Тракти́р — застаріла назва готелю чи заїзду із шинком або рестораном, зазвичай невисокого класу^[1]. Трактир — слово російського походження, і використовувалося в дореволюційній Росії. Англійський варіант — «inn», французький — «auberge»^[2].

Такі готелі існували в усій Європі. Вони забезпечували не тільки харчування та проживання, а й стайні і корм для коней.

Придорожні готелі почали виникати, коли римляни побудували свою систему римських доріг дві тисячі років тому. Деякі трактири в Європі існують кілька століть. Крім забезпечення потреб мандрівників, готелі традиційно були місцями збору спільнот.

Функцію трактирів перейняли готелі, мотелі і хостели, таверни і бари. Вживається головним чином в маркетингових цілях, аби підкреслити оригінальність надаваних послуг (або місцями, які називалися так історично).

Слово з'являється в російській мові за Петра I. Безпосереднім джерелом могли бути застарілі польські слова traktjer «трактирник», traktjernia «трактир». М. Фасмер зводить його до італійського trattoria (шинок, корчма)^[3][4]. П. Я. Чорних не виключає походження від голландського слова trakteren — пригощати або німецького traktieren з тим же значенням^[5]. Як джерела називають також застаріле німецьке Traktierer (трактирник) і французьке traiteur (раніше також означало «трактирник»).

Народна етимологія пов'язувала термін зі словом «тракт». Трактири розташовувалися уздовж великих проїжджих доріг — трактів. Таке пояснення перекочувало в ряд літературних джерел.

• Трактирные заведения // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: в 86 т. (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907.