нефтеналивное судно, танкер; англ. oil tanker, oil carrying vessel, нім. Rohöltanker m) — морське та річкове судно для транспортування нафти і нафтопродуктів наливом. Також танкери використовуються для перевезення газу (газовози).

Газ, що випаровується під час перевезення, використовують як паливо для корабля. Щодо будови ємностей — вони виглядають на зразок термоса, це потрібно, щоб рідина всередині якомога менше розігрівалася. Випаровування скрапленого газу всередині закритої посудини призводить до підвищення тиску й, як наслідок, до вибуху.

До появи наливних суден нафту перевозили морем у бочках чи цистернах. Перше морське перевезення нафти з Баку до Астрахані (у цистернах) здійснив 1873 р. астраханський купець М. Артем'єв. Ідея нафтоналивного судна належить російському «олігонафту», купцю та інженерові Віктору Рагозіну.

Перший у світі залізний танкер-пароплав «Зороастр» збудований 1877 р. на шведській судноверфі на кошти братів Нобелів. Цей танкер і започаткував наливний спосіб перевезення гасу й нафти.

У 1883 році в конструкції нафтоналивних танкерів відбувся великий крок вперед. Працюючи в компанії Нобеля, полковник Генрі Ф. Свен (Henry F. Swan) розробив серію з трьох танкерів Нобеля. Замість одного або двох великих вантажних танків, Свен розмістив кілька танків по ширині і довжині судна. Трюми були розташовані в ряд і розділялися на секції лівого і правого бортів поздовжньою перебіркою. Недоліком більш ранніх моделей було те, що вільна поверхня рідинного вантажу, внаслідок бовтання нафти з боку в бік могла привести до перевертання судна. Поділ танків судна на невеликі резервуари практично ліквідував проблему вільних поверхонь. Підхід, який був вперше використаний у Свенових танкерах «Блиск» (Blesk), «Люмен» (Lumen) і «Люкс» (Lux) є універсальним і сьогодні.

Корпус танкера поділений на ряд відсіків (танків), які заповнюють наливом. Об'єм одного танка 600—1500 куб.м.

Категорії танкерів — в залежності від дедвейта:

• GP — малотоннажні танкери (6000-16499 т);
• GP — танкери загального призначення (16500-24999 т);
• MR — середньотоннажні танкери (25000-44999 т);
• LR1 — oiler — великотоннажні танкери 1 класу (45000-79999 т);
• LR2 — великотоннажні танкери 2 класу (80000-159999 т);
• VLCC — великотоннажні танкери 3 класу (160000-320000 т);
• ULCC — супертанкери (понад 320000 т);

Після резонансних аварій в кінці 20 ст. всі сучасні танкери робляться з подвійною обшивкою.

Найбільшим у світі на сьогодні є норвезький супертанкер Knock Nevis, побудований в 1981 р. Це і найбільший у світі корабель.

Спеціальні системи танкера: Вантажна система, Зачисна система, Баластова система, Газовідвідна система, Система підігріву вантажу, Система інертних газів, Система миття танків, Система вентиляції, Система зрошення палуби.

Вантажна система танкера є основною на наливному судні, вона призначена для приймання і викачування вантажу. Включає в себе вантажні насоси (зазвичай відцентрові), трубопроводи, компенсатори, арматуру, приймальні пристрої в танках, розподільні пристрої (маніфольди). Насоси вантажної системи працюють при видачі вантажу, усе інше обладнання – і при видачі, і при прийнятті. Вантажні насоси можуть також перекачувати вантаж усередині судна, брати участь у мийці танків. Зачисна система. Дублює майже повністю вантажну систему, але має діаметри труб і арматури в 2 – 3 рази меншого розміру, а насоси об'ємного типу.

Вантажна система танкера є основною на наливному судні, вона призначена для приймання і викачування вантажу. Містить вантажні насоси (зазвичай відцентрові), трубопроводи, компенсатори, арматуру, приймальні пристрої в танках, розподільні пристрої (маніфольди). Насоси вантажної системи працюють при видачі вантажу, усе інше обладнання — і при видачі, і при прийнятті.

Танкери споряджуються кільцевою або лінійною вантажною системою.

Переважна більшість сучасних нафтоналивних танкерів будується з лінійною вантажною системою, яка простіше і дешевше кільцевої, дозволяє перевозити кілька сортів вантажу, зручна при кормовому розташуванні вантажного насосного відділення і використанні відцентрових насосів. Вантажні танки поділяються на 2 — 4 групи, кожна з яких розрахована на перевезення одного сорту вантажу. До кожної групи з насосного відділення прокладена вантажна магістраль з вантажними відростками на кожний танк. Кількість вантажних відцентрових насосів відповідає числу груп танків. Забезпечується взаємозамінність насосів з допомогою прокладених між магістралями подвійних клінкетів.

Система миття танків служить для видалення з танків залишків вантажу й очищення їх поверхні перед зміною вантажу, оглядом або ремонтом. Миття танків потрібно також перед прийманням у них чистого баласту.

Миття танків від залишків на танкерах, що перевозять нафту і продукти її перероблення, є обов'язковою умовою нормального технологічного процесу вантажоперевезень. Миття здійснюється з метою: — підготовки танкера до баластного переходу; — видалення з танків відкладів залишків вантажу та іржі в профілактичних цілях і під час оглядів танків; — підготовки судна до ремонту; — перед зміною вантажу.

Система вентиляції призначена для подачі в танки чистого повітря замість будь-яких газів, що ускладнюють дихання, небезпечних для здоров'я людей або вибухонебезпечних.

Система зрошення палуби служить для охолодження палуби при нагріванні її сонцем з метою зниження втрат від випаровування вантажу. На танкерах є системи, які, будучи загальносудновими, можуть бути задіяні в експлуатації посудин і систем вантажного комплексу. Такі системи бувають або спільними для всього судна, наприклад системи виявлення і гасіння пожеж, або є резервними по відношенню до якогось компоненту спеціальної системи, наприклад, насосам подачі забортної води до системи інертних газів. Такі системи в даній роботі не розглядаються.

Вантажні, зачисні й баластні системи виконують подібні функції, доповнюють, а іноді й замінюють одна одну. Тому доцільно їх розглядати паралельно. До того ж вимоги, які ставляться до цих систем, у своїй більшості збігаються. Вантажна система повинна забезпечувати: – проведення вантажних операцій закритим способом (при задраєних горловинах і оглядових люках); – видачу та прийняття від несуднових засобів вантажу з будь-якого борту, з корми, а іноді й з носа судна; – перекачування вантажу між танками і групами танків; – прийняття баласту в вантажні танки як самопливом, так і насосами, а також перекачування його між танками; – видалення баласту; – поєднання вантажних і баластних операцій; – можливість промивання трубопроводів і насосів; – можливість використання системи для миття танків сирою нафтою і водою.

Інертизація танка — створення безпечного газового простору в танкері. Здійснюється шляхом використання інертних газів. Як останні використовують: — газ, що складається з очищених і охолоджених газів парових котлів; — газ, отриманий у спеціальному автономному газогенераторі, встановленому на танкері; — газ, зазвичай азот, що поставляється на судно в балонах. Використовують два способи інертизації танкерів: розведення (пожежо- і вибухобезпечного газового середовища) і заміщення (вказаного середовища).

Система інертних газів використовується на танкерах для витіснення з вантажних і відстійних танків вибухонебезпечних газоповітряних сумішей і підтримання в них атмосфери з низьким вмістом кисню, при якому виключено виникнення вибуху та пожежі. йманням у них чистого баласту.

Газовідвідна система призначена для запобігання підвищенню тиску або вакууму в танку вище допустимого, оскільки це може призвести до деформації або руйнування стінок вантажної місткості. Розрізняють «велике дихання» – виникнення в танку тиску/вакууму при навантажувально-розвантажувальних і баластних операціях та «мале дихання» – зміна тиску газоповітряного середовища при температурних коливаннях зовнішнього повітря, які найчастіше відбуваються при зміні часу доби.

Деякі сорти рідких вантажів мають більшу в'язкість і температуру застигання та їх неможливо або важко викачати з танків. Для деяких вантажів потрібна підтримка певного температурного режиму під час транспортування. Для цього на танкерах існують трубні теплообмінні системи, через які прокачується теплоносій.

• Нафтоналивні танкери
• Танкери для зріджених газів
• Кофердам (суднобудування)
• Витік нафти з танкера Ексон Вальдез
• Водний транспорт нафти і газу

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2013. — Т. 3 : С — Я. — 644 с.
• Транспортування нафти, нафтопродуктів і газу: навч. посіб. / Л. Н. Ширін, О. В. Денищенко, С. Є. Барташевський, Є. А. Коровяка, В. О. Расцвєтаєв ; М-во освіти і науки України, Нац. техн. ун-т «Дніпровська політехніка». — Дніпро: НТУ «ДП», 2019. — 203 с.
• Білецький В. Ф. Основи транспорту природних вуглеводнів = Fundamental of natural hydrocarbons transport : навч. посібник / В. С. Білецький, М. І. Фик ; Нац. техн. ун-т "Харків. політехн. ін-т". – Харків : НТУ "ХПІ", 2019. – 274 c.
• Encyclopædia Britannica (1911). Petroleum. У Chisholm, Hugh (ред.). Encyclopædia Britannica. Т. 21 (вид. Eleventh Edition). Cambridge: Cambridge University Press. с. 316—322. OCLC 70608430. Процитовано 22 лютого 2008.
• Encyclopædia Britannica (1911). Ship. У Chisholm, Hugh (ред.). Encyclopædia Britannica. Т. 24 (вид. Eleventh Edition). Cambridge: Cambridge University Press. с. 881—889. OCLC 70608430. Процитовано 22 лютого 2008.
• Hayler, William B.; Keever, John M. (2003). American Merchant Seaman's Manual. Centerville, MD: Cornell Maritime Press. ISBN 0870335499.
• Central Intelligence Agency. CIA World Factbook 2008. New York: Skyhorse Publishing. ISBN 1602390800. Процитовано 27 лютого 2008.
• Turpin, Edward A.; McEwen, William A. (1980). Merchant Marine Officers' Handbook (вид. Fourth Edition). Centreville, MD: Cornell Maritime Press. ISBN 37812421. ((cite book)): Перевірте значення |isbn=: довжина (довідка)

• Танкер // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
• Танкерні судна (танкери) // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — С. 389. — 536 с. — ISBN 978-617-7094-10-3.
• Фотогалерея супертанкерів

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Tanker

• [1] Shipbroker
• [2] Shipphoto
• ship-photos.de: Categorized ship photos.
• [3] Poten & Partners: A collection of articles relating to tankers
• [4] Pictures of wine tankers
• [5] Picture of Navigator A
• [6] Shipbroker

• https://catalog.loc.gov/vwebv/search?searchCode=LCCN&searchArg=2011009983&searchType=1&permalink=y
• https://guides.loc.gov/oil-and-gas-industry/midstream/modes
• https://www.americangeosciences.org/geoscience-currents/transportation-oil-gas-and-refined-products
• https://www.petro-online.com/news/fuel-for-thought/13/breaking-news/is-oil-transport-by-water-safe/36551

п о р Сучасні торговельні судна Суховантажні Балкер • Баржа • Контейнеровоз • Ліхтер • Ліхтеровоз • Пором • Ролкер • Рефрижератор • Вугільник Танкери Газовоз • Нафтоналивні танкери Пасажирські Круїзне судно • Лайнер • Пором Службово-допоміжні Буксир • Штовхач • Кілектор • Тендер • Пожежне судно Інші Судно на повітряній подушці • Кабельне судно • Плавучий кран • Бурове судно • Криголам • Трубоукладальне судно • Науково-дослідне судно